Рішення

від 22.11.2024 по справі 621/3430/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/3430/24

2/621/1246/24

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Литвин А. Є.

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", представник відповідача - Кожем`яченко Ю. М.,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна,

третя особа - Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянувши за відсутності учасників справи в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

у с т а н о в и в:

13.09.2024 представник позивача Бойко К. Б. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду з позовну заяву до ТОВ "Фінансова компанія управління активами" з вимогою визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №61250, вчинений 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

На обґрунтування позовної заяви зазначено, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. О. вчинено виконавчий напис №61250 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості у розмірі 20 455 грн 92 коп.

Постановою заступника начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорної О. О. відкрито виконавче провадження № 75895473 щодо виконання виконавчого напису № 61250 від 22.12.2021.

Позивач не згоден із розміром заборгованості, оскільки у виконавчому написі вказано, що за період з 20.12.2021 по 22.12.2021 стягнення заборгованості включає в себе: 6 023 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 14 382 грн 92 коп. - заборгованість за нарахованими та не сплаченими процентами; 50 грн 00 коп. - плата за вчинення виконавчого напису, що складає загальну суму 20 455 грн 92 коп.

Договір позики № 75652521 був укладений 10.07.2021 року дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Нотаріально договір не посвідчувався.

Вказаний у виконавчому написі строк не покривається строком дії договору а також має термін всього у два дні. До того ж, у відповідності до договору позики, строк дії договору вказаний з 10.07.2021 по 09.08.2021. Орієнтовний розрахунок процентів за користування кредитними коштами вказаний у розмірі 1 438 грн 29 коп. Письмової вимоги про усунення порушень (про погашення заборгованості) позивач не отримував.

Вважала, що виконавчий напис вчинено з порушеннями, оскільки не було встановлено без спірність заборгованості у цьому правовідношенні.

Зазначені обставини стали підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.09.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 09.10.2024.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.09.2024 зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 75895473, яке здійснюється заступником начальника відділу Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорною Оленою Олександрівною на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, №61250, від 22.12.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія управлінняактивами" заборгованості у розмірі 20455грн 92 коп.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.10.2024 у зв`язку з першою неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 07.11.2024.

14.10.2024 від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли клопотання про врегулювання спору за участі судді та заява про визнання позову, і стягнення з відповідача 50 відсотків судового збору у зв`язку з визнанням позову.

07.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Овдієнка В. В. розгляд справи відкладено до 22.11.2024.

22.11.2024 належним чином повідомлені учасники цивільного процесу в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 надіслала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, на задоволенні позову наполягала, не надала згоду на проведення врегулювання спору за участі судді, а також просила вирішити питання щодо судових витрат.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу СолонецьТ. М. причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв не подавала.

Представник третьої особи Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв не подавав.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі №361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності учасників цивільного процесу.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

10.07.2021 між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75652521 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), зі зниженою процентною ставкою 0,80%. Процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 2,70%. Дата повернення позики - 09.08.2021. (а. с. 25, 26).

22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу СолонецьТ. М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №61250, за яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами", якому ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" відступило право вимоги на підставі Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021, відступлено право вимоги за кредитним договором № 75652521 від 10.07.2021, укладеного між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ОСОБА_1 . Заборгованість виникла за період з 20.12.2021 по 22.12.2021 включно у розмірі: 6 023 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту; 14 382 грн 92 коп - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 грн 00 коп - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 20 455 грн 92 коп. (а. с. 10).

26.08.2024 заступником начальника відділу Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорною О. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75895473 на підставі виконавчого напису № 61250, вчиненого 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості в розмірі 20 455 грн 92 коп (а. с. 11).

26.08.2024 заступником начальника відділу Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорною О. О. винесено постанову про арешт коштів ОСОБА_1 (а. с. 12, 13).

29.08.2024 заступником начальника відділу Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорною О. О. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а саме, внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження: замість суб`єкт, що видав ВД: Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради зазначено суб`єкт, що видав ВД: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. (а. с. 14, 15).

Зазначені відомості містяться в Інформації про виконавче провадження № 75895473 (а. с. 16-18).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

У відповідності до ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 Перелік документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999, доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин"

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та не чинною у вказаній частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та не чинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та не чинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав без спірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, у цьому випадку нотаріус не переконався у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчиняючи 22.12.2021 виконавчий напис № 61250, приватний нотаріус не мав підстав керуватися пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була не чинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

За загальним правилом, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, відповідач мав надати оригінал нотаріально посвідченого договору з позивачем, однак такого договору не існує.

Представник відповідача ОСОБА_3 визнав позов до початку розгляду справи по суті, це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

За таких обставин, слід визнати, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений на порушення вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в сумі 5500 грн, надано акт виконаних робіт від 11.09.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги № 19-24 від 09.09.2024, ордер на надання правничої допомоги № 19-24 від 09.09.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 22-24).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, заперечення відповідача щодо заявленої суми судових витрат, суд вважає завищеною щодо іншої сторони спору.

На підставі викладеного, суд вбачає правові підстави, передбачені ч. 5ст. 137 ЦПК України, для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу на 2500 грн 00 коп. та для визначення вартості витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, в розмірі 3 000 грн 00 коп., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

За таких обставин, вимога про відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу адвоката в сумі 3 000 грн 00 коп.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з цим позовом звільнений від сплати судового збору, відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 908 грн 40 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 61250, вчинений 22грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 коштів в розмірі 20 455 грн 92 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами".

Вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Решту вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" на користь Державного бюджету України 908 (дев`ятсот вісім) грн 40 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", місцезнаходження: вул.Соборна, буд. 98-А, каб. 70, м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08201; код ЄДРПОУ: 35017877.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, місцезнаходження: Введенська вулиця, 7/9, м. Київ, 04071,

Третя особа - Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Лиманська, буд. 15, м.Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ: 34713099,

Повне рішення складене 22.11.2024.

Головуючий: В. В. Овдієнко