Рішення

від 21.11.2024 по справі 709/1431/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1431/24

2/709/518/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Кіян С.О.,

розглянувши взалі судовихзасідань Чорнобаївськогорайонного судуЧеркаської областіу відкритомусудовому засіданні,у порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільнусправу запозовом керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

Керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Іркліївської сільської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Золотоніською окружною прокуратурою в ході вивчення стану законності у сфері екологічного законодавства, в тому числі, щодо повноти та своєчасності відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів встановлено, що ОСОБА_1 21.09.2023 о 21 годині 00 хвилин здійснив незаконний вилов риби на території р. Ірклій в адміністративних межах с. Червоногірка Золотоніського району Черкаської області із застосуванням месинової сітки (забороненими правилами рибальства) та виловив рибу виду: карась сріблястий в кількості 18 шт. та лящ - в кількості 1 шт. чим порушив р.4 п. 1 п.п.1 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999. Чорнобаївським районним судом Черкаської області по справі №709/1473/23від 29.11.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова суду набрала законної сили 12.12.2023. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав навколишньому природному середовищу шкоду на загальну суму 30 107 грн. 00 коп., що відповідно до листа Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області від 12.08.2024 №2-5-9/1140-24 та листа Іркліївської сільської ради від 09.08.2024 №1281/10-12 залишається невідшкодованою. Зазначає, що збитки, завдані внаслідок незаконного вилову риби на території Іркліївської сільської ради, у відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної об`єднаної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів. Несплата відповідачем матеріальних збитків, завданих незаконним виловом риби, які повинні бути сплачені до бюджетів порушує такі основні принципи бюджетної системи, як повнота та ефективність, створює перешкоди для фінансування програмних заходів за рахунок вказаних коштів. Зауважує, що Іркліївська сільська рада та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області є органами, які наділені повноваженнями по здійсненню контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на відповідній території та звернення до суду про стягнення завданих навколишньому природному середовищу збитків, але самостійно таких заходів не вживали та письмово повідомили, що з відповідним позовом до суду не звертатимуться, у зв`язку з чим, з метою захисту інтересів держави, з позовом про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу протиправними діями ОСОБА_1 звертається прокурор. Покликаючись на норми Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Іркліївської сільської ради шкоду, завдану навколишньому природньому середовищу незаконним виловом водних біоресурсів в сумі 30 107 грн. 00 коп., понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору просить стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

14.08.2024 керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів

22.082024 на адресу суду надійшла відповідь виконавчого комітету Іркліївської сільської ради від 22.08.2024 № 1342/10-12 про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с. 27-28).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.08.2024 указана позовна заява прийнята суддею до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначений розгляд справи (а.с. 25-26).

09.09.2024,03.10.2024,22.10.2024,06.11.2024 наадресу судунадійшли клопотанняпредставника Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області від 06.09.2024 № 1-5-9/1217-24 про проведення розгляду справи без його участі; у клопотанні зазначено, що представник позов підтримує, відповідач не звертався до Управління для відшкодування шкоди у добровільному порядку (а.с. 36-37, 56, 66-67, 87-88).

10.09.2024, 25.09.2024, 21.10.2024, 07.11.2024 до суду представником Іркліївської сільської ради були подані клопотання про проведення розгляду справи без його участі (а.с. 39, 50,64-65, 89-90).

07.10.2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, котре судом було задоволено (а.с. 56).

23.10.2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, котре судом було задоволено (а.с. 69)

06.11.2024 від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивачем було уточнено прохальну частину позовної заяви щодо найменування особи, на користь якої прокурор просить стягнути із відповідача кошти. А саме, згідно прохальної частини уточненої позовної заяви позивач просить стягнути із ОСОБА_1 шкоду, завдану навколишньому природньому середовищу незаконним виловом водних біоресурсів в сумі 30 107 грн. 00 коп., на користь держави Україна в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, перерахувавши їх до спеціального фонду бюджету Іркліївської ОТГ за реквізитами: IBAN:UA288999980333119331000023655, ГУК у Черкаській області/ тг с. Іркліїв/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566, код класифікації доходів бюджету 24062100.

