Рішення

від 20.11.2024 по справі 910/11505/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2024Справа № 910/11505/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, код ЄДРПОУ 41916045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУД КОМПАНІ" (04111, вул. Щербаківського Данила, буд. 52, офіс 39А, м. Київ, код ЄДРПОУ 42096004)

про стягнення 761 043,94 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУД КОМПАНІ" (далі - відповідач) про стягнення стягнення 761 043,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №74002020ПУ від 23.11.2023 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 702 882,00 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 19 542,64 грн 3% річних та 38 619,30 інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Через відділ діловодства суду 19.11.2024 позивачем подано клопотання про долучення доказів, яким повідомив про сплату відповідачем заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. - 31.10.2024.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 20.09.2024 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана останнім - 10.10.2024.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), укладення споживачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних по`єлуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжбуд компані» (далі - Відповідач, Споживач) шляхом подання 23.11.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - Позивач, Постачальник) підписаної заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг приєдналося до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції «Колективна побутова» постачальника універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» (в подальших редакціях - «Комунально-технічна», далі - Комерційна пропозиція).

Публічний Договір та Комерційні пропозиції (усі редакції) опубліковано на веб-сайті Постачальника.

Відповідачу присвоєно особовий рахунок № 74002020, а Договір з Відповідачем зареєстровано за реквізитами - № 74002020ПУ від 23.11.2023.

На дату подачі позову Договір є діючим, в судовому порядку не визнавався недійсним.

Відповідно до абз. 1 п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з абз. 1 п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Пункт 5.8 Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.1 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку.

Пунктом 5.2 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.

Згідно п. 5.3 Комерційної пропозиції у разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.

Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави 12.4 Розділу XII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Відповідна інформація підтверджена у додатку № 12 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» № 35391/3/01/5 від 18.06.2024.

На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії Позивачем сформовано та видано рахунки за розрахункові періоди «грудень 2023 р.», «лютий 2024 р.» - «квітень 2024 р.»:

від 22.12.2023 № 74002020/12/1 - на суму 1 016 967,60 грн (грудень 2023 р.);

від 22.02.2024 № 74002020/2/1 - на суму 692 577,60 грн (лютий 2024 р.);

від 22.03.2024 № 74002020/3/1 - на суму 223 589,52 грн (березень 2024 р.);

від 03.05.2024 № 74002020/4/1 - на суму 32 714,88 грн (квітень 2024 р.).

Нарахування за розрахунковий період "січень 2024 р." Позивачем не здійснювалися у зв`язку із передачею ОСР даних про нульові обсяги споживання електричної енергії Відповідачем.

Крім того, на підставі даних, одержаних від оператора системи, розподілу про коригування обсягів спожитої Відповідачем електричної енергії, нарахування за розрахунковий період «грудень 2023 р.» скориговано Позивачем в сторону зменшення, рахунком від 29.01.2024 № 74002020/1/1 на суму -210 698,40 грн.

Відповідно до п. 12.5 Комерційної пропозиції Постачальник може інформувати Споживача, зокрема, надавати рахунки на оплату та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін або може бути корисною для Споживача, шляхом направлення відповідної інформації, зокрема, засобами електронного зв`язку на електронну адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищенаведене, вищенаведені рахунки додатково надіслані на електронну пошту Відповідача «inzhbudcompany@gmail.com» (яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), що підтверджується скріншотами електронних листів.

Позивач вказує, оплати Відповідачем здійснювалися як з призначенням за окремі розрахункові періоди, так і без чіткого призначення (з посиланням лише на Договір), що описано далі.

За розрахунковий період «лютий 2024 р.» Відповідачем сплачено з чітким призначенням платежу загалом 456 706,57 грн наступними оплатами:

від 29.02.2024 - на суму 215 706,57 грн;

від 29.03.2024 - на суму 218 000,00 грн;

від 31.03.2024 - на суму 23 000,00 грн.

За розрахункові періоди "грудень 2023р.", "березень 2024 р." - "квітень 2024 р." оплати з чітким призначенням не здійснювалися.

Разом з тим, Відповідачем здійснено одну оплату за розрахунковий період "січень 2024, нарахування за який не здійснювалися, - від 31.01.2024 на суму 562,63 грн. Цю оплату зараховано у відповідності до п. 4.24 ПРРЕЕ в рахунок погашення нарахувань за "грудень 2024 р." як найдавнішого боргу за договором.

Зокрема, згідно з п. 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на періоди на який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Також Відповідачем здійснено 5 оплат без чіткого призначення платежів (із посиланням на Договір) на загальну суму 595 000,00 грн, які, з урахуванням п. 4.24 ПРРЕЕ також зараховано в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період «грудень 2023 р.» як погашення найдавнішого боргу, зокрема:

- оплату від 30.04.2024 на суму 144 000,00 грн;

- оплату від 31.05.2024 на суму 200 000,00 грн; - оплату від 28.06.2024 на суму 51 000,00 грн;

- оплату від 31.07.2024 на суму 100 000,00 грн;

- оплату від 30.08.2024 на суму 100 000,00 грн.

В Додатку 1 до позову «Розрахунки в табличній формі» наведено таблицю, в якій відображено нарахування, проведені коригування, загальні суми оплат, враховані в погашення відповідних періодів та залишки заборгованості по цим періодам.

Таким чином, за розрахункові періоди «грудень 2023 р.», «лютий 2024 р.» - «квітень 2024 р.» Відповідачу з урахуванням коригування нараховано 1 755 151,20 грн, а сплачено 1 052 269,20 грн, що підтверджується Довідкою про надходження коштів.

Станом на час розгляду справи, заборгованість за Договором за вказаний період становить 602 882,00 грн, зокрема:

не повністю погашено нарахування за розрахунковий період «грудень 2023 р.», залишок заборгованості 110 706,57 грн;

не повністю погашено нарахування за розрахунковий період «лютий 2024 р.», залишок заборгованості 235 871,03 грн;

повністю не погашено нарахування за розрахунковий період «березень 2024 р.» у розмірі 223 589,52 грн;

повністю не погашено нарахування за розрахунковий період «квітень 2024 р.» у розмірі 32 714,88 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі, яку він просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Судом встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, за грудень 2023, лютий 2024, квітень 2024 надав відповідачу послуги з постачання електричної енергії на загальну суму 1 755 151,20 грн.

Проте, відповідач свої зобов`язання виконав неналежним чином, вартість електричної енергії сплатив частково - на суму 702 882,00 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

При цьому, під час розгляду справи в суді відповідач сплатив частину заборгованості на суму 100 000,00 грн., що підтверджується довідками про надходження коштів в погашення основного боргу за спожиту електроенергію.

Сплативши заборгованість у вказаній сумі, відповідач у такий спосіб припинив відповідне грошове зобов`язання після відкриття провадження у справі, тому провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).

Що стосується решти основного боргу ТОВ «Інжбуд компані» - 602 882,00 грн., то доказів, які б підтверджували оплату цієї заборгованості, відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 19 542,64 та 38 619,30 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення грудень 2023 по квітень 2024.

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення процентів річних судом встановлено, що розмір процентів річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 19 542,64 та 38 619,30 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення грудень 2023 по квітень 2024, підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так як позивачем за первісним позовом було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 9 132,53 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з платіжної інструкції №3635373 від 09.09.2024 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 10 266,09 грн, тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв`язку з чим на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1133,56 грн.

При цьому положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що в разі закриття (припинення) провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду.

Однак відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи, що провадження в частині вимог про стягнення основної заборгованості було закрите за відсутністю предмета спору, проте, даний спір виник внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, судовий збір, сплачений позивачем, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №910/11505/24 щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 100 000,00 грн закрити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУД КОМПАНІ" (04111, вул. Щербаківського Данила, буд. 52, офіс 39А, м. Київ, код ЄДРПОУ 42096004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, код ЄДРПОУ 41916045) суму боргу в розмірі 602 882 (шістсот дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн 00 коп, 19 542 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок дві) грн 64 коп. 3% річних, 38 619 (тридцять вісім тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн 30 коп інфляційних втрат та суму судового збору в розмірі 9 132 грн (дев`ять тисяч сто тридцять дві) грн 53 коп.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, код ЄДРПОУ 41916045) судовий збір у розмірі 1133 (одна тисяча сто тридцять три) грн 56 коп., сплачений за платіжною інструкцією №3635373 від 06.09.2024.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.11.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА