Ухвала

від 20.11.2024 по справі 526/50/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/50/22 Номер провадження 11-кп/814/2104/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника представника потерпілої потерпілої обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

розглянувши всудовому засіданнів режимівідеоконференції клопотанняпрокурора ОСОБА_6 про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2021 року за №12021170560000314, за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 22 березня 2023 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Миргородського р-ну Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

визнано винуватим і засуджено за:

ч.2 ст.152 КК України - на 7 років позбавлення волі;

ч.5 ст.152 КК України - на 12 років позбавлення волі;

п.п.9, 10 ч.2 ст.115 КК України - до довічного позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено ОСОБА_10 остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_10 ухвалено обчислювати з 26 липня 2021 року та до набрання вироком законної сили продовжено йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь:

держави 61573 гривні витрат, пов`язаних із залученням експертів;

ОСОБА_9 , ОСОБА_11 й ОСОБА_11 - по 500000 гривень моральної шкоди, а на користь ОСОБА_9 також 11 625 гривень майнової шкоди та 3 997 гривень 75 копійок процесуальних витрат.

Вирішено питання щодо речових доказів.

У цьому кримінальному провадженні також були ухвалені такі судові рішення.

07 травня 2024 року Полтавським апеляційним судом апеляційну скаргу ОСОБА_10 залишено без задоволення, а вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 22 березня 2023 року щодо нього - без зміни.

15 жовтня 2024 року Верховним Судом касаційні скарги засудженого ОСОБА_10 і його захисника ОСОБА_7 задоволено частково, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2024 року щодо ОСОБА_10 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обрано ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

За вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим і засуджено за вчинення ним кримінальних правопорушень за таких обставин.

15 червня 2021 року ОСОБА_10 , бажаючи самоствердитись у сексуальному плані та одночасно заподіяти своїй дружині ОСОБА_12 фізичні й моральні страждання, а також із метою помсти за надання переваги іншому чоловіку, під вигаданим приводом автомобілем «FORD SIERRA», н.з. НОМЕР_1 , вивіз ОСОБА_12 у безлюдне місце лісового масиву вздовж автомобільної дороги Гадяч-Лютенька між АДРЕСА_2 , де умисно вчинив дії сексуального характеру, пов`язанні із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_12 із використанням геніталій, без її добровільної згоди.

У ніч із 09 на 10 липня 2021 року ОСОБА_10 із мотивів помсти за надання переваги іншому чоловіку під вигаданим приводом зустрівся з ОСОБА_12 та в яру між АДРЕСА_3 , діючи повторно, умисно, вчинив дії сексуального характеру, пов`язанні із оральним проникненням у тіло ОСОБА_12 із використанням геніталій, без її добровільної згоди.

24 липня 2021 року приблизно о 23 годині 25 хвилин ОСОБА_10 на території Біленченківської загальноосвітньої школи, діючи умисно, підстеріг ОСОБА_12 та між ними виник конфлікт на ґрунті ревнощів, у ході якого ОСОБА_10 вирішив здійснити умисне вбивство ОСОБА_12 , поєднане з повторним її зґвалтуванням, з метою одночасно приховати вчиненні ним раніше зґвалтування. З цією метою ОСОБА_10 у садку біля межі домоволодіння АДРЕСА_2 . обома руками здавив шию ОСОБА_13 , від чого вона втратила свідомість, зав`язав на два вузли лосини ОСОБА_12 навколо її шиї та вільний кінець холоші лосинів засунув углиб порожнини її рота, після чого здавив лосинами шию ОСОБА_12 . Водночас ОСОБА_10 повторно вчинив дії сексуального характеру, пов`язанні із вагінальним проникненням у тіло ОСОБА_12 з використанням геніталій, без її добровільної згоди. Смерть ОСОБА_12 настала на початку доби 25 липня

2021 року одразу після заподіяння їй ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, причиною якої стала механічна асфіксія внаслідок стискання органокомплексу її шиї петлею при удушенні.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу.

Під час провадження в суді апеляційної інстанції прокурор ОСОБА_6 заявила клопотання про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, яке мотивоване наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, учинити інше кримінальне правопорушення, а тому з урахуванням їх існування, обставин і тяжкості кримінальних правопорушень, за які засуджено ОСОБА_10 , даних про його особу, інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним вище ризикам.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, думку прокурора, потерпілої та її представника на підтримку клопотання, позицію захисника та обвинуваченого, які не заперечували проти задоволення клопотання, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи клопотання та дійшла висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з положеннямист.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, щометою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5ст.176 КПК України.

За змістом ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе й виправдане.

Згідно з п."а" ст.5 Конвенції про права людини нікого не може бути позбавлено свободи, крім відповідно до процедури, встановленої законом та у випадку, зокрема, законного ув`язнення особи після засудження її компетентним судом.

Незважаючи на те, що відповідно до національного законодавства України таке тримання під вартою термінологічно відрізняється від відбування покарання за вироком суду, що набрав законну силу, з погляду ст.5 Конвенції воно розглядається як таке, що підпадає під наведений вище випадок (п."а").

Судом апеляційної інстанції встановлено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які станом на час розгляду клопотання не зменшились, оскільки ОСОБА_10 , перебуваючи на волі, може: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, учинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому апеляційний суд в сукупності враховує те, що ОСОБА_10 місцевим судом визнаний винуватим і засуджений за вчинення особливо тяжкого й тяжких злочинів - згвалтування ОСОБА_12 та її умисного вбиства, не судимий, має двох малолітніх дітей, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на спеціальних обліках у медичних закладах не перебуває, його вік і стан здоров`я.

Заявлені ризики станом на день розгляду клопотання не зменшились.

На підставі викладеного вище, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_10 , правильність призначеного йому покарання, обґрунтованість чого має перевірити суд апеляційної інстанції в ході апеляційного розгляду, зважаючи на наявність таких, що зі сплином часу не зменшились ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, встановлених судом, ОСОБА_10 належить продовжити строк тримання під вартою.

При цьому, п.п.1 та 2 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченіст.ст.177, 178КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину: вчиненого із застосуванням насильства; який спричинив загибель людини.

Ураховуючи встановлені вище ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини інкримінованих ОСОБА_10 особливо тяжкого й тяжких злочинів із застосуванням насильства, що спринили загибель людини, наведені вище обставини, передбачені ст.178 КПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Водночас колегія суддів наголошує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжується обвинуваченому саме з метою забезпечення виконання кінцевого судового рішення по справі за результатами розгляду провадження в судовій інстанції та із зазначенням строку дії цього запобіжного заходу із вказівкою на певну подію - набрання вироком законної сили, що узгоджується з положеннями ч.1ст.115 КПК Українита практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі«Харченко проти України» (рішення від 10 лютого 2011 року).

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до набрання вироком законної сили.

Копію ухвали направити ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4