Рішення

від 19.11.2024 по справі 906/995/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/995/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретар судового засідання Шовтюк І.В.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн"

до ОСОБА_1

про стягнення 11428,71 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 11428,71 грн, з яких 7209,95 грн основного боргу, 1873,59 грн штрафу, 2008,23 грн пені, 336,94 грн 3% річних, а також судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки 963-ЖТ/23 від 25.03.2023.

Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначив засідання суду для розгляду справи по суті з врахуванням ухвали про виправлення описки від 17.10.2024 на 22.10.2024 о 14:30 (а. с. 28; 30).

18.10.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника та підтримання позовних вимог (а. с. 31, 32).

Ухвалою від 22.10.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 19.11.2024 о 14:30 (а. с. 38).

07.11.2024 до суду від позивача надійшла аналогічна заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника та підтримання позовних вимог (а. с. 43, 44).

Відповідач в засідання суду не прибув, правом на подання відзиву не скористався; про дату і час засідання суду повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить відповідний трекінг відстеження поштової кореспонденції, отриманий за електронним запитом суду із офіційного сайту Укрпошти, з якого вбачається, що копію ухвали господарського суду від 22.10.2024, яка направлялись на його адресу, отримана ним 31.10.2024 (а. с. 46, 47).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін спору, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

25.03.2023 між року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн" (постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Пастернаком Валерієм Вацлавовичем (покупець, відповідач) укладено договір поставки №963-ЖТ/23 (далі - договір) (а. с. 8 - 11).

В порядку і на умовах передбачених цим договором постачальник зобов`язується поставляти товар у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбані покупцем за цим договором тютюнові вироби і ТВЕН, алкогольні напої, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, будуть в подальшому реалізовуватися через торгівельні об`єкти покупця на території України (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна товару визначаються сторонами на умовах цього договору.

За умовами п. 1.3 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє по 24.03.2025 включно, а по відношенню до зобов`язань, що пов`язані з оплатою товару - до повного виконання покупцем своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 3.8 договору право власності на товар, що постачається, а також ризик його випадкового знищення та випадкового пошкодження, переходять до покупця з моменту отримання товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Факт поставки товару та дату її виписки підтверджується видатковою владною, підписаною обома сторонами.

Покупець зобов`язаний надати постачальнику документа пов`язані з отриманням товару (видаткові накладні; довіреності, тощо), які належним чином оформленні і підписані (п.3.9 договору).

Ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс-листах постачальника, які діють на момент виконання постачальником замовлень покупця і вказується у видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума даного договору визначається на підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних, але у будь-якому випадку не повинна перевищувати еквівалент 10 000 000, 00 (десять мільйонів) доларів США в рамках одного календарного року. Сума договору в національній валюті визначається згідно курсу НБУ на дату укладення договору (п.4.1 договору).

Положеннями п. 4.7 договору встановлено, що поставка здійснюється на умовах відтермінування оплати за отриманий товар. У випадках передбачених цим договором, або за рішенням постачальника, товар покупцеві може відпускатись на умовах повної передоплати. У випадку, якщо дата оплати за товар припадає на святковий або неробочий день (встановлений законодавством та з урахуванням роботи банківської системи в такі дні), вона автоматично переноситься на перший робочий банківський день.

Максимальний строк відтермінування оплати за товар становить шість календарних днів і обраховується від дати виписки видаткової накладної постачальником. День, наступний за днем виписки видаткової накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем оплати є шостий календарний день (п.4.15 договору).

Згідно з п. 5.1.1 договору постачальник має право вимагати від покупця оплати товару в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, а покупець, в свою чергу, зобов`язаний оплачувати товар (п. 5.4.1 договору).

30.07.2023 між сторонами підписано додаткову угоду про внесення змін до договору поставки №963-ЖТ/23 від 25.03.2023, у якій сторони домовились по всьому тексту договору словосполучення "видаткова накладна" замінити на словосполучення "видаткова накладна або видаткова накладна/товарно-транспортна накладна, або товарно-транспортна накладна" у відповідних відмінках. Інші умови договору залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов`язання (а. с. 12).

Враховуючи, що поставка за товарно-транспортною накладною відбулась 19.05.2023, відповідач мав до 25.05.2023 повністю оплатити зазначений товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11709,95грн згідно з ТТН №ЖТ23-000014381 від 19.05.2023 (а. с. 12 - на звороті, 13).

Враховуючи, що поставка за товарно-транспортною накладною відбулась 19.05.2023, відповідач мав до 25.05.2023 повністю оплатити зазначений товар.

Як вказав позивач, відповідач в порушення умов договору поставки №963-ЖТ/23 від 25.03.2023 розрахунок за поставлений товар здійснив частково на суму 4500,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений на підставі договору товар у розмірі 7209,95 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 23.07.2024 за вих.№250/ГО/ЮД про погашення заборгованості (а.с. 13 - на звороті, 14), яку покупець залишив без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 11428,71 грн заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки 963-ЖТ/23 від 25.03.2023., з яких, 7209,95 грн основного боргу, 1873,59 грн штрафу, 2008,23 грн пені, 336,94 грн 3% річних.

2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

За ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних, зокрема, з особистим, сімейним чи домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 7209,95 грн.

На виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 11709,95 грн, про що свідчить надана ТОВ "ДЛ Солюшн" товарно-транспортна накладна №ЖТ23-000014381 від 19.05.2023 на суму 11709,95грн (а. с. 12 - на звороті, 13).

Відповідач частково здійснив оплату за договором на суму 4500,00 грн.

Позивач надав докази поставки товару на суму 11709,95 грн - зазначена вище відповідна товарно-транспортна накладна.

Відповідач не надав заперечень щодо поставки позивачем товару на підставі товарно-транспортної накладної №ЖТ23-000014381 від 19.05.2023 на суму 11709,95грн.

Враховуючи викладене та надані позивачем докази, суд вважає доведеною поставку позивачем товару на суму 353252,08 грн. З огляду на часткову сплату вартості товару на загальну суму 4500,00 грн, сума боргу за поставлений товар становить 7209,95 грн.

4. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 336,94 грн 3% річних за загальний період з 26.05.2023 по 30.09.2024 з урахуванням часткових оплат відповідачем згідно з розрахунком позивача (а. с. 7).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений, зокрема, договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За своїми ознаками, стягнення відсотків річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив його правильність.

Таким чином задоволенню підлягає вимога про стягнення 3% річних у сумі 336,94 грн.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення 2008,23 грн пені та 1873,59 грн штрафу.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

За п.6.6 договору у разі прострочення покупцем строків оплат вартості отриманого товару, постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

У випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарні дні, постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару (п.6.7 договору).

Як вбачається з наданого розрахунку, штраф у розмірі 16% від суми вартості поставленого товару за даним договором становить 1873,59 грн.

Суд погоджується з таким розрахунком штрафу та вважає його розмір обгрунтованим.

Позивачем також здійснено розрахунок пені від суми грошового зобов`язання з урахуванням його часткової сплати відповідачем.

За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено його правильність, тому обгрунтованою до стягнення є нарахована пеня в сумі 2008,23 грн.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі. Матеріали справи не містять доказів сплати суми основного боргу та мирного врегулювання спору. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 11428,71 грн, з яких 7209,95 грн основного боргу, 1873,59 грн штрафу, 2008,23 грн пені, 336,94 грн 3% річних.

7. Розподіл судових витрат по сплаті судового збору між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку з задоволенням позову, суд прийшов до висновку покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн" (04070, м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, 13/5, код ЄДРПОУ 44895101):

-7209,95 грн основного боргу,

- 1873,59 грн штрафу,

- 2008,23 грн пені,

- 336,94 грн 3% річних,

- 2422,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.11.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу, представнику позивача - через Електронний суд

3 - Пастернаку В.В. (ІПН 2651722075)