Рішення

від 19.11.2024 по справі 904/2132/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 Справа № 904/2132/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій" (86060, Донецька область, м.Авдіївка, вул. Маяковського,буд. 94, ідентифікаційний код 00130636)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 74, ідентифікаційний код 01036247)

про стягнення 444 034,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 433 248,89 грн. пені, 171 961,26 грн. інфляційних втрат, 36 272,00 грн. 3% річних, 744 038,00 грн. 50% штрафу, 571 133,60 грн. 50% річних

Представники:

Від Позивача: Бронова Ю.Г., ордер серія АХ №1187163, адвокат

Від Відповідача: Кузяков О.В., Букур М.Є. адвокати

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Авдіївський завод металевих конструкцій" (далі-Позивач) звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованості на загальну суму 2 400 687,75 грн, з яких: 444 034,00 грн заборгованість за поставлену продукцію; 433 248,89 грн пеня за загальний період з 10.08.2021 по 19.01.2022; 171 961,26 грн інфляційні втрати за загальний період з серпня 2021 року по березень 2024 року; 36 272,00 грн 3% річних за загальний період з 10.08.2021 по 01.04.2024; 744 038,00 грн 50% штраф передбачений п.6.4 договору; 571 133,60 грн 50% річних передбачених п.6.5 договору за загальний період з 21.08.2021 по 01.04.2024, суму судового збору в розмірі 36010,31 грн та витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем своїх зобов`язання за Договором поставки №22-18/ОМС від 03.09.2018 щодо своєчасної та повної оплати за продукцію поставлену на загальну суму 3 480 084,00 грн за наступними видатковими накладними: №РН-0000242 від 13.10.2021 на суму 881 640,00 грн.; №РН-0000243 від 19.10.2021 на суму 1 720 794,00 грн.; №РН-0000272 від 21.11.2021 на суму 877 650,00 грн.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

20.05.2024 року ухвалою суд (суддя Бондарєв Е.М.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2132/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 10.06.2024.

05.07.2024 року через "Електронний суд" представник Відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності (арк.с. 72-73), в якій вказує про те, що 02.08.2021 сторонами Договору підписано Специфікацію №8 (до пункту 1.2. Договору), відповідно до якої Постачальник зобов`язується виготовити, а Покупець сплатити і прийняти продукцію (загалом - 8 позицій металевих опор у кількості 13; штук на загальну суму 3 480 084, 00 грн). Порядок оплати: 70% передоплати, оплата 30% вартості Продукції здійснюється протягом 5 банківських днів після повідомлення Покупця про готовність продукції. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. З урахуванням викладеного, Позивачем пропущено строк позовної давності за наступними вимогами:

1. Пеня, 3% річних, інфляційні витрати за періоди з 10.08.2021 по 20.08.2021 та з 21.08.2021 по 18.11.2021.

2. Пеня, 3% річних та інфляційних витрат за період: з 25.11.2021 по 19.01.2022.

3. Стягнення штрафу у розмірі 50% річних від вартості неоплаченої продукції за період з 21.08.2021 по 18.11.2021.

4. Стягнення 50% річних за періоди: з 21.08.2021 по 18.11.2021, з 25.11.2021 по 19.01.2022 та з 20.01.2022 по 01.04.2024, які розраховано

Відповідачем відповідно до умов п.6.5. Договору поставки за кожен день прострочення, що за своєю правовою сутністю є пенею, а не річними, як передбаченою у ст. 549 ЦК України (аналогічна правова позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №922/3578/18). Враховуючи вказану правову позицію, період нарахування пені обмежено шістьома місяцями, починаючи з 21.08.2021 по 18.11.2021, з 25.11.2021 по 19.01.2022 та з 20.01.2022 по 20.06.2022, строки позовної давності у яких також сплили. Таким чином, за всіма наведеними вище позовними вимогами застосовується спеціальна позовна давність, яка складає один рік з моменту спливу строку виконання основного зобов`язання, а також з моменту припинення нарахування штрафних санкцій (пені, річних тощо).

08.07.2024 року через "Електронний суд" представник Позивача подав відповідь на заяву про застосування строків позовної давності (арк.с. 77-76), відповідно до ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). А відтак, спеціальна позовна давність в один рік взагалі не застосовується щодо вимог про стягнення інфляційних витрат та 3% річних. 11.03.2020 Постановою КМУ №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. 27.06.2023 Постановою КМУ № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин. Відповідно до п. 12. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан не одноразово продовжувався та досі триває. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, враховуючи те, що Позивач здійснює нарахування пені, штрафу, інфляційних витрат та 3% річних з 10.08.2021 та ця дата є початком перебігу позовної давності, а з 12.03.2020 строки визначені ст. 258 ЦК України були продовжені по 30.06.2023, а з 24.02.2022 перебіг строку позовної давності зупинено на період дії воєнного стану, заява про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

31.07.2024 року представник Позивача подав пояснення щодо суті спору (арк.с. 90-91).

За повторним розпорядженням керівника апарату від 20.09.2024 року №455 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи", відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Бондарєва Е.М., згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 для розгляду справи №904/2132/24 призначено суддю - Кеся Н.Б.

23.09.2024 ухвалою суд прийняв справу № 904/2132/24 до свого розгляду та призначив підготовче судове засідання.

03.10.2024 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 31.10.2024 о 10:00год.

В судовому засіданні 19.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

05.06.2024 року через "Електронний суд" представник Відповідача подав відзив на позовну заяву (арк.с. 37-42, 43-48), в якому вказує про таке:

Відповідач не оспорює, що у ТДВ "СПМК №90" перед ПрАТ "Авдіївський Завод Металевих Конструкцій" дійсно існує заборгованість у сумі 444 034,00 грн. Про наявність боргу та готовність до досудового врегулювання спору Відповідачем зазначено листом від 08.05.2023 року №08/05. Разом з тим, Позивач на лист не відповів та не бажав врегульовувати спір шляхом переговорів, що є порушенням п.7.1 Договору. Листом від 08.05.2023 Відповідач повідомив Позивача, що має намір погасити заборгованість перед Позивачем зі сплати 444 034 грн основної суми боргу згідно Специфікації №8 від 02.08.2021 за Договором поставки №22-18/ОМС від 03.09.2018 у добровільному порядку, на умовах відстрочення платежу в узгоджену сторонами дату. Проте, саме Позивач не бажає врегулювати даний спір у добровільному порядку, заявляючи явно несправедливі та необґрунтовані вимоги про стягнення непередбачених договором або чинним законодавством штрафних санкцій;

крім того, 02.08.2021 Сторонами Договору підписано Специфікацію №8 (до пункту 1.2. Договору), відповідно до якої Постачальник зобов`язується виготовити а Покупець сплатити і прийняти Продукцію (загалом - 8 позицій металевих опор у кількості 138 штук на загальну суму 3 480 084, 00 грн). Порядок оплати: 70% передоплати, оплата 30% вартості Продукції здійснюється протягом 5 банківських днів після повідомлення Покупця про готовність продукції. Строк виготовлення: 25 робочих днів з моменту отримання 70% передоплати. Умови поставки: СРТ - Бердянський район, Запорізька область, згідно Інкотермс 2020;

Позивачем надано рахунок-фактуру №СФ-0000219 відповідно до умов Специфікації №8 на загальну суму 3 480 084, 00 грн., підписану 02.08.2021, водночас Позивачем не надано доказів, що такий рахунок-фактуру, у відповідності до вимог п.3.6. Договору було дійсно отримано Відповідачем того ж дня, тобто 02.08.2021, від якого Позивач відраховує початок п`ятиденного строку зобов`язання зі сплати 70% суми передоплати;

Відповідач звертає увагу, що поставка металевих опор згідно Специфікації №8 від 02.08.2021 здійснювалась до Бердянського району Запорізької області, та оригінали документів обліку вхідної кореспонденції Відповідача залишились на тимчасово окупованій території, проте передоплату за Продукцію згідно Специфікації №8 на суму 2 336 050, 00 грн. Відповідачем здійснено в п`ятиденний строк з моменту фактичного отримання рахунку-фактури, як вірно зазначено у документах Позивача - 20.08.2021;

Позивачем належним чином не підтверджено, що п`ятиденний строк зобов`язання внесення 70% суми передоплати замовленої Продукції настав саме 02.08.2021 і закінчився 07.08.2021, а не 20.08.2021;

положеннями п.6.2 Договору №22-18/ОМС від 03.09.2018 буквально передбачено можливість нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, у випадку прострочення строків оплати Продукції в розмірі залишку 30% від вартості Замовлення, а не оплати Покупцем авансу в розмірі 70% від вартості Замовлення;

як вбачається з позовної заяви, Позивач вимагає стягнення штрафних санкцій з розрахунку всієї суми боргу авансового платежу (2 436 058, 80 грн.), хоча Відповідачем більша частина авансового платежу (2 336 050, 00 грн.) була внесена на рахунок Позивача своєчасно, та підтверджується поданими ним документами. Таким чином, вимоги Позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат за перший період з 10.08.2021 по 20.08.2021, не підлягають задоволенню повністю. З цих самих обставин, не підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат за другий період з 21.08.2021 по 18.11.2021, оскільки в цей період Відповідачем авансовий платіж було внесено, а Позивач не вимагав внесення залишку авансу, не направляв претензій та не призупиняв поставку продукції до сплати авансу в повному обсязі;

також не підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення 50% річних за три заявлені періоди з 21.08.2021 по 18.11.2021, з 25.11.2021 по 19.01.2022 та з 20.01.2022 по 01.04.2024, оскільки Позивачем здійснено розрахунок фактично не за рік, а за кожен день прострочення, відповідно до умов п.6.5 Договору поставки, що за своєю правовою сутністю є пенею, передбаченою ст. 549 ЦК України;

також, не підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат за третій період; з 25.11.2021 по 19.01.2022, оскільки, по-перше, Позивач у своїх розрахунках двічі врахував один і той же період (з 25.11.2021 по 19.01.2022) з різною сумою основного боргу: 944 034 грн. та 444 034 грн., а по-друге, Відповідач у своїх розрахунках необґрунтовано просить поєднати заборгованість зі сплати залишку авансу та залишку 30% від суми замовлення;

як вбачається з матеріалів позовної заяви, замовлена Продукція поставлялась партіями згідно видаткових накладних від 13.10.2021, 19.10.2021, 17.11.2021, а відтак, весь обсяг Замовлення було фактично поставлено лише 17.11.2021. Саме від цієї дати слід відраховувати строк (по 24.11.2021), з якого у Відповідача виникло нове зобов`язання - сплатити залишок, тобто 30% від суми Замовлення, відповідно до п. 3.6. Договору;

разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог п.п. 3.6., 4.4., а також Специфікації №8 від 02.08.2021 до Договору поставки від 03.09.2018 №22-18/ОМС, Позивачем так і не було скеровано на адресу Відповідача повідомлення про готовність продукції і таке повідомлення не було також надано суду на обґрунтування позовних вимог, а лише зазначено, що повідомлення відбулось за допомогою телефонного дзвінку таким чином порушивши умови Договору;

водночас, як підтверджується долученими Позивачем копіями документів, ПрАТ "Авдіївський завод металевих конструкцій" відвантажив замовлену Продукцію згідно Специфікації №8 від 02.08.2021 згідно трьох видаткових накладних, в період з 13.10.2021 по 21.11.2021, незважаючи на те, що залишок передоплати отримано Позивачем лише 18.11.2021 (тобто після поставки всього обсягу замовленої Продукції).

14.06.2024 року через "Електронний суд" представник Позивача подав відповідь на відзив та на уточнений відзив (арк.с. 62-66), в якому вказує щодо посилання Відповідача на лист від 08.03.2023; щодо вчасної передоплати за продукцію; щодо посилання Відповідача на те, що для кваліфікації розрахунків за договором необхідно встановити момент оплати та такий момент за думою Відповідача; щодо посилання Відповідача на те, що обов`язку сплатити залишок 30% від загальної вартості замовлення, передував обов`язок Позивача скерувати на адресу Відповідача повідомлення про готовність продукції, що прямо передбачено п.п. 3.6., 4.4. договору поставки від 03.09.2018 №22-18/ОМС; щодо посилання Відповідача на п. 6.2. Договору №22-18/ОМС від 03.09.2018, яким на думку Відповідача, передбачена можливість нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, у випадку прострочення строків оплати саме продукції, а не оплати авансу; щодо посилання Відповідача, що останнім своєчасно внесено авансовий платіж в розмірі 2 336 050,00 грн, що Позивачем при розрахунку розміру штрафних санкцій за основу взято загальний розмір авансового платежу (2 436 058,80 грн), хоча Відповідачем більша частина авансового платежу була внесена на рахунок Позивача своєчасно, що підтверджується матеріалами позовної заяви; щодо посилання Відповідача на те, що після внесення частини авансового платежу Позивач взагалі не вимагав внесення залишку авансу, не направляв претензій та не призупиняв поставку продукції до сплати авансу в повному обсязі; щодо посилання Відповідача на положення ст. 232 ГК України якою обмежено період нарахування пені шістьома місяцями від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; щодо посилання Відповідача на те, що стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат за третій період: з 25.11.2021 по 19.012022 - не підлягають задоволенню в повному обсязі у зв`язку з неправильним розрахунком проведеним Позивачем; щодо посилання Відповідача на те, що стягнення 50% річних та три заявлені періоди: з 21.08.2021 по 18.11.2021, з 25.11.2021 по 19.01.2022 та з 20.01.2022 по 01.04.2024 - не підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв`язку з тим, що Позивачем здійснено розрахунок фактично не за рік, а за кожен день прострочення, відповідно до умов п.6.5 Договору поставки, що за своєю правовою сутністю є пенею, а не річними, як передбаченою у ст.549 ЦК України; щодо посилання Відповідача на ст.258 ЦК України, якою обмежується строк позовної давності в 1 рік до вимог про стягнення пені, а також застосування позовної давності до всіх вимог Позивача; щодо прохання Відповідача повністю відмовити в задоволенні позову.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

03.09.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Авдіївський завод металевих конструкцій" (далі-Постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" (далі-Покупець) укладено Договір поставки №22-18/ОМС (далі-Договір). Відповідно до умов Договору:

1.1. Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець оплатити у встановлений у даному Договорі термін металопродукцію, надалі - «Продукція». Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та номенклатура Продукції, що поставляється за цим Договором, визначається у Специфікації Постачальника, що є невід`ємною частиною даного Договору.

10.1. Цей Договір набирає чинності з дати його укладання, яка вказана у верхньому правому куті першої сторінки даного Договору, шляхом його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині не виконаних зобов`язань за Договором - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

10.2. Зміна умов цього договору можлива тільки за взаємною згодою Сторін, про що сторони складають Додаткову угоду або інший документ, крім випадків, передбачених у цьому Договорі або за рішенням суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

02.08.2021 року Позивач та Відповідач підписали Специфікацію №8 (до пункту 1.2 Договору) (зв. арк.с. 17), відповідно до умов якої:

1. Постачальник зобов`язується виготовити, а Покупець сплатити і прийняти продукцію визначену в цій специфікації.

2. Цей додаток є невід`ємною частиною Договору № 22-18/ОМС від 03.09.2018р.

3. Загальна сума цього додатка: три мільйони чотириста вісімдесят тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп., в тому числі ПДВ 580 014,00 грн.

4. Порядок оплати: 70% передплати, оплата 30% вартості Продукції здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після повідомлення Покупця про готовність Продукції.

5. Вид антикорозійного покриття Продукції: гаряче оцинкування, метизи гальванічне оцинкування.

6. Строк виготовлення 25 робочих днів з моменту отримання 70% передплати.

7. Якість продукції повинна відповідати ТУ У В 2.6-28.1-00130636-002:2008.

8. Гарантійний строк на Продукцію становить 2 роки з дати постачання.

9. Умови поставки: СРТ - Бердянський район, Запорізька область, згідно Інкотермс 2020.

02.08.2021 постачальником виставлено рахунок-фактура №СФ-0000219 на оплату продукції відповідно до специфікації № 8 на загальну суму 3480084,0грн (арк.с. 18). Рахунок-фактура строків його виконання не містить.

13.10.2021 постачальником поставлено, а покупцем прийнято частину партії продукції на загальну суму 881 640,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000242 (зв.арк.с. 18), яка підписана сторонами без заперечень та зауважень. В видатковій накладній зазначено, що це замовлення відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000219 від 02.08.2021, договір №22-18/ОМС від 03.09.2018, специфікація №8.

19.10.2021 постачальником поставлено, а покупцем прийнято частину партії продукцію на загальну суму 1 720 794,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000243 (арк.с. 19), яка підписана сторонами без заперечень та зауважень. В видатковій накладній зазначено, що це замовлення відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000219 від 02.08.2021, договір №22-18/ОМС від 03.09.2018, специфікація №8.

17.11.2021 постачальником поставлено, а покупцем прийнято продукцію на загальну суму 877650,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000272 (арк.с. 21), яка підписана сторонами без заперечень та зауважень. В видатковій накладній зазначено, що це замовлення відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000219 від 02.08.2021.

Також постачальником було передано покупцеві по одному примірнику рахунку-фактури; видаткової накладної; сертифікату якості; ТТН.

20.08.2021 Відповідачем здійснено часткову оплату по договору №22-18/ОМС від 03.09.2018, згідно рахунку-фактури №СФ-0000219, специфікація №8 на суму 2336050,00 грн; 18.11.2021 Відповідачем здійснено часткову оплату по договору №22-18/ОМС від 03.09.2018, згідно рахунку-фактури №СФ-0000219, специфікація № 8 на суму 200000,00 грн; 19.01.2021 відповідачем здійснено часткову оплату по договору №22-18/ОМС від 03.09.2018, згідно рахунку-фактури №СФ-0000219, специфікація №8 на суму 500000,00 грн.

Загальна сума часткової оплати здійснена відповідачем за партію продукції відповідно до специфікації №8 становить 3036050,00 грн, що підтверджується банківськими виписками (зв.арк.с. 23, 24).

Отже, загальна сума заборгованості за продукцію за Специфікацією №8 становить 444 034,00 грн.

На підставі п. 6.2 Договору №22-18/ОМС Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення на суму 433 248,89 грн.

На підставі пункту п. 6.4 Договору №22-18/ОМС Позивач нарахував штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) % від вартості неоплаченої Продукції, яка складає 744 038,00 грн.

На підставі пункту п. 6.5 Договору №22-18/ОМС Позивач нарахував 50% річних від простроченої суми за весь період прострочення на суму 571 133,60 грн.

Крім цього, на підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу за чотири періоди інфляційні втрати та 3% річних, а саме: 171 961,26 грн інфляційних втрат за період серпень 2021 року - березень 2024 року та 36272,00 грн 3% річних за період з 10.08.2021 по 20.08.2021, з 21.08.2021 по 18.11.2021, з 25.11.2021 по 19.01.2022, з 20.01.2022 по 01.04.2024.

08.05.2023 року Товариство з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" на адресу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій" направило лист вих№08/05 (арк.с. 24), в якому повідомило про те, що ТДВ "СПМК-90" на протязі 2022 року не проводило господарську діяльність у зв`язку з введенням військового стану в Україні, а з 01 травня 2023 року відновлює свою роботу. ТДВ "СПМК-90" має заборгованість перед ПАТ "Авдіївський завод металевих конструкцій", яку має намір погасити протягом наступних декількох місяців.

Доказів погашення суми позову Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Предметом позову є вимога Приватного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" заборгованості за поставлену продукцію, пені, інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та 50% річних тощо.

Для вирішення спору необхідно перевірити наявність підстав для виникнення грошових зобов`язань Відповідача, наявність або відсутність факту порушення цих зобов`язань та наявність або відсутність правових підстав для застосування відповідальності за порушення договору.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 638 ЦК України встановлено,що, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди..

Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що Договір поставки №22-18/ОМС від 03.09.2018 року, укладений між Приватним акціонерним товариством "Авдіївський завод металевих конструкцій" та Товариством з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" зі строком дії до 31 грудня 2019 року, на момент підписання 02.08.2021 Специфікації №8 вже не діяв, а щодо продовження його дії Позивач доказів не надав. Суд не може визнати Специфікацію №8 угодою сторін про продовження строку дії договору, оскільки не можна продовжити те, що вже не має чинності.

Отже, сторони не можуть керуватися умовами договору, строк дії якого закінчився.

Водночас, умови Специфікації №8 суд розцінює як самостійний договір, який містить в собі усі необхідні істотні умови - елементи договору поставки, оскільки встановлюють асортимент, кількість, ціну та строки оплати товару, строки та умови його поставки тощо.

Відтак, правовідносини сторін мають ознаки договору поставки, що регулюється статтями 264-271 ГК України.

Зокрема, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене та матеріали справи, суд вважає доведеним факт поставки товару Позивачем та його неповну оплату з боку Відповідача.

Водночас, як встановлено судом, строк дії Договору поставки №22-18/ОМС від 03.09.2018 скінчився, сторони погодили Специфікацію №8, який суд розцінює як окремий договір, який нарахування пені, 50 % річних та штрафу не передбачає. У зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 433 248,89 грн пені, 744 038,00 грн 50% штрафу та 571 133,60 грн 50% річних суд відмовляє.

Щодо стягнення 3% річних у розмірі 36272,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 171 961,26 грн, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 33842,14 грн 3% річних та 165 868,55 грн інфляційних втрат, оскільки при розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат Позивачем не враховано, що строк дії Договору поставки №22-18/ОМС від 03.09.2018 скінчився, тому здійснивши власний розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд самостійно визначив період виникнення прострочки з передоплати з 13.10.2021 року. Зокрема, умовою оплати за Специфікацією №8 є 70% передоплати без зазначення конкретного терміну її оплати, в свою чергу виставлений Позивачем рахунок-фактура №СФ-0000219 строків його виконання не містить. У зв`язку з цим суд керується тим, що останнім днем перерахування передоплати є останній день перед днем поставки, тобто 12.10.2021, отже, борг щодо передоплати виник 13.10.2021. Одночасно суд визнає правомірними розрахунки Позивача щодо нарахування 3% річних та іфляційних, нарахованих на грошові зобов`язання Відповідача, які виникли по факту отримання товару.

Щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, 3% річних, інфляційних, штрафу та 50% річних за заявою Відповідача (арк.с. 72-73) суд зазначає про таке.

Оскільки позовні вимоги про стягнення пені, штрафу і 50% річних суд визнає неправомірними у зв`язку з тим, що вони нараховані за договором, який не діяв під час спірних поставок товару, позовна давність за ними судом не розглядається.

Щодо застосування скороченого строку позовної давності за вимогами про стягнення інфляційних та 3% річних слід зазначити таке.

Відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Слід зазначити, що 3% річних та інфляційні нарахування не є неустойкою, а належать до компенсаційних виплат кредитору у зв`язку із неотриманням своєчасних платежів від боржника. Отже, скорочена позовна давність на них не поширюється.

Крім того, пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Так, вказаний карантин встановлений з 12 березня 2020 постановою КМУ від 11 березня 2020р. №211 та скасований з 01.07.2023. Отже, в цей період обмеження для нарахування штрафних санкцій не діяли. Такж, згідно з п. 19 Розділу "Прикінцеві положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався ї триває станом на момент вирішення спору.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт неоплати у повному обсязі та своєчасно отриманого від Позивача товару, суд задовольняє позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача 444 034,00 грн заборгованості за поставлену продукцію, 165868,55 грн інфляційних втрат та 33842,14 грн 3% річних. В решті позову суд відмовляє.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно задоволеній частині позову відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій" до Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №90" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 74, ідентифікаційний код 01036247) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій" (86060, Донецька область, м.Авдіївка, вул. Маяковського,буд. 94, ідентифікаційний код 00130636) 444 034,00 грн заборгованість за поставлену продукцію; 165868,55 грн інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2021 року по березень 2024 року; 33842,14 грн 3% річних за загальний період з 13.10.2021 по 01.04.2024; суму судового збору в розмірі 9521,17 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 22.11.2024

Суддя Н.Б. Кеся