Постанова

від 21.11.2024 по справі 910/5616/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. Справа№ 910/5616/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко А.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024

у справі №910/5616/24 (суддя - Гумега О.В.)

за позовом Київського міського центру зайнятості

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про стягнення 96 855,85 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського центру зайнятості з вимогами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про стягнення 96 855,85 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виплачена ОСОБА_1 допомога по безробіттю в розмірі 96 855,85 грн підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №910/5616/24 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь Київського міського центру зайнятості 96 855,85 грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю та 3028,00 грн судового збору.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги з огляду на те, що сума матеріального забезпечення, виплачена центром зайнятості ОСОБА_1 у розмірі 96 855,85 грн в період перебування на обліку з 12.06.2019 по 10.06.2020, як безробітної, підлягає стягненню з роботодавця, а саме з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (відповідача).

При цьому судом відхилено доводи відповідача, оскільки у даному випадку предметом спору є не грошове забезпечення за час вимушеного прогулу особи, яку було поновлено на роботі, а стягнення з відповідача як роботодавця суми страхових коштів, які були сплачені позивачем безробітному.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/5616/24 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Розгляд апеляційної скарги здійснювати за обов`язкової участі представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А, Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5616/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/5616/24.

08.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5616/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про розгляд справи з викликом учасників справи, відкрито апеляційне провадження у справі №910/5616/241 за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/5616/24, розгляд якої здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

25.09.2024 від Київського міського центру зайнятості надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.11.2024 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5616/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 прийнято до провадження справу №910/5616/24 за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/5616/24 колегією суддів у визначеному складі.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення суду прийняте без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків встановленим обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 в період з 12.06.2019 по 05.06.2020 перебувала в безперервних трудових правовідносинах з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також отримувала від Комісії (двічі) середній заробіток (заробітна плата) за вищезазначений період, а тому не мала права мати статусу безробітного і отримувати допомогу по безробіттю.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У поданому відзиві на апеляційну скаргу Київський міський центр зайнятості заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи про те, що кошти у розмірі 96 855,85 грн - це понесені Київським міським центром зайнятості витрати (вартість соціального забезпечення та наданих соціальних послуг гр. ОСОБА_1 ), заборгованість по яким виникла саме з вини Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а саме винесення незаконного рішення про звільнення, що змусило особу звернутись до центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні, у подальшому скасоване за рішенням суду.

Київський міський центр зайнятості просить суд залишити апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

ОСОБА_1 працювала на посаді директора департаменту фінансового та господарського забезпечення Комісії головного бухгалтера.

10.05.2019 наказом № 247К ОСОБА_1 було звільнено з посади директора департаменту фінансового та господарського забезпечення Комісії головного бухгалтера, у зв`язку зі скороченням цієї посади згідно з п. 1 ст.40 КЗпП України.

05.06.2019 ОСОБА_1 звернулась до Дарницької районної філії КМЦЗ із заявою про надання (поновлення) статусу безробітної.

10.09.2020 року згідно наказу Дарницької районної філії Київського міського центру № НТ190605 від 05.06.2019 ОСОБА_1 надано статус безробітної.

За період з 12.06.2019 по 05.06.2020 ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 96 855,85 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою-розрахунком Київського міського центру зайнятості № 08-2321/10-21/22 від 25.10.2022.

Під час перебування на обліку в Дарницькій районній філії Київського міського центру ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 у справі 640/10796/19 визнано протиправним та скасовано наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2019 № 247-к »Про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту фінансового та господарського забезпечення Комісії - Головного бухгалтера Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 12.05.2019.

Згідно наказу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №209 К від 03.08.2022 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 скасовано наказ Керівника апарату від 10.05.2019 №247К «Про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту фінансового та господарського забезпечення Комісії - головного бухгалтера з 12.05.2019.

Відповідно до наказу Дарницької районної філії Київського міського центру № НТ200610 від 10.06.2020 припинено реєстрацію ОСОБА_1 , як безробітної.

Київським міським центром зайнятості проведено перевірку та складено акт № 1565 від 24.10.2022 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Розслідуванням встановлено, що наказом Національної комісії з цінних паперів та фондового № 209 К від 03.08.2022 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 ОСОБА_1 поновлено на посаду директора департаменту фінансового та господарського забезпечення Комісії головного бухгалтера з 12.05.2019.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

01.11.2022 Дарницька районна філія Київського міського центру звернулася до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з претензією № 263.5-2126/22, в якій попросила на підставі п.3, 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відшкодувати кошти виплачені ОСОБА_1 як допомогу по безробіттю в сумі 96 855, 85 грн за період з 12.06.2019 по 10.06.2020.

Однак, відповідач відповіді на вказану претензію не надав і кошти в розмірі 96 855, 85 грн не повернув.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Судова колегія наголошує, що виходячи з матеріалів справи, враховуючи предмет та підстави позову, предметом спору є не грошове забезпечення за час вимушеного прогулу особи, яку було поновлено на роботі, а стягнення з відповідача як роботодавця суми страхових коштів, які були сплачені позивачем безробітному.

Виплата відповідачем грошових коштів ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, які підлягають виплаті в силу статті 235 Кодексу законів про працю України, не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

У даному випадку це не вважається втретє отриманою заробітною платою ОСОБА_1 , як помилково вважає відповідач, оскільки заявлена до стягнення сума була сплачена позивачем як допомога по безробіттю у зв`язку з наданням громадянці ОСОБА_1 статусу безробітної, у зв`язку з прийнятим відповідачем протиправного наказу про звільнення.

Таким чином, сума матеріального забезпечення, яка була виплачена Київським міським центром зайнятості ОСОБА_1 у розмірі 96 855,85 грн в період перебування на обліку з 12.06.2019 по 10.06.2020, як безробітної, підлягає стягненню з роботодавця, а саме з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 року № 90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» до внесення змін до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Статтею 5 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що держава гарантує у сфері зайнятості, зокрема, соціальний захист у разі настання безробіття.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про зайнятість населення», кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом участі в загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» допомога по безробіттю є одним із видів забезпечення, що надається застрахованим особам Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в разі настання страхового випадку (безробіття).

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

В силу положень статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Відповідно до пункту й частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення шляхом додержання вимог законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

В силу положень частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Доводи апелянта зводяться до того що, Київський міський центр зайнятості не мав права виплачувати ОСОБА_1 допомогу по безробіттю, оскільки остання в період таких виплат перебувала у безперервних трудових правовідносинах з Комісією, і отримала за цей період заробітну плату.

Вказані доводи судова колегія визнає необґрунтованими, оскільки вони не стосуються предмету спору, яким є відшкодування відповідачем допомоги по безробіттю у розмірі 96 855,85 грн на підставі статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Натомість питання щодо правомірності виплати Київським міським центром зайнятості ОСОБА_1 допомоги по безробіттю не є предметом спору в даній справі.

Відтак, вказані доводи апелянта суд відхиляє як необґрунтовані та недоведені.

Отже, апеляційна скарга не містить обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи, наведені скаржником, не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №910/5616/24 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №910/5616/24 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №910/5616/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №910/5616/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

А.І. Тищенко