Ухвала

від 21.11.2024 по справі 910/13593/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/13593/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши заяву стягувача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (03186, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕВКА МАЦІЄВИЧА, будинок 6, код ЄДРПОУ 35756919) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Громадської організації "Вітрила України" (03186, м. Київ, вул. Сергія Берегового, 16/14, код ЄДРПОУ 39636213) про стягнення за Договором № 561 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.04.2016 року (в редакції Додаткової угоди від 19.03.2019 року) 8554,70 грн., а саме 7707,02 грн. заборгованості за оренду приміщення, 387,61 грн. пені, 91,39 грн. процентів річних, 368,68 грн. втрат від інфляції та 302,80 грн. судового збору,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про видачу судового наказу за вимогою до боржника Громадської організації "Вітрила України" про стягнення 8554,70 грн., а саме 7707,02 грн. заборгованості за оренду приміщення, 387,61 грн. пені, 91,39 грн. процентів річних, 368,68 грн. втрат від інфляції за Договором № 561 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.04.2016 року (в редакції Додаткової угоди від 19.03.2019 року).

За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником укладеного між сторонами Договору № 561 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.04.2016 року (в редакції Додаткової угоди від 19.03.2019 року) в частині своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого у боржника виникла заборгованість у сумі 7707,02 грн. за період 01.01.2024 року - 14.08.2024 року.

При цьому, обґрунтовуючи розмір заявлених вимог заявник зазначає про припинення вказаного договору оренди 14.08.2024 року на підставі Д-угоди сторін (лист Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.06.2024 року № 108-7941) та повернення орендованого майна орендарем згідно Акту повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 14.08.2024 року, підписаного орендарем та підприємством - балансоутримувачем, до якого додано, зокрема, Анкету про стан майна і розрахунків за договором оренди.

Як встановлено судом згідно зазначеної анкети, заборгованість орендаря зі сплати частини орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу (заявнику) (п.3.7 Договору оренди), складає 6166,33 грн.

В той же час за містом наданого заявником розрахунку заборгованість з орендної плати за період 01.01.2024 року - 14.08.2024 року складає 7707,02 грн., в тому числі сальдо на кінець червня 2024 складало 6166,33 грн., що дорівнює розміру заборгованості орендаря, зазначеному в Акті повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 14.08.2024 року, тобто на дату повернення майна.

Згідно пункту 3.12 Договору № 561 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.04.2016 року (в редакції Додаткової угоди від 19.03.2019 року) у разі закінчення, припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує плату за фактичне користування об`єктом оренди до дня підписання акта приймання - передачі об`єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем або іншими документами, передбаченими законодавством.

При цьому, зважаючи на дату повернення майна з оренди 14.08.2024 року згідно умов п. 3.12 Договору оренди на підставі відповідного Акту повернення нерухомого майна з оренди та зазначеної в анкеті до акту заборгованості в сумі 6166,33 грн., підстави проведення подальшого нарахування орендної плати в поданій заяві комунальним підприємством не зазначені та з наданих заявником матеріалів встановити не виявляється за можливе.

Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов`язання.

Натомість, надані заявником докази не свідчать про відсутність між сторонами спору щодо самого порушення умов Договору оренди та заявленої до стягнення суми орендної плати, позаяк надані заявником докази не можуть свідчити про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за Договором № 561 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.04.2016 року (в редакції Додаткової угоди від 19.03.2019 року). Отже, заявлені вимоги в цій частині не відповідають засадам наказного провадження.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги заявника про стягнення пені, процентів річних та втрат від інфляції у зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань зі сплати орендної плати як похідні від вимог про стягнення основного боргу також не мають ознак безспірності.

Пунктом 1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.

Таким чином, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст.ст. 148, 150 ГПК України, вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності та відсутні докази, які б підтверджували відсутність спору про право, тобто заявником не підтверджено виникнення права грошової вимоги саме у заявленій сумі 8554,70 грн., суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до боржника Громадської організації "Вітрила України" про стягнення 8554,70 грн. про стягнення 8554,70 грн. боргу за Договором № 561 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.04.2016 року (в редакції Додаткової угоди від 19.03.2019 року) на підставі п. 8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» у видачі судового наказу за вимогою до боржника Громадської організації "Вітрила України" про стягнення 8554,70 грн., а саме 7707,02 грн. заборгованості за оренду приміщення, 387,61 грн. пені, 91,39 грн. процентів річних, 368,68 грн. втрат від інфляції за Договором № 561 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.04.2016 року (в редакції Додаткової угоди від 19.03.2019 року) та 302,80 грн. судового збору.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон