Ухвала

від 21.11.2024 по справі 569/15566/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/15566/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Галінської В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соломія-54» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ Рівненського міського суду від 06 вересня 2024 року про стягнення з неї на користь ОСББ «Соломія-54» заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що 15 листопада 2024 року вона дізналась про існування судового наказу, що винесений Рівненським міським судом 06 вересня 2024 року. Вказує, що не погоджується із заявленою до стягнення сумою заборгованості, оскільки витрати на капітальний ремонт будинку не є житлово-комунальними послугами і не про їх стягненя не можу бути видано судовий наказ в порядку п.3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення.

За приписами ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Подана заява відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.

Відповідно до ч. 3ст. 171 ЦПК Україниу разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленомустаттею 444 цього Кодексу.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 заперечує проти вимог стягувача, на час розгляду даної заяви відсутні підстави для її повернення, приходжу до висновку, що заявлена вимога про скасування судового наказу є такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Питання про поворот виконання судом не вирішується, оскільки на момент подачі заяви про скасування судового наказу судове рішення не набрало законної сили, та відсутня інформація щодо пред"явлення заявником його для примусового виконання.

Щодо вимог в частині стягнення судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч.1 ст.133 ЦПК України).

До заяви про скасування судового наказу додано доказ сплати судового збору у розмірі 151,40 грн., що підтверджується квитанцією від 19.11.2024 р.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не передбачає порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже, саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

При цьому з огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, законодавець пропонує здійснювати під час пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст.170, 171, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соломія-54» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Судовий наказ від 06 вересня 2024 року винесений Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСББ «Соломія-54» заборгованості зі сплати внесків на капітальний ремонт будинку в розмірі 27314 грн. 40 коп. та судових витрат по сплаті судового збору на суму 302,80 грн- скасувати.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя