Рішення
від 07.11.2024 по справі 910/8655/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2024Справа № 910/8655/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОДАР ПІВІ"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 40 790 024,06 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОДАР ПІВІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" з вимогою про стягнення заборгованості у сумі 40 790 024,06 грн., з яких: основний борг за жовтень 2021 року - 346 823,50 грн., 80 777,62 грн - інфляційних втрат, 21 766,15 грн - 3% річних, основний борг за лютий - грудень 2022 року - 28 028 761,89 грн., 3 027 137,36 грн - інфляційних втрат, 1 343 029,76 грн - 3% річних, основний борг за лютий - жовтень 2023 року - 7 887 336 грн., 23 047,06 грн - інфляційних втрат, 31 344,72 грн - 3% річних за договором № 9951/09 від 23.10.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

06.08.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що обов`язок Державного підприємства "Гарантований покупець" з оплати 100% вартості відпущеної продавцям за "зеленим" тарифом електричної енергії відносно кожного попереднього розрахункового періоду виникає лише після отримання ним підписаного продавцем акту купівлі продажу електроенергії та оприлюднення рішення регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги, наданої Державним підприємством "Гарантований покупець" у розрахунковому місяці, а відтак, термін оплати за електричну енергію не міг виникнути раніше трьох днів з дати оприлюднення рішення регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги. Вказав на необхідність застосовувати до спірних правовідносин наказ Міненерго № 206 від 15.06.2022 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію у спірний період. Також вказав про настання обставин непереборної сили, що перешкоджає своєчасному виконанні зобов`язань за договором. Заявив про зменшення нарахованих 3% річних до 1 грн. Просив закрити провадження у справі в частині стягнення вартості електричної енергії в розмірі 1 904 436,61 грн.

12.08.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

30.08.2024 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах заперечував.

Під час розгляду справи позивач неодноразово збільшував та зменшував розмір позовних вимог. Остаточно 17.09.2024 заявою про збільшення позовних вимог просив стягнути з ві3дповідача на свою користь 32 582 680,80 грн. боргу, 4 099 426,85 грн. інфляційних втрат, 1 633 363,23 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 15.10.2024 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

06.11.2024 позивач подав заяву про закриття провадження у справі в частині 2 236 437,13 грн. боргу.

06.11.2024 відповідач подав заяву про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/195524/24.

07.11.2024 позивач подав суду заперечення на клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі та додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 07.11.2024 судом відмовлено в задоволені вказаного клопотання, оскільки подане всупереч вимогам ч. 3 ст. 195 ГПК України.

У судовому засіданні 07.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2013 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОДАР ПІВІ" (позивач) було укладено Договір № 9951/09.

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач зобов`язується продавати, а Державне підприємство "Енергоринок" зобов`язується купувати електроенергію, вироблену позивачем та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

30.06.2019 року між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований покупець" (Гарантований покупець, відповідач) та позивачем (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено Додаткову угоду № 285/01 до Договору, в якій сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 у новій редакції.

Згідно з пунктом 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, за цим Договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

У пункті 2.2 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до пункту 2.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року).

Відповідно до пунктів 3.2. 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.5 Договору унормовано, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Додатковою угодою від 31.03.2020 року № 988/01/20 до Договору сторони виклали статті 1-7 цього правочину в новій редакції.

За умовами пункту 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 06.05.2020 року, за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 року № 2804.

Крім того, 26.02.2021 року між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду № 848/01/21 до Договору, в якій сторони дійшли згоди доповнити Договір рядом пунктів та викласти його певні умови в новій редакції.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021 року, за цим Договором Гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 05.03.2021 року, оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

За умовами пункту 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 26.02.2021 року, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилалося на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов`язань з оплати отриманої протягом жовтня 2021, лютого 2022 - грудня 2022 року, лютого - жовтня 2023 років електричної енергії за Гарантованим покупцем виникла заборгованість у загальному розмірі 32 582 680,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

Частиною 2 статті 65 цього ж Закону передбачено, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом частин 4, 5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Як було зазначено вище, згідно з пунктами 3.1-3.3 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку).

Відповідно до пунктів 12.3., 12.6. Порядку Гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 року в справі № 910/11830/20.

З матеріалів справи вбачається, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 15.02.2022 року № 300 (день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 16.02.2022) затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в червні, серпні, вересні та листопаді 2021 року.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 902 від 29.04.2020, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у червні, серпні, вересні та листопаді 2021 року, складає відповідно 3 067 488 014,09 грн. (без ПДВ), 3 318 472 453,43 грн. (без ПДВ), 2 521 531 997,49 грн. (без ПДВ) та 911 245 991,12 грн. (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 року №46 затверджено зміни до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року №641.

Зокрема, пунктом 10.4. Порядку встановлено що після отримання від продавця акту купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії 3 альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоді (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, обов`язок Гарантованого покупця з оплати 100% вартості відпущеної продавцем за «зеленим» тарифом електричної енергії відносно кожного попереднього розрахункового періоду можливий лише після настання останньої з нижченаведених обставин:

- отримання Гарантованим покупцем підписаного Продавцем акту купівлі продажу електроенергії:

- оприлюднення рішення Регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Як вбачається з наявних у справі актів купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021, лютий - грудень 2022 року, лютий - жовтень 2023 року, з аналізу розрахунків та зведеної таблиці заборгованості відповідно до затверджених Регулятором розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець", заборгованість відповідача з оплати отриманої протягом жовтня 2021, лютого 2022 - грудня 2022 року, лютого - жовтня 2023 років електричної енергії складає 32 582 680,80 грн.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів спростування наявної заборгованості за вказаний період відповідачем не подано.

Посилання відповідача на необхідність застосовування до спірних правовідносин наказу Міненерго № 206 від 15.06.2022 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію у спірний період є безпідставними, оскільки наказом Міненерго № 136 від 01.04.2024 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міненерго № 206 від 15.06.2022.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 вказав на відсутність підстав для тлумачення норм наказу № 206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП «гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пояснень представників сторін, платіжними інструкціями від 27.09.2024, від 30.09.2024, від 07.10.2024, від 23.10.2024, від 25.10.2024, від 30.10.2024 відповідач сплатив на користь позивача 2 236 437,13 грн. боргу після звернення позивача в суд з позовом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума боргу у розмірі 2 236 437,13 грн. здійснено після відкриття провадження у справі, тому вимоги в цій частині підлягають закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повної оплати за договором відповідачем не подано.

Враховуючи, що відповідачем доказів здійснення оплати за спірним договором у повному обсязі не надано, то вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 30 346 243,67 (32 582 680,80-2 236 437,13) грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 4 099 426,85 грн. інфляційних втрат, 1 633 363,23 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 4 099 426,85 грн. інфляційних втрат, 1 633 363,23 грн. 3% річних, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу, починаючи з 18.09.2024 до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України.

Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 30 346 243,67 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Щодо посилань відповідача на звільнення від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо воно є наслідком непереборної сили, то суд зазначає наступне.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Судом також ураховано, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

У той же час, відповідачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідні обставини були форс-мажорними саме в межах виконання ним своїх господарських зобов`язань за спірним договором. Саме лише посилання на наявність таких форс-мажорних обставин не може бути єдиною підставою для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань.

З приводу посилань відповідача про звільнення його від зобов`язання сплачувати інфляційні втрати та 3% річних суд зазначає наступне.

Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю тобто, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палата Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 та постанові Верховного Суду від 25.03.2023 у справі № 920/505/22.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства суду надано право, за наявності відповідних обставин, на зменшення розміру виключно штрафних санкцій (неустойки), тому посилання відповідача на зменшення заявлених 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236 - 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 2 236 437,13 грн. боргу.

3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОДАР ПІВІ" (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок, 97/37, код 38058759) 30 346 243 (тридцять мільйонів триста сорок шість тисяч двісті сорок три) грн. 67 коп. коп. боргу, 4 099 426 (чотири мільйони дев`яносто дев`ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 1 633 363 (один мільйон шістсот тридцять три тисячі триста шістдесят три) грн. 23 коп. 3% річних, 489 480 (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 29 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 20.11.2024.

Суддя О.М.Ярмак

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення07.11.2024
Оприлюднено25.11.2024
Номер документу123225404
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —910/8655/24

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 10.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Рішення від 19.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 20.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Рішення від 07.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 14.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

Ухвала від 23.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ярмак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні