Рішення

від 22.11.2024 по справі 910/9053/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/161/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2024 Справа № 910/9053/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, ідентифікаційний код 43701760)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ (04112, м. Київ, вул. Глаголєвих Родини, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 04417168)

про стягнення 82 963,50 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 по справі № 910/9053/24 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 до Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ про стягнення 82 963,50 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань зі сплати внесків на управління будинком, в зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.09.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 910/9053/24 визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Оскільки справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, ціна позову у ній не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов до висновку, що справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 11.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9053/24, присвоєно справі номер провадження 19/161/24, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

19.09.2024 електронною поштою без КЕП та 27.09.2024 поштою від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зобов`язати позивача провести перемовини та укласти договір сервітуту, зобов`язати позивача виготовити та надати відповідачу технічну документацію на будинок, зобов`язати позивача надати відповідачу для ознайомлення фінансові звіти, річні висновки ревізійної комісії, кошториси, калькуляції вартості внесків. Відповідач у своєму відзиві заявив про позовну давність тривалістю у три роки. Також відповідач у своєму відзиві зазначив, що відповідач позбавлений можливістю користуватись підвалом. Також зазначив, що оскільки позивачем порушено процедуру скликання установчих та загальних зборів, а отже несвоєчасне повідомлення співвласників, порушення форми такого повідомлення, або ж повідомлення не всіх власників, може призвести до визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування держаної реєстрації.

01.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив про необґрунтованість та безпідставність доводів відповідача, вказав, що питання законності прийнятих загальними зборами рішень не є предметом даного спору. Також зазначив, що позивачем сплачуються внески за приміщення, що розташоване на першому поверсі будинку та не заперечується ті самі рішення прийняті на загальних зборах про розмір внесків.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 910/9053/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 22.11.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 (далі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (п. 1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7).

Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис до реєстру стосовно державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 внесений 09.07.2020.

Пунктом 4.2 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори співвласників. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

Згідно приписів п. 4.4 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення розмірів внесків та платежів співвласників об`єднання.

Рішенням загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, оформленого протоколом від 27 вересня 2020 року за № 2, по другому питанню порядку денного вирішено затвердити розмір внесків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 у розмірі, зокрема, для квартири та нежитлових приміщень - 5,50 грн за 1 квадратний метр, та 3 грн за кв.м приміщення підвалу.

Рішенням загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, оформленого протоколом від 31 січня 2021 року за № 3, по третьому питанню порядку денного вирішено затвердити розмір внесків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 у розмірі, зокрема, для квартири та нежитлових приміщень - 6,50 грн за 1 квадратний метр, та 4,50 грн за кв.м приміщення підвалу.

Рішенням загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, оформленого протоколом від 30 січня 2022 року за № 4, по третьому питанню порядку денного вирішено затвердити розмір внесків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 у розмірі, зокрема, для квартири та нежитлових приміщень 6,90 грн за 1 квадратний метр, та 5,00 грн за кв.м приміщення підвалу.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ належить нежитлове приміщення ХІ-а, першого поверху літ. А-5, загальною площею 419,0 кв.м та нежитлове приміщення IV-а, підвалу літ. А-5, загальною площею 389,5 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7.

Позивач посилався на те, що відповідачем сплачуються внески за нежитлове приміщення ХІ-а, першого поверху літ. А-5, загальною площею 419,0 кв.м в повному обсязі, натомість за нежитлове приміщення IV-а, підвалу літ. А-5, загальною площею 389,5 кв.м за період з жовтня 2020 по червень 2024 відповідачем не оплачувались внески на утримання будинку, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 82 963,50 грн.

Матеріали справи містять лист позивача відповідачу № 07-21 від 21.02.2023 у відповідь на лист № 01/03 від 18.02.2021 щодо внесків на утримання будинку з повідомленням про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 та розміром внесків на утримання будинку.

Відповідачем надіслано позивачу лист № 01/04 від 24.02.2021 з вимогою надіслати відповідні документи відповідачу.

Позивачем у відповідь на лист № 01/04 від 24.02.2021 надіслано лист № 11-21 від 13.03.2021, відповідно до якого зазначено, що відповідачем сплачено внески за нежитлове приміщення першого поверху, однак не сплачено внески за приміщення підвалу.

Також позивачем надіслано відповідачу лист № 23-22 від 12.09.2022 щодо технічної документації, відповідно до якого зазначено, зокрема, зазначено про заборгованість відповідача.

