Ухвала

від 22.11.2024 по справі 907/933/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" листопада 2024 р. м. УжгородСправа № 907/933/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕТА, код ЄДРПОУ 20448398, місцезнаходження Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Лермонтова, будинок, 25, поштовий індекс 88018,

до відповідача: Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 04053699, місцезнаходження Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3, поштовий індекс 88000,

про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІВЕТА (далі позивач), від імені та в інтересах якого дії ОСОБА_1 , яка зазначена як представник позивача (згідно договору-доручення про надання правової допомоги від 08.11.2024), через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі-відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.07.2024 №ЗК012240710956 про видачу дозволу приватному підприємству Ритм 2011 на виконання будівельних робіт на будівництво ПП Ритм 2011 об`єкту Реконструкція з розширенням та надбудовою третього поверху існуючих виробничих будівель (літери 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 25-26, 27) під адміністративно побутовий комплекс по вулиці Мукачівська № 44 у місті Ужгород».

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024.

Дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕТА від 08.11.2024 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 і 172 ГПК України.

1. Частиною 5 статті 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до абзаців 1-2 частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі Положення про ЄСІТС).

Пунктом 3 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС).

Підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами (пункт 8 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023) особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Для визначення наявності у позивача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду була сформована відповідь № 5428601 від 21.11.2024, в якій вказано, що у юридичної особи з ідентифікаційним кодом 20448398 (тобто у Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕТА) немає зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС .

Оскільки позивач (Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕТА) є юридичною особою, то на нього частиною 6 статті 6 ГПК України покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац 3 частини сьомої статті 42 ГПК України).

Поряд з цим, з відповіді №5428629 від 21.11.2024 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, отриманої в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду, встановлено, що ОСОБА_1 (яка у позові зазначена як представник позивача) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд.

З цього приводу суд звертає увагу позивача на положення абзацу 2 частини 6 статті 6 ГПК України, згідно з яким процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

В абзаці 2 частини першої статті 174 ГПК України зазначені обов`язкові дії суду шляхом постановлення ухвали про залишення позову без руху в разі виявлення факту нереєстрації позивачем, який є юридичною особою, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В абзаці другому частини другої статті 174 ГПК України зазначено, що, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

2. Згідно положень пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до приписів Закону України Про судовий збір, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік, установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.

Частиною 3 статтею 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовної заяви встановлено, що позивачем у справі заявлені одну немайнову вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.07.2024 №ЗК012240710956 про видачу дозволу приватному підприємству Ритм 2011 на виконання будівельних робіт на будівництво ПП Ритм 2011 об`єкту Реконструкція з розширенням та надбудовою третього поверху існуючих виробничих будівель (літери 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 25-26,27) під адміністративно побутовий комплекс по вулиці Мукачівська № 44 у місті Ужгород».

Відтак, за подачу позову за одну немайнову вимогу передбачено сплату судового збору в загальному розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позов у даній справі поданий через систему Електронний суд, то у цьому випадку підлягає застосуванню при сплаті позивачем судового збору коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. А тому за подачу позову в даній справі за одну позовну вимогу немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Отже, судом встановлено, що позивач, в порушення пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі. Відтак, позивачу, для усунення недоліків позовної заяви слід доплати 2422,40 грн судового збору і докази такої сплати надати суду.

3. Крім цього, пунктом 1 частини першої статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частина перша статті 172 ГПК України передбачає, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частини шоста, сьома статті 42 ГПК України передбачають, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Для визначення наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду була сформована відповідь № 5428657 від 21.11.2024, в якій вказано, що у юридичної особи з ідентифікаційним кодом 04053699 (тобто у Виконавчого комітету Ужгородської міської ради) зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС .

За таких обставин, позивач не дотримався положень пункту 1 частини першої статті 164 та частини першої статті 172 ГПК України, оскільки до позовної заяви, яка подана у Господарський суд Закарпатської області через систему Електронний суд, не долучено документів, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, зокрема, квитанцію про доставку відповідачу документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, в якій би було зазначено перелік (опис) кожного документа, який направлений відповідачу разом із позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет.

4. Приписами частини першої статті 162 ГПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Частина друга статті 162 ГПК України передбачає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною п`ятою статті 162 ГПК України передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з частиною п`ятою статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що таку заяву в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕТА (позивача у справі) підписано і подано в Господарський суд Закарпатської області через Електронний суд ОСОБА_1 . На підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕТА до позовної заяви долучено копію договору доручення про надання правової допомоги від 08.11.2024, укладеного між адвокатом Москаленко М.А. та ТОВ «ІВЕТА».

За даними договору - доручення про надання правничої допомоги від 08.11.2024, зокрема, згідно з абзацом другим пункту 2.1.2 адвокат Москаленко Марина Анатоліївна зобов`язується здійснювати, без довіреності, на підставі договору, представництво інтересів клієнта (ТОВ «ІВЕТА») у будь яких судових органах, судах України, правоохоронних органах, в тому числі в органах прокуратури, органах внутрішніх справ, органах слідства та дізнання, органах служби безпеки України, та наведено обсяг прав, на вчинення яких клієнт уповноважив адвоката.

Інших документів (крім договору доручення про надання правничої допомоги від 08.11.2024) на підтвердження повноважень позивача адвокатом Москаленко М.А. до позовної заяви не надано.

Однак, такий договір доручення про надання правничої допомоги від 08.11.2024 не підтверджує наявність у адвоката Москалено М.А. повноважень на представництво інтересів позивача щодо підписання та подачі в Господарський суд Закарпатської області позовної заяви до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради з врахуванням таких положень законодавства.

Так, відповідно до статті 1 ГПК України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Частинами першою та другою статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 ГПК).

Згідно з приписами статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною першою та другою статті 61 ГПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

За змістом частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з пунктом 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (Положення №41 від 12.04.2019) ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

Відповідно до пункту 4 Положення №41 від 12.04.2019 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 11 Положення №41 від 12.04.2019 ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Підпунктом 12.14 пункту 12 Положення №41 від 12.04.2019 визначено, що ордер повинен містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

В додатках до Положення №41 від 12.04.2019 наведено типову форму ордера.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частина четверта статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За таких обставин, оскільки на підтвердження повноважень діяти від імені позивача (ТОВ «ІВЕТА»), ОСОБА_1 , яка згідно відомостей з Єдиного Реєстру Адвокатів України, що містяться на сайті https://erau.unba.org.ua/profile/61521 є адвокатом, не долучила видану у встановленому законом порядку довіреність або ордер, то такі обставини з врахуванням наведених вище положень ГПК України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги свідчать про непідтвердження долученими до позовної заяви документами права на представництво адвокатом Москаленко М.А. інтересів ТОВ «ІВЕТА» на подачу в Господарський суд Закарпатської області позовної заяви до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

5. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у позовній заяві зазначивши ОСОБА_1 як представника позивача, у порушення вимог пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України стосовно цього учасника справа не зазначено її місце проживання чи перебування та поштовий індекс, оскільки з цього приводу лише вказано «адреса місто Самар» (без зазначення повної адреси та поштового індексу).

6. Частиною 1 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень частин 3 і 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, суд постановляє ухвалу про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕТА до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 174, 234 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕТА від 08.11.2024 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про видачу дозволу на виконання будівельних робіт - залишити без руху.

2. Встановити позивачу 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено у цій ухвалі, а саме:

- в обов`язковому порядку відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;

- надати докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн;

- надати документи, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- на підтвердження представництва інтересів позивача (ТОВ «Івета») у даній справі у Господарському суді Закарпатської області адвокатом Москаленко М.А. долучити видану у встановленому законом порядку довіреність або ордер;

- зазначити місце проживання чи перебування та поштовий індекс учасника справи адвоката Москаленко М.А. (у випадку долучення документів на підтвердження її повноважень щодо представництва інтересів позивача (ТОВ «Івета») у Господарському суді Закарпатської області).

3. Зобов`язати позивача, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків невідкладно надіслати копії усіх відповідних документів та пояснень на усунення недоліків позовної заяви відповідачу. Докази такого надіслання надати суду.

4. Роз`яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

5. Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud 5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.В.Сисин