Ухвала

від 18.11.2024 по справі 389/2657/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.11.2024

ЄУН 389/2657/24

Провадження №2-о/389/144/24

Ухвала

іменем України

18 листопада 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування дитини на утриманні, заінтересовані особи - військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області,

з участю: представника заявника - адвоката Васильченко З.С., заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт перебування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його утриманні.

В обґрунтування заяви зазначив, що 17.09.2022 між ним та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, від якого вони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, його дружина також має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якої зазначені за вказівкою матері на підставі ч.1 ст.135 СК України. Він, його дружина, їх спільна донька та донька дружини проживають разом, вся сім`я перебуває на повному його утриманні, за рахунок прибутків він забезпечує родину продуктами харчування, речам домашнього вжитку, одягом, сплачує комунальні послуги. До доньки дружини він ставиться як до рідної, турбується про неї, створює всі належні умови для її розвитку та виховання. Крім того, він є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 24.02.2022 він призваний до Збройних Сил України на військову службу по мобілізації та на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Встановлення юридичного факту щодо перебування на його утриманнідоньки дружини - малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому необхідно для вирішення питання щодо звільнення з військової служби на підставі п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» як військовослужбовця, на утриманні якого перебувають три дитини віком до 18 років.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала та просила задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви, зазначивши, що вона жодних доходів не отримує, вона та її діти перебувають на повному утриманні чоловіка (заявника).

Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 всудове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак подав суду пояснення щодо заяви, в яких у задоволенні заяви ОСОБА_1 просив відмовити.

Вислухавши представника заявника, заінтересовану особу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.7 ст.19 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст.315 ЦПК України, не є вичерпним.

Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Частиною 6 ст.294 ЦПК України встановлено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №201/5972/22 зазначено, що правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними. При цьому, сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Так, в силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки), яка припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення юридичного факту, оскільки заявник не довів, що мати дитини не здійснює прав та не виконує обов`язків щодо своєї неповнолітньої дитини, а вимога, викладена у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, є необґрунтованою. Разом з тим суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання дитини, то питання, заявлене заявником у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.

В свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2024 у справі №333/7023/23 вказано, що «у справі, яка переглядається, заявник просить встановити факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки як матерів дітей, а також і для батька дитини.

З огляду на зазначене вбачається, що у справі, яка переглядається, наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні (утриманню) дитини та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманню, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України). Доведення факту одноосібного утримання дитини батьком та пасинка вітчимом пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько пасинка не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків та виховання дитини вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини. Факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо утримання дитини, то факт одноосібного утримання дитини одним із батьків або факт утримання пасинка вітчимом може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з утримання дитини. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався відсутністю підстав для задоволення заяви про встановлення юридичного факту, оскільки заявник не довів, що матері дітей та батько дитини, які навіть не були залучені до участі у справі, не здійснюють прав та не виконують обов`язків щодо своїх неповнолітніх дітей, а вимога, викладена у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, є необґрунтованою. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні/утриманні дітей. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків утримання дитини, то питання, заявлене заявником у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні. […] За установлених у цій справі конкретних обставин, факт перебування на утриманні заявника трьох неповнолітніх дітей не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку з чим заяву слід залишити без розгляду.

Такі ж висновки містяться і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2024 у справі №613/1674/23.

У даній справі заявник ОСОБА_1 просив встановити факт перебування падчерки - малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його утриманні (без участі матері). Встановлення такого факту заявнику необхідно для звільнення з військової служби на підставі п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» як військовослужбовця, на утриманні якого перебувають три дитини віком до 18 років.

Разом з тим, встановлення зазначеного факту може мати негативні наслідки для ОСОБА_2 як матері дитини (не зважаючи на відсутність її заперечень). З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, в тому числі від обов`язків утримання дитини, зазначене питання не може з`ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватися в межах спору про право з батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні. Тому в цій справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків (матері) у матеріальному забезпеченні (утриманню) дитини та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (ч.ч.4, 5 ст.19 СК України).

Такий факт не може встановлюватися у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

З огляду на викладене та враховуючи, що в ході розгляду справи встановлено, що має місце спір про право, і за таких обставин факт перебування на утриманні заявника дитини віком до 18 років не може бути встановлений за правилами окремого провадження, тому на підставі ч.6 ст.294, ч.4 ст.315 ЦПК України заяву необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику право на звернення до суду з відповідним позовом на загальних підставах.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір», в якій зазначено, що сплачена сума судового збору повертаються за ухвалою суду, зокрема і у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), тому заявнику необхідно повернути сплачений на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст.258, 260, 261, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування дитини на утриманні, заінтересовані особи - військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що така справа підлягає розгляду на загальних підставах в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп, сплачений відповідно до квитанції №0.0.3782136552.1 від 23.07.2024 у АТ КБ «Приватбанк» (платник Васильченко Зоя Сергіївна , фактичний платник ОСОБА_1 ).

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 20.11.2024.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва