Ухвала

від 19.11.2024 по справі 991/10083/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/10083/24

Провадження №11-сс/991/847/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисників ОСОБА_14., ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 листопада 2024 року про звернення в дохід держави застави та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 листопада 2024 року:

- відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 ;

- частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу;

- звернуто в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_5 заставодавцем ОСОБА_8 05.07.2024 у розмірі 900 000 грн.;

- застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою;

- взято підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду;

- визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 10 000 000 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2024 у справі № 991/10083/24;

- постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задовольнити повністю;

- змінити застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення визначеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2024 у справі № 991/5562/24, шляхом зменшення визначеного розміру застави з 900 000 гривень до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень;

- частину суми, на яку зменшено заставу, а саме 657 760 гривень, внесену ОСОБА_8 за ОСОБА_5 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду повернути заставодавцю - ОСОБА_8

15 листопада 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від захисника ОСОБА_6 надійшли доповнення до її апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням прав людини, не може вважатись вмотивованим судовим рішенням в розумінні ст. 370 КПК України, а мотиви, викладені в ній, не можуть вважатись такими, що відповідають випадкам, підставам та процедурі, встановленим законом. Відтак ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, зважаючи на таке:

- відсутні об`єктивні дані, докази та відомості, які б мав довести прокурор та зобов`язаний був встановити слідчий суддя для того, аби застосувати будь-який запобіжний захід до ОСОБА_5 ;

- є очевидна недопустимість всіх доказів, які були отримані внаслідок незаконної негласної слідчої розшукової дії (зняття відомостей з електронних інформаційних систем);

- відсутній дозвіл слідчого судді на зняття інформації з електронних інформаційних систем особи, що свідчить про те, що отримана таким чином інформація не може бути визнана допустимим доказом в кримінальному провадженні;

- внаслідок свавільних дій працівників НАБУ, зокрема детектива ОСОБА_9 , який діє під процесуальним керівництвом прокурорів САП, відбулось грубе втручання в право ОСОБА_5 на захист, на приватне спілкування з його захисником, а також права адвокатів та порушення гарантій адвокатської діяльності;

- з огляду на порушення, які відбулись під час проведення негласної слідчої дії (зняття відомостей з електронних інформаційних систем) відбулось істотне порушення прав ОСОБА_5 , порушення прав адвокатів, втручання в адвокатську діяльність та порушення адвокатських гарантій, а тому всі докази, отримані внаслідок проведення таких дій, мали бути визнані судом очевидно недопустимими;

- відсутності підстав припускати обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 368-4 КК України;

- на переконання сторони захисту, клопотання прокурора не містить будь-яких фактичних відомостей щодо реального існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, як і відповідних, належних, допустимих та достовірних доказів, які б їх підтверджували;

- ОСОБА_5 не збирався і не збирається переховуватися від органів досудового розслідування і суду, а навпаки зацікавлений вести свій звичайний уклад життя. Не існує жодної обставини, яка б дала підстави вважати, що ОСОБА_5 може мати чи має намір переховуватися або ж ухилятися від виконання процесуальних обов`язків;

- відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для відмови слідчим суддею у застосуванні до особи запобіжних заходів, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;

- незрозуміло, з яких підстав слідчий суддя дійшов висновків про порушення процесуальних обов`язків ОСОБА_5 ;

- у матеріалах клопотання про зміну запобіжного заходу відсутні відповідні процесуальні документи, на підставі яких були проведені обшуки та негласні слідчі (розшукові) дії, що свідчить про недопустимість відомостей, які містяться у відповідних протоколах та неможливість слідчого судді посилатися на них, як на обґрунтування підозри;

- додані до клопотання роздруківки документів не є ні оригіналами, ні належним чином завіреними копіями, а тому не можуть використовуватися для встановлення та/або спростування жодного факту чи обставини у цьому кримінальному провадженні;

- ОСОБА_5 ніколи не порушувались покладені на нього обов`язки, а навпаки, те що сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку їх дії, а також враховуючи безпідставність поданого прокурором клопотання та відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, підстави для звернення застави в дохід держави відсутні;

- у зв`язку із відсутністю обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень та відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є очевидним, що вказані обставини унеможливлювали застосування до ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу;

- ухвала слідчого судді не містить жодного обґрунтування, чому саме такий розмір застави буде гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та на підставі якого слідчий суддя призначив заставу у розмірі, яка значно перевищує визначену законом, враховуючи, що ОСОБА_5 не має значного майнового стану;

- наразі наявні всі законні підстави для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.11.2024 у справі № 991/10083/24, якою відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та частково задоволено клопотання прокурора про стягнення застави в дохід держави, зміну запобіжного заходу й застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 10 000 000 грн.

18.11.2024 на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від прокурора САП ОСОБА_7 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу прокурор відзначає:

-до матеріалів провадження долучено копію листа до Вищого антикорупційного суду від 24.10.2024 №19/11325т щодо зняття грифу секретності із ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду № 2193т, якою надано дозвіл на втручання у приватне спілкування ОСОБА_10 . На час судового розгляду гриф секретності ще не був знятий. Окрім того, кримінальний процесуальний закон не містить імперативної вимоги надання процесуальних документів, що стали правовою підставою для проведення слідчих дій, на цій стадії кримінального провадження;

-визначені законом гарантії адвокатської діяльності захищають законну діяльність адвоката, втручання в яку органами досудового розслідування є неприпустимим. Водночас, такі гарантії втрачаються у разі можливого вчинення адвокатом кримінального правопорушення, зокрема, не у зв`язку з реалізацією ним функцій, визначених ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тій мірі, наскільки наявні в розпорядженні адвоката документи, речі та носії інформації можуть бути використані у якості доказів вчинення особою зі статусом адвоката кримінального правопорушення;

-гарантії адвокатської діяльності в частині охорони адвокатської таємниці не поширюються на відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення адвокатом чи за його участі;

-в ході проведення негласної слідчої розшукової дії відносно підозрюваного ОСОБА_10 у кримінальному провадженні зафіксовано зокрема можливе вчинення ним, підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, відтак гарантії адвокатської таємниці не поширюються на такі відомості;

-чат у месенджері Телеграм, про який йде мова у скарзі, аналізувався детективом щодо листування між підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у зв`язку з тим, що на останніх ухвалами слідчого судді покладено обов`язки утриматись від спілкування між собою з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

У судове засідання з`явилися підозрюванийОСОБА_5 , захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та прокурор САП ОСОБА_7 . Учасники не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за наявного складу учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000459 за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 2, 4 ст. 368-4 КК (том 2, а.с. 16-17).

25 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368-4 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000459 (том 1 а.с. 12-52, том 2 а.с. 18-38).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2024 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 900 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, зокрема, обов`язку, який полягає у забороні спілкування із іншим підозрюваним - ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру (том 1 а.с. 53-70, том 5 а.с. 17-23). Ухвалу слідчого судді залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.08.2024 (том 5 а.с. 207-212).

18 вересня 2024 року до слідчого судді надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , застосованого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.07.2024, шляхом зменшення розміру застави з 900 000 грн до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

27 вересня 2024 року до слідчого судді також надійшло клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді від 08.10.2024 було об`єднано в одне провадження матеріали обох вищезазначених клопотань, у яких порушено питання про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу та про звернення застави в дохід держави, оскільки їх спільний розгляд є доцільним.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо необхідності задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи клопотання про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу, захисник ОСОБА_6 посилається на такі обставини: після спливу 01.09.2024 строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , питання продовження вказаних обов`язків не було ініційовано прокурором та обов`язки припинили свою дію; відсутні докази на підтвердження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; підозрюваний ОСОБА_5 належним чином виконує свої процесуальні обов`язки.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про те, що:

-припинення дії обов`язків, які були покладені на підозрюваного ОСОБА_5 під час застосування запобіжного заходу, не може слугувати підставою для зміни такого запобіжного заходу, оскільки така обставина сама по собі не вказує на припинення чи зменшення ризиків, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу;

-прокурор САП порушив питання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 на більш тяжкий, а тому, процесуальна позиція прокурора, у питанні ініціювання продовження строку дії процесуальних обов`язків щодо підозрюваного, не може розглядатись як підстава для зміни запобіжного заходу й зменшення застави;

-під час застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчим суддею було детально оцінено доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та підтвердження їх доказами;

-доводи захисника щодо добросовісного виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, які на нього були покладені ухвалою слідчого судді від 02.07.2024, не можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу у сторону пом'якшення, оскільки виконання останніх є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані;

-сторона захисту не навела нових обставин, що не розглядалися слідчим суддею, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу за клопотанням захисника.

Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у сторону пом`якшення.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для звернення застави в дохід держави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2024 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 900 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, зокрема, обов`язку, який полягає у забороні спілкування із іншим підозрюваним - ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру (том 1 а.с. 53-70, том 5 а.с. 17-23). Строк дії відповідних обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено до 02.09.2024.

В ухвалі слідчого судді від 02.07.2024, підозрюваному та заставодавцю роз`яснено про можливість звернення застави в дохід держави, тобто ризик втрати коштів, які є заставою, в разі порушення підозрюваним обов`язків, покладених на нього під час застосування запобіжного заходу.

05 липня 2024 року заставодавцем ОСОБА_8 за підозрюваного ОСОБА_5 внесено заставу в розмірі 900 000 грн, що підтверджується квитанцією від 05.07.2024 та довідкою Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 (том 1 а.с. 71-42).

Водночас, як встановлено слідчим суддею, прокурором надано фактичні дані, що підозрюваний ОСОБА_5 свідомо порушив встановлену слідчим суддею заборону щодо спілкування з іншим підозрюваним, отже не дотримався покладеного слідчим суддею процесуального обов`язку.

Так, згідно з дослідженими слідчим суддею документами, детективом під час зняття інформації з електронних інформаційних систем за ідентифікаційними ознаками телефонного номеру НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_10 , в застосунку «Telegram» виявлено чат з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », створений 03.07.2024, учасниками якого є підозрюваний ОСОБА_10 , підозрюваний ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_14 .

Під час огляду вказаного чату, встановлено листування учасників чату щодо обставин інкримінованих кримінальних правопорушень. Зокрема, містяться повідомлення:

- 04.07.2024 щодо правових позицій ОСОБА_10 та ОСОБА_5 ;

- 01.08.2024 щодо допиту свідка ОСОБА_13 та контролю її показань;

- з 02.08.2024 по 06.08.2024 щодо надання документів на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ та переформатування файлів;

- 09.07.2024 щодо наявності повідомлення про підозру ОСОБА_15 у цьому кримінальному провадженні;

- 27.08.2024 щодо наявності ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та протоколи обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та місцем знаходження офісних приміщень ТОВ «Біном Гуп» та ін. (протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 16.09.2024 та протокол огляду від 25.09.2024 (том 5 а.с. 90-201).

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що наведені дані свідчать про спілкування підозрюваних шляхом обміну текстовими повідомленнями у спільному чаті, щодо обставин, які прямо стосуються обставин викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 , та, відповідно, наявності підстав для звернення застави внесеної за підозрюваного ОСОБА_5 у дохід держави.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора та зміни запобіжного заходу

25 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368-4 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000459 а саме: у пособництві у зловживанні службовим становищем, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 358 КК України, тобто в складанні особою, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення; ч. 4 ст. 368-4 КК, тобто в одержанні особою, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, що вчинене за попередньою змовою групою осіб (том 1 а.с. 12-52, том 2 а.с. 18-38).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).

На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать докази та документи, які містяться в матеріалах провадження та досліджені слідчим суддею в судовому засіданні (пункт 77 оскаржуваної ухвали).

А тому, доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів на підтвердження події вказаного кримінального правопорушення та можливої причетності до його вчинення ОСОБА_5 є безпідставними.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до установленої практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування саме тримання під вартою.