Відповідачем надано відповідь № 01/23 від 22.09.2022 на лист позивача № 23-22 від 12.09.2022, відповідно до якого останній зазначив щодо неможливості користуватись приміщенням підвалу та вимагав надати технічну документацію на будинок.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати внесків на управління будинком, стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав, інтересів та стягнення у примусовому порядку суми заборгованості.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За положеннями частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, згідно якого, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (статті 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина 2 статті 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку).

За змістом статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до статті 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Водночас статті 16-18 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (стаття 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

Статтею 20 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Аналогічний принцип закріплений і у пункті 3.5.3 Статуту ОСББ Соборний 143/Я.Новицького 7, відповідно до якого частка у загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт загального майна встановлюються пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Вказані норми і умови статуту визначають порядок (спосіб) розподілу витрат.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (статті 15, 20 Закону).

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 Цивільного кодексу України).

Таким чином, згідно з положеннями статей 360, 382 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 17, 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7, частини 1-3 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ є власником, зокрема, нежитлового приміщення IV-а, підвалу літ. А-5, загальною площею 389,5 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За вказаних обставин, зважаючи на наведені вище норми закону, рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, у тому числі, про визначення розміру внесків на утримання та управління багатоквартирним будинком, а також про встановлення форми управління багатоквартирним будинком шляхом самостійного утримання будинку та прибудинкової території, є обов`язковими для Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ, який є власником спірного нежитлового приміщення, і в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна та зобов`язане виконувати прийняті відповідно до статуту рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже встановлено судом вище, рішеннями загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, оформлених протоколами №№ 2, 3, 4 було вирішено затверджити розмір щомісячних внесків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, зокрема, за підвальне приміщення в 2020 році в розмірі 3,0 грн, в 2021 році в розмірі 4,50 грн та в 2022 році в розмірі 5,00 грн за 1 квадратний метр нежитлового приміщення. В подальшом вартість внесків залишилась на рівні 2022 року.

Судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ, як співвласника майна у будинку, управління якими здійснює Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7, з урахуванням розмірів внесків за утримання будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2020 по червень 2024 складає 82 963,50 грн.

Однак, матеріали справи не містять доказів оплат відповідачем, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ перед Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 утворилась заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком по вказаному нежитловому приміщенню підвалу у загальному розмірі 82 963,50 грн.

Суд зазначає, що факт неоплати відповідачем послуг, пов`язаних з утриманням належного йому майна підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виник незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 910/11312/17.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача по сплаті внесків на управління багатоквартирним будинком за період з жовтня 2020 по червень 2024, яка складає 82 963,50 грн підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач не надав доказів на спростування наявності такої заборгованості та її сплати в повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо посилання відповідача на строки позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.3 статті 254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно зі статтею 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 статті 261 ЦК України).

Відповідно до пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У період дії воєнного стану в Україні, введенного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, як вбачається з вищенаведених норм діючого законодавства, строк позовної давності, встановлений, зокрема, ст.ст. 257, 258 ЦК України продовжується як на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), так і на період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211 було введено на усій території України карантин, який в подальшому був продовжений до 30.06.2023 (Постанова КМУ «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236» від 25.04.2023 №383.

Також відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був продовжений та триває до теперішнього часу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та період заборгованості, суд зазначає, що строк позовної давності не сплив, що виключає її застосування.

Щодо вимог відповідача про зобов`язати позивача провести перемовини та укласти договір сервітуту, зобов`язати позивача виготовити та надати відповідачу технічну документацію на будинок, зобов`язати позивача надати відповідачу для ознайомлення фінансові звіти, річні висновки ревізійної комісії, кошториси, калькуляції вартості внесків, суд зазначає, що такі вимоги підлягають розгляду в окремому провадженні.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем порушено процедуру скликання установчих та загальних зборів, що може призвести до визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування держаної реєстрації, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів визнання недійсними та/або скасування рішень установчих, загальних зборів позивача, отже твердження відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Всі доводи відповідача спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ (04112, м. Київ, вул. Глаголєвих Родини, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 04417168) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, ідентифікаційний код 43701760) 82 963 (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн 50 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВРУСЬ (04112, м. Київ, вул. Глаголєвих Родини, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 04417168) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборний 143/Я.Новицького 7 (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Якова Новицького, буд. 143/7, ідентифікаційний код 43701760) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 22.11.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.