Рішення

від 22.11.2024 по справі 908/2558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2024 Справа № 908/2558/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2558/24

за позовом: Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», ідентифікаційний код юридичної особи 14310112 (вул. Заводська, 44, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ІНДАСТРІ», ідентифікаційний код юридичної особи 37040949 (вул. Дзержинського, буд. 84, офіс 204, м. Запоріжжя, 69002)

про стягнення 3 316 грн 16 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» 20.09.2024 надійшла позовна заява Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ІНДАСТРІ» 3 316 грн 16 коп. збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 справу 908/2558/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2024 у справі № 908/2558/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Ухвала суду направлена на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі. Суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

22.11.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

12.07.2016 між Державним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - ДП «НВО «ПХЗ», Позивач) та ТОВ «ОІЛ ІНДАСТРІ» (далі - Відповідач) укладено Договір № 354116 про постачання вуглеводного технічного миючого засобу SKY Clean Н 215 (далі - Договір) (в редакції додаткової угоди №3 від 04.02.2022, специфікація №4 від 04.02.2022).

Відповідно до п. 1.1 Договору Відповідач зобов`язується поставити, а Позивач зобов`язаний прийняти і сплатити відповідно до умов даного Договору Товар, згідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди №3 від 04.02.2022, специфікація №4 від 04.02.2022) ціна Товару становить 164,17 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 32,83 грн., разом з ПДВ- 197,00 грн).

В п. 4.3. Договору зазначені умови оплати - 50% передплата за виставленим рахунком і 50% протягом 5 банківських днів з моменту поставки Товару на підприємство.

Відповідно до п. 4.3 Договору Позивач здійснив оплату 50% вартості Товару, зазначеного в специфікації №4, платіжним дорученням №25592 від 17.02.2022 оплатив 19 897,00 грн, в т.ч. ПДВ - 3 316,17 грн.

На дану частину попередньої оплати Відповідач зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23.02.2022 Відповідачем була здійснена поставка товару на загальну суму 39 794,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ООО-000010 від 23.02.2022.

Відповідно до здійсненої поставки, Відповідач у свою чергу повинен був зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством строки податкову накладну на другу частину товару в сумі 19 897,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн).

Незважаючи на відсутність реєстрації Відповідачем податкової накладної на суму 19897,00 грн (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн.), Позивач оплатив другу частину поставленого товару (50%), про що свідчить платіжне доручення №25776 від 17.05.2022, проведене банком 18.05.2022 року.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором.

Як зазначає Позивач, Відповідач, в порушення вимог п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, в результаті здійснення господарської діяльності, не зареєстрував належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за 23.02.2022 року на загальну суму 19 897,00 грн (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн), у зв`язку з чим позбавив Позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту, внаслідок чого Позивач зазнав фінансових збитків в розмірі 3 316,16 грн.

Стягнення з з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ІНДАСТРІ» на користь Державного підприємства «Науково-виробничого об`єднання «Павлоградський хімічний завод» 3 316 грн 16 коп. збитків, завданих внаслідок порушення Відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкової накладної, було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором № 354116 про постачання вуглеводного технічного миючого засобу SKY Clean Н 215 (далі - Договір), Додатковою угоди №3 від 04.02.2022, специфікацією №4 від 04.02.2022.

Як встановлено судом, Позивач виконав свої зобов`язання за Договором. Відповідно до п. 4.3 Договору Позивач здійснив оплату 50% вартості Товару, зазначеного в специфікації №4, платіжним дорученням №25592 від 17.02.2022 оплатив 19 897,00 грн, в т.ч. ПДВ - 3 316,17 грн. На дану частину попередньої оплати Відповідач зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. 23.02.2022 Відповідачем була здійснена поставка товару на загальну суму 39 794,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ООО-000010 від 23.02.2022. Відповідно до здійсненої поставки, Відповідач у свою чергу повинен був зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством строки податкову накладну на другу частину товару в сумі 19 897,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн). Незважаючи на відсутність реєстрації Відповідачем податкової накладної на суму 19897,00 грн (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн.), Позивач оплатив другу частину поставленого товару (50%), про що свідчить платіжне доручення №25776 від 17.05.2022, проведене банком 18.05.2022 року.

Відповідач, не зареєстрував належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за 23.02.2022 року на загальну суму 19 897,00 грн (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн), у зв`язку з чим, Позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту, внаслідок чого зазнав фінансових збитків в розмірі 3 316,16 грн.

Згідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податковихнакладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для поклпця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, на підставі вищезазначених вимог статей Податкового кодексу України, здійснивши Позивачу поставку товару 23.02.2022, Відповідач повинен був скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.03.2022.

Згідно інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна від 23.02.2022 на суму 19 897,00 грн (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн.) не зареєстрована Відповідачем.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було доповнено п. 32-2, де зазначено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних;

На виконання Закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 року Позивачем на підставі наявних первинних (розрахункових) документів 18.03.2022 у податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2022 року було включено до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості придбаних товарів, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за період лютий 2022 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року № 2260-1Х, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було змінено та зазначене наступне: платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Тобто Законом України № 2260-ІХ від 12.05.2022 року Відповідач був зобов`язаний до 15.07.2022 року зареєструвати податкову накладну за 23.02.2022 року.

Крім того Законом України № 2260-ІХ від 12.05.2022 року підпункт 69.1 пункту 69 пірозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України був доповнений пунктом 69.1-1 такого змісту: платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити і привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку із відсутністю факту реєстрації Відповідачем в ЄРПН податкової накладної за 23.02.2022 року (яку Відповідач зобов`язаний був зареєструвати до 15.07.2022 року) та на виконання Закону України № 2260-ІХ від 12.05.2022(пп. 69.1-1 ПКУ), Позивач був вимушений виключити з декларації відповідного періоду податковий кредит, сформований за первинними (розрахунковими) документами, шляхом подання 17.07.2022 уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Неотримання Позивачем податкового кредиту в лютому місяці 2022 року в сумі 3316,16 грн підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість Позивача з розшифровками до неї за лютий 2022 року, згідно якої вбачається, що за індивідуальним податковим номером Відповідача « 370409405629» податкова накладна за 23.02.2022 року -відсутня, тобто не зареєстрована, тобто до складу податкового кредиту суми ПДВ за лютий 2022 року не віднесена.

У зв`язку з тим, що Відповідач не виконав покладений на нього обов`язок пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо складення та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, Позивач втратив право на податковий кредит тому, що тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Таким чином, Відповідач не зареєструвавши податкову накладну за 23.02.2022 року на суму 19 897,00 грн (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 365 календарних днів від граничних строків, які зазначені в пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - позбавив Позивача права на включення ПДВ в сумі 3 316,16 грн до складу податкового кредиту.

І таким правом (правом включення ПДВ в сумі 3 316,16 грн.до складу податкового кредиту) Позивач вже скористатися не зможе, оскільки від дати коли Відповідач повинен був зареєструвати податкові накладні пройшло 365 календарних днів.

Факт відсутності зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН також підтверджується скріншотом з Електронного кабінету платника, де видно, що за індивідуальним податковим номером Відповідача « 370409405629» податкова накладна за період з 01.02.2022 по день подання даної позовної заяви - відсутня, тобто не зареєстрована.

Згідно з довідкою Позивача за підписом головного бухгалтера підприємства, податкова накладна за 23.02.2022 року на суму 19 897,00 грн (в т.ч. ПДВ - 3 316,16 грн.) у період з лютого 2022 року та станом на день подання позовної заяви так і не була зареєстрована Відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, і підприємство Позивача вже не зможе отримати податковий кредит, оскільки з дати коли Відповідач повинен був зареєструвати податкові накладні пройшло 365 календарних днів.

Таким чином, Позивач переплатив власні кошти на рахунок ПДВ в сумі 3316,16 грн, які в подальшому були списані Державною податковою службою України як податкові зобов`язання Позивача, відповідно до вимог діючого Податкового кодексу України.

Крім того, зобов`язання Відповідача щодо сплати Позивачу коштів в розмірі суми недоотриманого податкового кредиту з ПДВ було узгоджене Сторонами у п. 7.6 Договору (у разі порушення порядку заповнення податкової накладної, відмови продавця (Відповідача) видати податкову накладну (ухилення від видачі), виявлення розбіжностей даної податкової накладної і Єдиного реєстру податкових накладних, Продавець (Відповідач) сплачує Покупцеві (Позивачу) штраф у розмірі не визнаного податкового кредиту, вказаного в податковій накладній, а також відшкодовує суми збитків і витрат, понесених Покупцем (Позивачем) з результаті вказаних порушень.

01.08.20247 за вих. №25/247-13 Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія з вимогою щодо необхідності сплати у відповідності із п. 7.6 Договору у десятиденний строк з моменту отримання претензії на банківський рахунок ДП «НВО «ПХЗ» грошових коштів врозмірі, який дорівнює сумі недоотриманого податкового кредиту з ПДВ за 23.02.2022, що складає - 3316,16 грн. Претензія була направлена Відповідачу Укрпоштою, але конверт з претензією повернуто Позивачу з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи вищевикладене, внаслідок неналежного виконання Відповідачем обов`язку з реєстрації податкових накладних, Позивачем були понесені реальні збитки в сумі 3316,16 грн. це сума ПДВ, яка не була включена до складу податкового кредиту (складається з: ПДВ - 3316,16 грн (видаткова накладна № ООО-000010 від 23.02.2022, платіжне юручення №25776 від 17.05.2022 на суму 19897,00 грн, проведене банком 18.05.2022).

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті юрушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).

Згідно зі ст. 224 Гостподарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, івинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її ійна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок

- порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка зважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; нааявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої зказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).

Враховюучи вищевикладене, Відповідач в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим Позивач після проходження 365 днів був позбавлений права включити суму ПДВ в розмірі 3316,16 грн до складу податкового кредиту, та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 3316,16 грн.

З огляду на викладене, в даному випадку вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення зі сторони Відповідача.

У відповідності до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17 згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обгрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Бездіяльність Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для Позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обовЛязку шодо складення та реєстрації податкових накладних.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

При вирішенні спорів про відшкодування збитків доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками. Обов`язок доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками, та є невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Порушення обов`язку з реєстрації податкових накладних у встановлені законодавством строки з боку відповідача позбавили позивача можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 3 316 грн 16 коп., що фактично є збитками цієї особи.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України).

Відповідач не спростував доводів позивача, доказів реєстрації податкової накладної не надав.

Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 3 316 грн 16 коп.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ІНДАСТРІ», ідентифікаційний код юридичної особи 37040949 (вул. Дзержинського, буд. 84, офіс 204, м. Запоріжжя, 69002) на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», ідентифікаційний код юридичної особи 14310112 (вул. Заводська, 44, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) 3 316 (три тисячі триста шістнадцять) грн 16 коп. збитків та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 22.11.2024.

Суддя А.О. Науменко