Обґрунтовуючи клопотання орган досудового розслідування послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Про це свідчать також наступні відомості:

-згідно з відомостями з Державної прикордонної служби України (том 1 а.с. 39, 46) ОСОБА_5 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_2 від 25.07.2017 і неодноразово перетинав державний кордон України, що може свідчити про можливості виїхати за несприятливих для нього обставин за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

-належний/достатній майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , який може забезпечити можливість підозрюваного як на території України, так і за кордоном протягом певного часу матеріально утримувати себе, членів своєї сім`ї, а відтак і певний час переховуватися.

Наведені вище відомості та дані свідчать про існування ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування або/та суду, та спростовують доводи сторони захисту щодо відсутності такого ризику.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час оцінки ризику впливу підозрюваного на свідків, слідчий суддя, зокрема, обгрунтовано взяв до уваги надані прокурором фактичні дані, зокрема:

-суттєвої зміни первинних показань свідка ОСОБА_12 , які зафіксовані у протоколі допиту від 25.04.2024 (п. 96-10 оскаржуваної ухвали);

-відповідно до протоколу огляду від 25.09.2024 (том 5 а.с. 90-201), детективом у застосунку «Telegram» виявлено листування у згаданому вище чаті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» між ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , згідно з яким 06.08.2024 о 10:11 (тобто до фактичного допиту детективами НАБУ свідка ОСОБА_12 ) в чат «ІНФОРМАЦІЯ_2» адвокатом ОСОБА_14 надіслано аудіофайл, у якому останній повідомив про показання, які надасть свідок ОСОБА_12 . Окрім того, ОСОБА_5 повідомлено, що йому про показання ОСОБА_12 турбуватись не потрібно (том 5 а.с. 94, 110, диск а.с. 209);

-у вказаному чаті 01.08.2024 о 13:28 ОСОБА_5 надіслав повідомлення такого змісту « ОСОБА_16 також визивають на допит в якості свідка на 10:00 05.08.24. Може їй з адвокатом підписати також ордер?» «Та нехай адвокат проконсультує перед допитом» (том 5 а.с. 92, 108).

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Про наявність даного ризику, зокрема, як встановлено слідчим суддею, свідчить вчинення ОСОБА_5 дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню шляхом невиконання правомірних вимог щодо надання відшукуваних документів, з посиланням на формальні причини, та невиконання ухвал слідчих суддів від 30.07.2024, 06.09.2024 з формальних підстав (п. 106-114 оскаржуваної ухвали).

Обгрунтованими є висновки слідчого судді про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення з огляду на виявлені органом досудового розслідування факти, що можуть вказувати на можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень (зокрема які стосуються підроблення документів та штучного створення доказів) (п. 116-126 оскаржуваної ухвали).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, предмет кримінального правопорушення та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми неправомірної вигоди.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25 квітня 2000 року (заява № 31315/96, п. 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу, ні в подальшому встановлена застава у 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави слідчим суддею враховано характер кримінального правопорушення, особу підозрюваного, відомості про його майновий стан (п. 125-131 оскаржуваної ухвали).

Окрім того, слідчий суддя обгрунтовано взяв до уваги ту обставину, що застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 900 000 грн не зміг забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, згідно з вимогами КПК України.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що застава у розмірі 10 000 000 грн. є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів буде не достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що початок дії процесуального обов`язку, який полягає у забороні спілкування із іншими підозрюваними та свідками слід обраховувати з часу, коли рішення слідчого судді було переглянуто судом апеляційної інстанції та набрало законної сили, оскільки подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК (ч. 2 ст. 400 КПК України).

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість використання в якості доказів, фактичних даних, одержаних детективами за наслідками проведення НСРД і зафіксованих у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 16.09.2024 та протоколі огляду від 25.09.2024 (том 5 а.с. 90-201), то колегія суддів зазначає наступне.

З доданого до клопотання протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 16.09.2024 встановлено, що огляд електронної інформаційної системи за ідентифікаційними ознаками телефонного номеру НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_10 , здійснювався на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду № 2193т, якою надано дозвіл на втручання у приватне спілкування (том 5 а.с. 90).

До матеріалів клопотання про зміну запобіжного заходу прокурором долучено лист від 24.10.2024 № 19/11325т, який був досліджений слідчим суддею та свідчить про те, що було вжито заходів щодо розсекречування відповідної ухвали у встановленому законодавством порядку.

