Ухвала

від 21.11.2024 по справі 541/4208/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/4208/24

Провадження № 1-кс/541/1061/2024

У Х В А Л А

21 листопада 2024 рокум.Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12024170550001211 від 17.11.2024,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2024 року прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та електросамокат марки «Fada», без реєстраційного номера.

В обґрунтування клопотання вказував, що у провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2024 за № 12024170550001211 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.11.2024 о 16 годині 40 хвилин водій автомобіля марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , рухаючись по автодорозі Велика-Багачка - Красногорівка Миргородського району Полтавської області в сторону с. Красногорівка, за межами с. Дзюбівщина, не врахував дорожню обстановку, зіткнувся із електросамокатом марки "Fada", який рухався в попутному напрямку по правій смузі руху та яким керував ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження та був доставлений до КНП "Миргородська ЛІЛ".

Під час проведення огляду місця ДТП 16.11.2024 на місці пригоди було виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , який поміщено для зберігання на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в АДРЕСА_1 , а також електросамокат марки «Fada» без реєстраційного номера, який повернуто власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для зберігання за адресою: АДРЕСА_2 .

17.11.2024 постановою старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню: автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 та електросамокат марки «Fada» без реєстраційного номера.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане 11.07.2017 ТСЦ 5342 власником автомобіля марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 є ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 , користувачем - ОСОБА_4 .

В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені в ході огляду місця ДТП транспортні засоби, оскільки вони мають суттєве значення, для розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. По вилученим транспортним засобам необхідно проводити ряд слідчих дій та судових експертиз направлених на встановлення об`єктивних даних для повного і неупередженого розслідування кримінального провадження. Речові докази мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у вищевказаному кримінальному провадженні. Арешт вказаного майна є необхідним для забезпечення його зберігання до закінчення проведення відповідних слідчих дій, зокрема проведення експертних досліджень.

В судове засідання прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області не з`явився, просив розгляд клопотання проводити у його відсутність та задовольнити в повному обсязі (а.п. 21).

Власники майна ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та користувач майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином (а.с. 17-18, 20).

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України.

Вивчивши зміст клопотання та дослідивши матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12024170550001211 від 17.11.2024 за ч. 1 ст. 286 КК України.

В ходіякого підчас оглядумісця дорожньо-транспортноїпригоди 16.11.2024було оглянутота вилучено: автомобіль марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та електросамокат марки «Fada», без реєстраційного номера.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого 11.07.2017, ТСЦ 5342, власником автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 є ОСОБА_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Згідно розписки наданої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній отримав на зберігання електросамокат марки «Fada», який зобов`язується зберігати за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 від 17.11.2024 автомобіль марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та електросамокат марки «Fada», без реєстраційного номера визнано речовими доказами по кримінальному провадженню та визначено місце їх зберігання: автомобіля марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 територія спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 ; електросамокат марки «Fada», без реєстраційного номера передано на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, автомобілем марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_4 , електросамокатом марки «Fada», без реєстраційного номера - ОСОБА_5 . По даному кримінальному провадженню підозра будь-якій особі на час розгляду клопотання не висувалася, однак враховуючи, що майно про арешт якого заявлено клопотання є речовим доказом по кримінальному провадженню, мета, з якою застосовується арешт майна, зокрема забезпечення можливості використання його як доказу про обставини вчинення кримінального правопорушення, проведення експертиз, вказаний прокурором захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, з урахуванням наслідків які настали, є в даному випадку співрозмірним з тими обмеженнями, які існують під час згаданого досудового розслідування, необхідними для всебічного, повного встановлення обставин кримінального правопорушення. Незастосування арешту згаданих речових доказів може призвести до знищення, відчуження або настання інших наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, оскільки відносно них є необхідність у проведенні експертних досліджень. Більше того, на час розгляду клопотання слідчим суддею всі необхідні слідчі дії, серед іншого і проведення експертних досліджень, які спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду не вчинені.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8, 86, 89, 94, 170, 171-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками та користувачами наступним майном:

- автомобілем марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 11.07.2017, ТСЦ 5342 є ОСОБА_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , визначивши місце зберігання територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 ;

- електросамокатом марки «Fada», без реєстраційного номера, передавши його на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію цієї ухвали для виконання вручити прокурору, який звернувся з даним клопотанням.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.

Слідчий суддяОСОБА_1