21.11.2024 прокурор скерував до суду заяву, за змістом якої просить розгляд справи проводити без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с. 96).

Відповідач у судові засідання не з`являвся; про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом та немобільний номер телефону (а.с.35, 38, 46, 53-55, 63, 7477, 92). Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, жодних заяв чи клопотань до суду не направив, причини неявки відповідача до суду не відомі.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, не подав відзив, а позивач не звертався до суду із заявою про ухвалення заочного рішення у справі, суд здійснив розгляд справи у загальному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романової О.Г. від 29.11.2023 у справі № 709/1473/23 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП,на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення шести риболовних мисинових сіток: довжиною 50м., вічко 65х65 мм, висотою 1,5 м. (ЗПП 0026673); довжиною 50 м., вічко 60х60 мм, висотою 1,5 м. (ЗПП 0026674); довжиною 50 м., вічко 60х60 мм, висотою 1,5 м. (ЗПП 0026675); довжиною 50 м., вічко 65х65 мм, висотою 1,5 м. (ЗПП 0026676); довжиною 50м., вічко 60х60 мм, висотою 1,5 м. (ЗПП 0026677); довжиною 50 м., вічко 55х55 мм, висотою 1,5 м. (ЗПП 0026678) які знаходилися на зберіганні на складі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області та незаконно добутих водних живих ресурсів, а саме рибу: карась сріблястий 18 штук, лящ 01 штука, загальною вагою 05 кг., яку було передано до ТОВ «Рибколгосп» для реалізації, та без конфіскації гумового човна без номерних знаків зеленого кольору, довжиною 2,8 м., шириною 1,3 м. (ЗПП 0026679) та двох дерев`яних весел; стягнуто на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 536,80 грн. Постанова суду набрала законної сили 12.12.2023 (а.с. 8-9).

Згідно з указаною постановою суду відповідач ОСОБА_1 21.09.2023 о 21:00 ловив рибу забороненим для любительського та спортивного рибальства промисловими знаряддями лову 6 риболовними сітками, виготовленими із сіткоснастевого матеріалу з гумового човна на веслах на р. Ірклій, неподалік с. Червоногірка, Золотоніський район, Черкаська область, і виловив рибу: карась сріблястий 18 штук, лящ 01 штука, загальною вагою 05 кг. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пп. 1 п. 1 Р. 4 Правил любительського і спортивного рибальства, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 завдав рибному господарству України збитків у розмірі 30 107,00 грн.

Суд урахував, що Верховний Суд при розгляді справ про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, неодноразово наголошував на тому, що для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу навіть не має значення, чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні (справа № 541/307/17 провадження № 61-30797св18.

Відповідно до наданого позивачем з розрахунком збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу, проведеного на підставіпостанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів" від 21.11.2011 № 1209, своїми діями ОСОБА_1 заподіяв збитки рибним запасам України у розмірі 30107 грн. 00 коп. (а.с. 16).

Згідно з листом виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 09.08.2024 № 1281/10-12, скерованого на адресу Золотоніської окружної прокуратури, станом на день надання відповіді ОСОБА_1 не відшкодовано шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, Іркліївською сільською радою не вживалися заходи представницького характеру щодо стягнення спричиненої шкоди, сільська рада не планує звертатися до суду із позовом (а.с. 14).

