Ухвала

від 22.11.2024 по справі 726/3770/24

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3770/24

Провадження №2-з/726/7/24

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2024 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Чернівці, заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Єремейчук Микола Георгійович, Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «ДАН-АВТО», Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернівецькій області, про забезпечення позову,

У С Т А Н О В И В:

21.11.2024 до Садгірського районного суду м. Чернівці надійшла заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Єремейчук Микола Георгійович, інші особи, які можуть отримати статус учасника справи: Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «ДАН-АВТО», Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернівецькій області, про забезпечення позову, яка подана до подачі позову.

У заяві, представник заявниці ОСОБА_2 вказує про те, що ОСОБА_1 належав транспортний засіб марки Dodge Charger, 2018 року випуску, кузов VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно з інформації РСЦ ГСЦ в Чернівецькій області № 31/24/89А3-2683-05-2024 від 22 серпня 2024 року заявниця дізналась про те, що 20 березня 2024 року вона нібито уклала договір комісії №?5186/24/1/000653 з ПП ВКФ «ДАН-АВТО» на відчуження зазначеного транспортного засобу та в подальшому 21 березня 2024 року на підставі цього договору комісії ПП ВКФ «ДАН-АВТО», виступаючи продавцем, уклало договір купівлі-продажу №?5186/24/000676 вказаного транспортного засобу (інформацію про покупця не вказано).

Вказує, що на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу 22 березня 2024 року право власності на транспортний засіб марки Dodge Charger, 2018 року випуску, кузов VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у РСЦ ГСЦ в Чернівецькій області було зареєстровано за невстановленою особою.

Заявниця стверджує, що вона не укладала вказаний вище договір комісії та не уповноважувала ПП ВКФ «ДАН-АВТО» від її імені, здійснити продаж транспортного засобу, а її підпис у договорі комісії у графі «комітент», як і у Акті приймання-передачі транспортних засобів та їх частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером без номера та дати, у графі «передав», - виконаний не нею, а іншою особою.

Таким чином, вважають, що спірний транспортний засіб вибув із володіння заявниці поза її волею, на підставі підробленого договору комісії, а тому заявниця бажає звернутися до Садгірського районного суду м. Чернівці з позовною заявою до ПП ВКФ «ДАН-АВТО» про визнання недійсним договору комісії №?5186/24/1/000653 від 20 березня 2024 року, а також до інших відповідачів про витребування з незаконного володіння транспортного засобу марки Dodge Charger, 2018 року випуску, кузов VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Перед зверненням із цією заявою до суду, заявниця намагалась отримати дані, щодо особи, яка зареєстрована як власник спірного транспортного засобу, однак РСЦ ГСЦ в Чернівецькій області відмовив у наданні таких відомостей, а оскільки такий транспортний засіб знаходиться у незаконному володінні особи, відомості про яку заявниці не відомі, і яка на даний час має повноваження відчужити його, тому, для ефективного захисту порушених прав заявниці, виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення майбутньої позовної заяви, а саме накладення арешту транспортний засіб марки Dodge Charger, 2018 року випуску, кузов VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Також вказує, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову, істотно ускладнить, чи взагалі унеможливить виконання рішення суду щодо вилучення транспортного засобу з незаконного володіння особи, оскільки під час слухання справи, відповідач, матиме право, відчужити транспортний засіб іншій особі, яка не є учасником справи.

З посиланням на ст. ст. 149, 150, 152 ЦПК України, просить вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на транспортний засіб марки Dodge Charger, 2018 року випуску, кузов VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Заява про забезпечення позову передана на розгляд головуючого судді АсташеваС.А. 21.11.2024, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, оцінивши долучені до неї докази у їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Статтею 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову поряд із іншим повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ).

Так, заявниця вказує про те, що не укладала 20 березня 2024 року договору комісії №?5186/24/1/000653 з ПП ВКФ «ДАН-АВТО» на відчуження належного їй на праві власності транспортного засобу марки Dodge Charger, 2018 року випуску, кузов VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі якого ПП ВКФ «ДАН-АВТО», в подальшому 21 березня 2024 року уклало договір купівлі-продажу №?5186/24/000676 вказаного транспортного засобу та відчужило його іншій особі, дані якого не зазначено.

Тобто заявниця вказує про те, що її майно (транспортний засіб) наразі перебуває у незаконному володінні особи, відомості про яку заявниці не відомі, і яка на даний час має повноваження відчужити його, а тому для ефективного захисту порушених прав заявниці, виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення позову - арешту, а його незастосування унеможливить виконання майбутнього рішення суду щодо вилучення транспортного засобу із незаконного володіння особи.

Таким чином метою забезпечення позову, у даному випадку, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявниці, як майбутньої позивачки, від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявниці, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення позову в даному конкретному випадку, судом встановлено та заявницею надано належні та допустимі доказів того, що такий вид забезпечення позову співмірний із майбутніми заявленими позовними вимогами, які можуть полягати у вилученні транспортного засобу з незаконного володіння особи.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Беручи до уваги, що вказане майно автомобіль марки Dodge Charger, 2018 року випуску, кузов VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 наразі перебуває у власності невстановленої особи, яка наділена правом розпоряджатись ним, в тому числі, відчужити його на користь третіх осіб, а правомірність переходу права власності на цей автомобіль від заявниці заперечується нею, доходжу висновку про існування можливості подальшого відчуження рухомого майна іншим особам, що унеможливить виконання рішення у майбутній справі щодо повернення такого майна у власність заявниці і відновлення становища, яке існувало до можливого порушення її прав та інтересів, чи може спричинити необхідність залучення інших сторін у справі.

Крім того, забезпечення позову, шляхом накладення арешту до ухвалення рішення у справі має тимчасовий характер та сприятиме уникненню можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявниці, а також забезпечить можливість подальшого виконання майбутнього рішення суду у справі.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки, матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків особі, а також, в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі (ч.13 ст.158 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб марки Dodge Charger, 2018 року випуску, кузов VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Суддя С. А. Асташев