Ухвала

від 22.11.2024 по справі 917/1026/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 листопада 2024 року м. Харків Справа № 917/1026/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Тихий П.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№2731П/1-43) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області 11.07.2024 у складі судді Солодюк О.В. у справі №917/1026/23

за позовом Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава,

про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання теплової енергії.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі №917/1026/23 в позові відмовлено повністю.

До Східного апеляційного господарського суду 19.11.2024 в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якій просить суд:

- поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі №917/1026/23;

- відстрочити сплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою до ухвалення рішення у справі №917/1026/23;

- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі №917/1026/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

- стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 справу №917/1026/23 передано для розгляду суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно положень ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, заявником заявлено 1 немайнову вимогу. При цьому, слід звернути увагу на те, що при зверненні з позовною заявою до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір за ставкою спору немайнового характеру у вірному розмірі на момент подання позову, а саме 2684,00 грн.

Враховуючи характер вимог, а також приписи чинного законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 4026,00 грн. (2684,00 грн. *150%).

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 3220,80 грн. (4026,00 грн. * 0,8%).

Проте, перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог п. 2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відтак, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі №917/1026/23 подано з порушенням вимог п. 2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість, з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що заявник просить відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору.

Зазначає, що скаржник по справі є закладом освіти комунальної форми власності, який фінансується за рахунок місцевого бюджету. Через військову агресію фінансування закладу обмежено, він не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, оскільки всі можливі кошти направляються власником на допомогу армії, облаштування укриттів та інших заходів для забезпечення безпеки населення. Враховуючи, що позивач є комунальним закладом освіти, який фінансується з міського бюджету, враховуючи його соціальну значимість і недостатність бюджетного фінансування, просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплати судового збору.

Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 13.06.2022 у справі № 910/4787/21, від 09.06.2022 у справі №5010/577/2011-27/22, від 08.06.2022 у справі №910/7035/20.

Отже, апеляційний господарський суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, заявник не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів, що підтверджують його майновий стан та не надав доказів можливості сплати вказаних грошових коштів до закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п. 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, ст. 234, 256, п. 2 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 у справі №917/1026/23 залишити без руху.

3. Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

4. Роз`яснити Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Тихий