Ухвала

від 18.11.2024 по справі 367/11844/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/11844/24

Провадження №2/367/6186/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 листопада 2024 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської областіКухленко Д.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) про визнання права власності та скасування арешту,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) про визнання права власності та скасування арешту, в якій позивач просить: визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та зняти арешт з майна, який був накладений постановою №63148454 про арешт майна боржника від 30.09.2020р., виданою Бучанським МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ).

Дослідивши отримані матеріали позовної заяви, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Так, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.. 175, 177 ЦПК України.

Так, 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено ряд змін до процесуальним Кодексів.

Зокрема, цей Закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) з 18 жовтня 2023 року для адвокатів. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (ч. 6ст. 14 ЦПК України).

За змістом положень ч. 7, 8 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, у яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС, що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у позовній заяві, поданій 14 листопада 2024 року позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету, та адреси електронної пошти.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містить зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак в порушення зазначених вище вимог Закону, позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, оскільки в позовній заяві ним об`єднано кілька позовних вимог в одній позовній вимозі, що не передбачено чинним законодавством.

Також не зазначено зміст позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_2 , оскільки в позовній заяві він зазначений відповідачем.

Не зазначено чи є інші спадкоємці майна ОСОБА_3 та посилання на докази, які це підтверджують.

При цьому, суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Суд звертає увагу, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (Постанова КЦС ВС від 28.12.2022 № 315/236/21).

У зв`язку з чим позивачу потрібно вказати належних відповідачів по справі, уточнити позовні вимоги, та подати уточнену позовну заяву, та докази направлення копії позовної заяви.

Як видно із прохальної частини позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить: визнати право власності та скасувати арешт.

Тобто, фактично, позивачем заявлено одна вимога немайнового характеру та одна вимога майнового характеру стягнення аліментів та стягнення грошової вартості за автомобіль.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено одна вимога немайнового характеру, та одна вимога майнового характеру, з яких сплачено судовий збір в розмірі 1981,81грн., однак не в повному розмірі, а тому позивачу необхідно доплатити судовий збір в загальному розмірі 1211,20 гривень (через електронний суд 968,96грн) та надати доказ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, керуючись ст.. 175, 177, 260, 261 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ірпінський відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) про визнання права власності та скасування арешту, - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді -10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно дост. 185 ч. 3 ЦПК Українибуде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Д.С. Кухленко