До заперечення на апеляційну скаргу прокурором було додана розсекречена копія ухвали слідчого судді від 12 серпня 2024 року.

Також колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що відсутність у матеріалах клопотання відповідних процесуальних документів, на підставі яких були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, свідчить про недопустимість відомостей, які містяться у відповідних протоколах та неможливість слідчого судді посилатися на них на обґрунтування підозри. Адже згідно вимог ст. 256 КПК України, протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

При цьому, згідно п. 5.30 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги сторони захисту про недопустимість посилання слідчого судді на протоколи, зокрема - проведення негласних слідчих (розшукових) дій без окремих додатків, з врахуванням відповідних особливостей стадії провадження, не грунтується на вимогах КПК України.

Колегія суддів критично оцінює доводи сторони захисту про недопустимість доказів внаслідок порушення органом досудового розслідування права ОСОБА_5 на захист та порушення гарантій адвокатської діяльності виходячи з наступного.

Слідчим суддею обгрунтовано встановлено, що:

- під час проведення НСРД орган досудового розслідування отримав доступ до змісту інформації, як містилась у чаті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », учасниками якого були підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_14 та інший підозрюваний ОСОБА_10 . Під час огляду казаного чату детективом було встановлено листування учасників чату щодо обставин кримінального провадження № 52023000000000459 від 06.09.2023;

- склад учасників цього чату та дата його створення (на наступний день після встановлення слідчим суддею ОСОБА_5 заборони спілкування між підозрюваними) давали достатні підстави вважати, що підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_10 порушили умови застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, допустивши спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;

- у відповідному чаті детективом виявлені відомості, які давали підстави вважати, що підозрювані вчиняють дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню у незаконний спосіб, шляхом штучного створення доказів захисту та впливу на свідків.

З огляду на це, детективами були зафіксовані такі відомості у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 16.09.2024 та протоколі огляду від 25.09.2024 (том 5 а.с. 90-201).

В клопотанні прокурор посилався виключно на відомості зафіксованого під час НСРД спілкування між учасниками чату, які, на його переконання, свідчили про порушення підозрюваним застосованого до нього запобіжного заходу та на відомості, які підтверджують обґрунтованість ризиків щодо процесуальної поведінки підозрюваного.

А отже, на переконання слідчого судді використання таких відомостей мало обмежений характер, та не здійснювалось з метою здобуття доказів винуватості підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні. Спілкування із захисником не було підставою для зміни запобіжного заходу.

Колегія суддів критично оцінює доводи сторони захисту про те, що зняття відомостей з електронних інформаційних систем та, як наслідок, одержання доступу до спілкування підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , було здійснено детективами, шляхом використання мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_10 , який було вилучено під час проведення обшуку в іншому кримінальному провадженні, виходячи з наступного.

Згідно ст. 4.12.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розщукової) дії є державною таємницею. Розкриття методів проведення негласної слідчої (розшукової) дії буде розголошенням державної таємниці.

Окрім того, на переконання колегії суддів, аргументи сторони захисту щодо використання у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 мобільного телефону ОСОБА_10 , який було вилучено під час проведення обшуку в іншому кримінальному провадженні, є припущенням сторони захисту, оскільки з наданих захисником пояснень, роздруківок з акаунту ІНФОРМАЦІЯ_3 , неможливо встановити, що органом досудового розслідування було отриману інформацію саме шляхом використання мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_10 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 52024000000000412.

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що роздруківки «документів», які містяться в матеріалах провадження, не є ні оригіналами, ні належним чином завіреними копіями, а тому не можуть використовуватися для встановлення та/або спростування жодного факту чи обставини у цьому кримінальному провадженні, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, додані до клопотання матеріали не скріплені підписом детектива НАБУ.

Згідно вимог п. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання про арешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Недотримання у тій чи іншій мірі вимог щодо посвідчення копій процесуальних документів не може свідчити про їх неналежність та недопустимість.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 та можуть бути, зокрема, оцінені судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним, вмотивованим і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 листопада 2024 року про звернення в дохід держави застави та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3