Листом від 12.08.2024 № 2-5-9/1140-24 Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області повідомило Золотоніську окружну прокуратуру про направлення ними на адресу ОСОБА_1 листа-вимоги щодо здійснення відшкодування шкоди; станом на 17.05.2024 збитки не відшкодовані, завдана шкода становить 30107 грн; у зв`язку із тяжким матеріальним становищем та обмеженим фінансуванням, до суду із позовом не буде звертатися (а.с.15).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 13-14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»встановлено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

Статтею 10 Закону України «Про охорону навколишнього середовищавстановлено права та обов`язки громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, громадяни відповідно до закону зобов`язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об`єктів тваринного світу; використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У відповідності до положень ст. 63 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в, зокрема, порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», до водних біоресурсів належать: водні біоресурси, які перебувають в умовах природної волі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод, рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) та уводах за межами юрисдикції України; водні біоресурси, які перебувають у водних об`єктах у межах територій природно-заповідного фонду, а також види, занесені до Червоної книги України.

Статтями 25 та 26 даного Закону передбачено, що використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання. Громадяни мають право використовувати безоплатно водні біоресурси в наукових, культурно-освітніх та виховних цілях для задоволення естетичних, оздоровчих, рекреаційних та інших потреб без вилучення їх з природного середовища, а також здійснювати любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову водних біоресурсів. Однак суб`єкти рибного господарства зобов`язані дотримуватись визначених законодавством обов`язків.

Так, вст. 35 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"зазначено, що суб`єкти рибного господарства, серед іншого, зобов`язані додержуватися правил рибальства.

Підпунктом 1 пункту 1 розділу ІV Правил любительського і спортивного рибальства, Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженихнаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, що діяли на час вчинення ОСОБА_1 правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності, заборонялося добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першоюстатті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як встановлено постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.11.2023 у справі № 709/1473/23, ОСОБА_1 порушив вказані приписи закону та спричинив державі шкоду в розмірі 30107,00 грн.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, котра набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої була ухвалена така постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд дійшов висновку, що своїми діями відповідач наніс державі збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства, що полягало у незаконному добуванні об`єктів тваринного світу (риби). Відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний у повному обсязі відшкодувати задані навколишньому природному середовищу збитки у розмірі 30107,00 грн.

На цей час завдана шкода навколишньому природному середовищу не відшкодована. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відшкодування завданої шкоди або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Статтею 131-1Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ч. 3-4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно пункту 1 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 N 895, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно з Положенням про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженимнаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2012 N 26, органи рибоохорони - Головне управління охорони водних біоресурсів у м. Києві, управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області, басейнові управління, басейновий відділ - є територіальними органами Державного агентства рибного господарства України, які діють у складі Держрибагентства України і йому підпорядковуються, та відповідно до пункту 6.16 самостійно та через органи прокуратури мають право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Статтею 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"передбачено, що посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно достатті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.

Таким чином, суд вважає, що Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області є органом, який уповноважений на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків, заподіяних рибному господарству України та Іркліївській територіальній громаді. Одночасно, правом на звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення спричинених збитків наділена Іркліївстка сільська рада. Однак, указані особи до суду із позовом про відшкодування спричиненої шкоди (збитків) не звернулися та такого наміру не висловили.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що у Золотоніської окружної прокуратури

наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Іркліївської сільської ради.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 1288 від 25.06.2024 Черкаською обласною прокуратурою сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору.

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, Іркліївської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) шкоду, завдану навколишньому природньому середовищу незаконним виловом водних біоресурсів в сумі 30 107 грн. 00коп. (тридцять тисяч сто сім гривень 00 копійок) на користь держави Україна в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, перерахувавши їх до спеціального фонду бюджету Іркліївської ОТГ за реквізитами: IBAN:UA288999980333119331000023655, ГУК у Черкаській області/ тг с.Іркліїв/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566, код класифікації доходів бюджету 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (кодЄДРПОУ 02911119, рахунок UA 138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ) судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи:

Позивач:

Керівник Золотоніської окружної прокуратури Черненко Т.Ю., код ЄДРПОУ 02911119, вул. Шевченка,153, м. Золотоноша, Золотоніський район, Черкаська область.

Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, код ЄДРПОУ 41594560, вул. Дахнівська, 10А, м. Черкаси, 18035.

Іркліївська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 34177193, вул. Б. Хмельницького, 7, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська ообласть19900.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Суддя Л.О. Шарая