Рішення

від 12.11.2024 по справі 904/3110/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3110/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеа Груп" (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Солоне)

до Комунального некомерційного підприємства "Солонянська багатопрофільна лікарня" Солонянської селищної ради (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Солоне)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Гаврильченко В.М.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеа Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Солонянська багатопрофільна лікарня" Солонянської селищної ради про стягнення заборгованості в розмірі 817185,13грн. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду на виконання робіт №1 від 11.03.2024 в частині своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2024 відкладено підготовче засідання на 10.09.2024.

10.09.2024 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що не спростовує факт виконання позивачем робіт за договором, відповідність їх обсягу та якості, не заперечує проти заборгованості перед позивачем. Окрім того, зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені в тому вигляді, як вони викладені позивачем, оскільки відповідно до умов договору боргові зобов`язання мають частково фінансуватися за бюджетні кошти, а частково - за власні кошти лікарні. Разом з тим не погоджується із розміром заявлених позивачем витрат на правову допомогу.

Разом із відзивом на позовну заяву 10.09.2024 відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі як третьої особи - Східного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.10.2024.

07.10.2024 відповідач подав до канцелярії суду заяву, в якій відповідач просить розглянути справу без участі представника відповідача. Також зазначив, що позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.10.2024 представник позивача надав усні заперечення проти клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третьої особи - Східного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства "Солонянська багатопрофільна лікарня" Солонянської селищної ради про залучення до участі у справі як третьої особи - Східного офісу Держаудитслужби. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.10.2024.

У судове засідання 29.10.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 відкладено розгляд справи по суті на 12.11.2024.

У судове засідання 12.11.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 12.11.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

11.03.2024 між Комунальним некомерційним підприємством "Солонянська багатопрофільна лікарня" Солонянської селищної ради (далі замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеа Груп" (далі підрядник, позивач) укладено договір підряду на виконання робіт №1 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов`язується виконати роботи: "Капітальний ремонт покрівлі КНП "Солонянська лікарня" Солонянської селищної ради за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Солоне, вул. Усенко, 13А. ДК 021:2015 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи", у встановлений цим договором строк, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи на умовах визначених цим договором.

Підрядник виконує комплекс робіт згідно з проєктно-кошторисною документацією (пункт 1.3 договору).

Приписами пункту 3.1 договору визначено, що ціна договору становить 1800235,23грн без ПДВ (один мільйон вісімсот тисяч двісті тридцять п`ять грн 23 копійки), крім того ПДВ 360047,05грн (триста шістдесят тисяч сорок сім грн 05 копійок), разом договірна ціна цього договору становить 2160282,28грн з ПДВ (два мільйони сто шістдесят тисяч двісті вісімдесят дві грн 28 копійок). Договірна ціна встановлюється тверда.

Пункт 3.3 договору визначає, що ціна договору включає вартість робіт, відповідно до умов цього договору, вартість матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, сплату податків і зборів (обов`язкових платежів) та усіх інших витрат, інші витрати підрядника необхідні для виконання робіт.

Оплата здійснюється замовником протягом 15 (п`ятнадцять) банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) оформлених в установленому порядку за фактично виконані роботи (пункт 4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 29.05.2024) встановлено, що строк виконання робіт до 20 грудня 2024 року.

Згідно з пунктом 5.2 договору підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт протягом 3 днів з дати передачі йому замовником затвердженої проектної документації. Підрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт за об`єктом та здавання їх замовнику за умови письмового погодження із замовником.

Замовник надає підряднику оформлену належним чином проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання сторонами цього договору (пункт 5.9 договору).

Відповідно до пункту 6.1.2 договору замовник зобов`язаний своєчасно прийняти виконані роботи по закінченню строку і у разі відсутності зауважень, підписати акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Приписами пункту 6.1.3 договору замовник зобов`язаний своєчасно оплатити виконані роботи у порядку, встановленому договором.

Підрядник зобов`язаний виконати роботи на умовах, в порядку та строки, визначені цим договором (пункт 6.3.1 договору).

Згідно з пунктом 6.4.1 договору підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за виконані роботи.

Пункт 7.1 договору визначає, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.

Приписами пункту 12.1 встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір підряду на виконання робіт №1 від 11.03.2024 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Сторонами відповідно до умов договору укладено додатки №№1, 2, 3, 4, 5 (договірна ціна, дефектний акт, локальний кошторис, відомість ресурсів, календарний графік виконання робіт) до договору в яких сторони визначили вид, склад, ціну, обсяг та графік виконання робіт (а.с. 25, 51-66 том 1)

Додатки №№1, 2, 3, 4, 5 підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до них.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи по вказаному об`єкту, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 2 (форма №КБ-2в) за квітень, травень 2024 року (а.с. зворотній аркуш 27-29, зворотній аркуш 34-зворотній аркуш 38 том 1), підсумковими відомостями ресурсів до акту за квітень, травень 2024 року (а.с. зворотній аркуш 30-32, зворотній аркуш 39- зворотній аркуш 43 том 1), розрахунками загальновиробничих витрат №№ 1, 2 (а.с. 30, 39 том 1), довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за квітень та травень 2024 року (форми №КБ-3) (а.с. 27, 34 том 1).

Відповідач за виконані роботи здійснив часткову оплату (за квітень) у сумі 1254315,94грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7/05/2024№16 від 08.05.2024 (а.с. 33 том 1).

22.05.2024 сторони підписали акт №22-05-24/1 прийому-передачі документації, відповідно до якого відповідач прийняв наступну документацію по об`єкту: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2024 року (форма № КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за травень 2024 року на суму 817185,13 грн. з ПДВ (форма №КБ-2в), розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №2 , підсумкова відомість ресурсів (до акту КБ-2в №2, акт прийому передачі документації від 22.05.2024) для підписання та повернення в одному примірнику.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено претензію від 06.06.2024 (а.с. 45, 46 том 1).

У своїй відповіді на претензію за вих.№88/01-11 від 29.05.2024 (а.с. 47 том 1) відповідач відмовився підписувати надіслані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2024 року, посилаючись на те, що в зв`язку з наявністю висновку Східного офісу Держаудитслужби від 14.05.2024 за результатами моніторингу процедури закупівлі №UA 2024-02-22-010209-а, та в зв`язку з оскарженням даного висновку в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (зареєстровано 27.05.2024), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень від 22.05.2024, а також акт виконаних робіт №2 за травень від 22.05.2024, не можуть бути підписані до рішення суду.

Однак, на момент звернення до суду з позовною заявою, вимоги не задоволені та заборгованість відповідачем не погашена.

Зазначене і є причиною виникнення спору.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору підряду на виконання будівельних робіт, строк його дії, строк оплати, виконання підрядником робіт, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).

Приписами частини четвертої статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Зі змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином .

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості виконаних робіт.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов`язань.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.2 договору порядок оплати за виконані роботи та обов`язок замовника своєчасно прийняти виконані роботи і оплатити їх (пункти 6.1.2, 6.1.3 договору, стаття 853 Цивільного кодексу України), дату отримання замовником акту прийому-передачі документації №22-05-24/1 (22.05.2024), суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 817185,13грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

У позовній заяві позивач у справі попередньо визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00грн.

Відповідно до частин першої третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані копії договору про надання правової допомоги №05/06/24 від 05.06.2024, попередній розрахунок правничої допомоги на суму 23680,00грн, платіжних інструкцій №40 від 05.06.2024 на суму 10000,00грн та №44 від 11.06.2024 на суму 10000,00грн, акту виконаних робіт від 05.06.2024, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СА №1091081 від 05.06.2024 (а.с. 67-74 том 1).

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду разом із позовною заявою, тобто в межах передбаченого законом строку.

Здійснюючи аналіз заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також, суд бере до уваги, що у справі проведені 5 судових засідань, в яких представник позивача брав участь у режимі відеоконференції: підготовчі 20.08.2024 (14хв.), 10.09.2024 (24хв.), 10.10.2024 (14хв.) і з розгляду справи по суті 29.10.2024 (17хв.), 12.11.2024 (14хв). Так, загальний час судових засідань, які відбулися, складає 1 година 23 хвилини. Зазначене підтверджується протоколами судових засідань (а.с. 93, 94, 108, 109, 130, 131, 135, 136, 140, 141 том 1).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відтак, з огляду на викладене, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 20000,00грн.

Судом були досліджені всі документи, що знаходяться у справі та надана їм правова оцінка.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 12257,78грн витрат по сплаті судового збору та 20000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеа Груп" до Комунального некомерційного підприємства "Солонянська багатопрофільна лікарня" Солонянської селищної ради про стягнення заборгованості в розмірі 817185,13грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Солонянська багатопрофільна лікарня" Солонянської селищної ради (52400, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Солоне(з), вул. Усенка, буд. 13А, ідентифікаційний код 25771721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеа Груп" (52400, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Солоне(з), вул. Соборна, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 41063596) заборгованість у сумі 817185,13грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 12257,78грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 22.11.2024.

Суддя В.О. Татарчук