Рішення

від 12.11.2024 по справі 909/715/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/715/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Куцанюк Й. С.,

за участю представника позивача - Лазара В. І.,

представника відповідачів - Булавинця М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76019,

до відповідачів: ТОВ "Дюпонт-плюс", вул. Пушкіна, буд. 8А, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300,

ТОВ "Богрусс", вул. Пушкіна, буд. 8А, м. Калуш, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77304,

про розірвання договору купівлі-продажу окремого майна за результатами електронного аукціону № UA-PS-2021-12-22-0000018-1 від 18.02.2022 №455 - адміністративного будинку А загальною площею 729,5 кв. м., гаражу Б загальною площею 49,1 кв. м., що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, вул. Визволення (Пушкіна) 12, визнання недійсним договору від 12.09.2022 № 2588 купівлі-продажу, зобов`язання повернути у державну власність майно за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.11.2018 за № 1338/32790 та стягнення судового збору,

встановив, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Дюпонт-плюс", ТОВ "Богрусс" про розірвання договору купівлі-продажу окремого майна за результатами електронного аукціону № UA-PS-2021-12-22-0000018-1 від 18.02.2022 № 455 - адміністративного будинку А загальною площею 729,5 кв. м., гаражу Б загальною площею 49,1 кв. м., що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, вул. Визволення (Пушкіна) 12, визнання недійсним договору від 12.09.2022 № 2588 купівлі-продажу адміністративного будинку А загальною площею 729,5 кв. м., гаражу Б загальною площею 49,1 кв. м., що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, вул. Визволення (Пушкіна) 12, зобов`язання повернути у державну власність майно - адміністративний будинок А загальною площею 729,5 кв. м., гараж Б загальною площею 49,1 кв. м., що знаходиться за адресою Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, вул. Визволення (Пушкіна) 12, за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.11.2018 за № 1338/32790 та стягнення судового збору.

В обґрунтування вказав на те, що відповідачі всупереч умовам договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 18.02.2022 №455, не виконали обов`язків передбачених розділом 6 договору та не погодили відчуження майна з позивачем, як продавцем у спірному договорі, не подали до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід права власності і, як наслідок, порушили вимоги ЦК України, Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно, спірні договори слід розірвати, визнати недійсним, майно повернути у державну власність.

В підтвердження позовних вимог надав суду копії: договору купівлі-продажу окремого майна за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-12-22-0000018-1 від 18.02.2022 року №455, акту приймання-передачі державного майна від 29.07.2022, листів Регіонального відділення: від 21.10.2022 №11-023-01241, від 02.12.2022 №11-023-01416, акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 18.02.2022 №455 від 28.11.2022 №14, інформаційної довідки №387236663 від 17.07.2024, листа ТОВ «Дюпонт-плюс» вх.РВ №11/03467 від 27.12.2024, довідки про вартість об`єкта приватизації від 01.11.2022, витягів з ЄДРЮОФОПГФ: від 09.07.2024 щодо позивача і від 15.07.2024 щодо відповідачів, доказів направлення, повноважень і сплати судового збору

Суд за наслідками розгляду позову відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання, яке закрив 17.10.2024 і перейшов до розгляду справи по суті.

Представник відповідачів: ТОВ "Дюпонт-плюс" і ТОВ "Богрусс", щодо позову заперечив, вказав на те, що позов є безпідставним, наведені позивачем обставини не можуть бути відповідно до норм чинного законодавства підставою для розірвання договору з ТОВ "Дюпонт-Плюс" і визнання недійсним договору укладеного між відповідачами у справі, відповідно, позбавлення відповідачів власності, набутої в порядку передбаченому законодавством України.

17.10.2024 представник відповідачів подав суду клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі №909/715/24. В обґрунтування вказав на те, що його довірителі, на підставі укладених договорів про надання правничої допомоги від 02.09.2024, понесли заявлені до стягнення витрати у розмірі 30 тис. грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників, суд вважає в позові слід відмовити, заяву представника відповідачів про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом позову є розірвання договору купівлі-продажу майна, укладеного між позивачем і відповідачем 1, за наслідками електронного аукціону, визнання недійсним договору від 12.09.2022 № 2588 купівлі-продажу укладеного між відповідачами, і, як наслідок повернення у державну власність майна за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.11.2018 за № 1338/32790 .Підставою позову є не виконання обов`язків, передбачених п. 6.4, 6.7 Договору, непогодження відчуження майна з позивачем як продавцем у спірному договорі, неподання до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід права власності.

Суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду ( ст.236 ГПК України).

У постанові ВС, що винесена 24.05.2022 у справі №904/2406/21 суд виклав позицію про те, що договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (частина 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"). Разом із тим, згідно із частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У розумінні положень наведеної норми істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, при вирішення даної справи, з урахуванням викладеної позиції, слід встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом і не заперечується представниками сторін у даній справі, між сторонами існували договірні відносини на підставі договорів купівлі-продажу окремого майна від 18.02.2022 року №455 і договору купівлі-продажу від 12.09.2022 № 2588. Розділом 6 договору №455 від 18.02.2022 сторони обумовили такі обов`язки продавця як, зокрема, в строк і порядку, встановлені Договором, сплатити ціну продажу об`єкта приватизації, прийняти об`єкт за актом приймання-передачі; погодити з Продавцем відчуження майна, обтяженого передбаченими в Договорі зобов`язаннями, нового власника, у разі подальшого відчуження приватизованого об`єкта, у двотижневий строк із дня переходу до нього права власності на такий об`єкт подати до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності.

Однак, невиконання вказаних обов`язків не мало таких наслідків, за яких можливе розірвання договору, визнання недійсним і повернення майна у державну власність. Відповідно, недотримання відповідачами обов`язків погодити відчуження майна з позивачем як продавцем у спірному договорі, подати до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід права власності, не є підставою для розірвання і визнання недійсним договорів за рішенням суду.

Враховуючи викладене і те, що порушення договору відповідачем не потягло для позивача неможливості досягнення ним цілей договору, тобто порушення не було істотним, у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В задоволенні заяви представника відповідачів про покладення на позивача витрат, понесених відповідачами у зв`язку з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, зокрема, порушенням ТОВ "Дюпонт-плюс" умов договору в частині продажу об`єкту виключно за згодою продавця (розділ 6) і порушення ТОВ "Богрусс" вимог, якими обумовлено обов`язок подання органу приватизації копій документів, що підтверджують перехід до нього права власності.

Вказані порушення не є підставою для задоволення вимог, але є підставою позову і, як наслідок, витрат.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору ( ст.129 ГПК України).

За наведених обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

В задоволені заяви представника відповідачів про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі №909/715/24 - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22.11.2024.

Суддя І. М. Скапровська