Рішення

від 22.11.2024 по справі 910/10401/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2024Справа № 910/10401/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Національної академії Служби безпеки України (03022, місто Київ, ВУЛИЦЯ Михайла Максимовича, будинок 22) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ" (04116, місто Київ, вулиця Ванди Василевської, будинок 13, корпус 1, ЛІТЕРА А) про стягнення 39 368,36 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.08.2024 на адресу Господарського суду від Національної академії Служби безпеки України надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 39 368,36 грн та 26.08.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення Управлінням внутрішнього аудиту Служби безпеки України внутрішнього аудиту діяльності НА СБУ за напрямом "Капітальні видатки (в тому числі на будівництво, реконструкцію та ремонт)" за період за 2022-2023 роки виявлено завищення вартості робіт.

Зокрема, під час аудиту з`ясовано, що вартість робіт була визначена на підставі частини 2 Збірника цін на проектні роботи для будівництва (далі -ЗЦПБР). При цьому за умови здійснення розрахунків на фактичний об`єм будівлі в розмірі 1100 куб. м., розрахункові показники вартості таблиці 70-2.4 взяті як для будівлі з об`ємом до 20 000 куб.м., що призвело до завищення вартості проектування на загальну суму 39 368,36 грн.

З огляду на що, позивач просить стягнути з відповідача за договором від 06.02.2023 № 17 надлишково сплачених грошових коштів у сумі 39 368,36 грн.

Ухвалою суду від 30.08.2024 залишено позовну заяву Національної академії Служби безпеки України без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 30.08.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.09.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, зокрема, вказавши, що він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №17.

Окрім того представник зазначив, що на виконання вказаних вище положень Договору № 17 між сторонами 30.04.2023 було підписано Акт здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 1 (далі - Акт), в якому вони визначили, що: «Ми, що підписалися нижче, представник Виконавця, Директор Соловйов І.О. з одного боку, і представник Замовника з другого боку, склали цей акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником. сторони претензій одна до одної не мають».

При цьому Позивач не пред`являв Відповідачу будь-якої мотивованої відмови від підписання Акту або претензій до виконаних робіт (як це визначено в п. 5.3 Договору № 17), а отже будь-які інші зауваження з цього приводу на теперішній час (коли сплинуло майже півтора роки після цього) не можуть прийматись до уваги.

Факт повної оплати загальної вартості робіт по Договору № 17 додатково підтверджує відсутність у Позивача будь-яких претензій до їх кількості, якості тощо.

07.10.2024 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3).

Тобто, встановлений судом процесуальний строк, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, якщо таку заяву подано до закінчення цього строку.

Як вбачається з доказів надіслання відзиву на позовну заяву, позивачем було отримано відзив 23.09.2024 о 22:27 год, що підтверджується квитанцією №1740482 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Частиною 4 ст. 166 ГПК України передбачено, що відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

В ухвалі про відкриття провадження у справі № 910/10401/24 від 06.09.2024 було запропоновано позивачу у строк не пізніше п`ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, копію якого направити відповідачу в той самий строк, докази направлення надати суду разом з відповіддю на відзив.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Оскільки відзив отримано позивачем 23.09.2024 о 22:27 год то з урахуванням положень ст. 242 ГПК України, відзив вважається отриманим 24.09.2024 та з урахуванням встановленого позивачу строку на подання відповіді на відзив, останній мав подати відповідь на відзив у строк до 01.10.2024.

У той же час позивачем було сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив лише 07.10.2024.

Клопотань про поновлення строку на подання відповіді на відзив від позивача не надходило.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення відповіді на відзив без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

14.10.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заперечення на відповідь на відзив відповідно до яких представник зазначив, що ні умовами Договору № 17, ні діючим законодавством України не передбачено право Замовника переглядати договірну вартість робіт після повного їх прийняття та оплати.

Окрім того представник просив залишити без розгляду відповідь на відзив Національної академії Служби безпеки України від 03.10.2024 на підставі ст. 118 ГПК України, оскільки вона була подана з порушенням встановлених судом строків.

31.10.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

01.11.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

06.02.2023 між Національною академією Служби безпеки України (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ" (далі - Викоанвець) було укладено договір № 17 про закупівлю за державні кошти на виконання проектно-кошторисних робіт (далі - Договір).

Договір було укладено за результатами проведення відкритих торгів (публічної закупівлі UA-2023-01-17-014667-a) за якими відповідача було визначено переможцем.

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати ДК 021:2015 код 71242000-6 «Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат», а саме: виконання проектно-кошторисної документації (далі - ПКД) «Капітальний ремонт частини приміщень навчально-виробничого корпусу (Літера В) по проспекту Валерія Лобановського, 98 у Солом`янському районі в м. Києві» з проходженням відповідної експертизи кошторисної частини, відповідно до Додатку № 1 (надалі - Об`єкт).

Згідно з п. 1.2 Договору ПКД, визначена в п. 1.1 Договору (надалі - Роботи), виконуються згідно із Завданням на проектування (Додаток № 1 до Договору), діючими Державними будівельними нормами України (ДБН А.2.2-3-2014), а також нормами законодавства України про архітектурну діяльність.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.03.2023) строк трьох етапів виконання Робіт за Договором складає 85 календарних днів з дня підписання договору та надання всіх вихідних даних, але не пізніше 01 квітня 2023 року.

За умовами п. 3.1 Договору вартість Робіт визначається на підставі зведеного розрахунку витрат на виконання проектних робіт (додаток № 2) та кошторисів на проектні роботи (додаток № 3), що є невід`ємними додатками до Договору та складає 81228,00 грн. Без ПДВ.

Оплата Робіт проводиться замовником безпосередньо на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 робочих днів після підписання акту здачі-приймання Робіт, за умови наявності бюджетних асигнувань на ці цілі, з можливістю відстрочення платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору передача виконавцем замовнику результату виконання Робіт здійснюється з оформленням 2-х стороннього акту здачі-приймання виконаних Робіт, який підписується сторонами.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що замовник зобов`язується у 10-денний робочий термін з дня одержання проектної документації здійснити її приймання та підписати акт здачі-приймання виконаних Робіт. Якщо за вказаний термін від замовника не надійде підписаний екземпляр акту здачі-приймання чи мотивована відмова, роботи вважаються прийнятими замовником в повному об`ємі, виконаному на момент такої передачі.

Згідно з п. 5.3 Договору у випадку мотивованої відмови замовника від приймання Робіт, замовник та виконавець складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання. Виконавець виконує такі доопрацювання за власні кошти в обумовлені терміни, але в рамках предмету цього Договору, вихідних даних для проектування по цьому Договору. Після виконання виконавцем таких доопрацювань, виконавець та замовник підписують відповідний акт здачі-приймання виконаних Робіт. З інших підстав зауваження замовника щодо якості робіт виконавця до розгляду не приймаються.

Положеннями п. 5.5 Договору визначено, що Акт здачі-приймання виконаних Робіт або його відсутність за вказаних у Договорі умов, є підставою для розрахунків між виконавцем та замовником. Прийнятий замовником результат виконаних Робіт підлягає оплаті на умовах, зазначених у Розділі 3 цього Договору.

На виконання вказаних вище положень Договору між сторонами 30.04.2023 було підписано Акт здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 1 (далі - Акт). При цьому позивач не пред`являв відповідачу будь-якої мотивованої відмови від підписання Акту або претензій до виконаних робіт (як це визначено в п. 5.3 Договору).

В подальшому на підставі п. п. 3.2 та 5.5 Договору позивач оплатив виконані відповідачем роботи у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 01.05.2023 № 1219 на загальну суму 81228,00 грн.

Разом з тим, як зазначає позивач, за результатами проведення Управлінням внутрішнього аудиту Служби безпеки України внутрішнього аудиту діяльності НА СБУ за напрямом "Капітальні видатки (в тому числі на будівництво, реконструкцію та ремонт)" за період за 2022-2023 роки виявлено завищення вартості проектних робіт.

Зокрема, під час аудиту з`ясовано, що вартість робіт була визначена на підставі частини 2 Збірника цін на проектні роботи для будівництва (далі -ЗЦПБР). При цьому за умови здійснення розрахунків на фактичний об`єм будівлі в розмірі 1100 куб. м., розрахункові показники вартості таблиці 70-2.4 взяті як для будівлі з об`ємом до 20 000 куб.м., що призвело до завищення вартості проектування на загальну суму 39 368,36 грн.

Таким чином, позивачем, як замовником, виявлено завищення вартості робіт за Договором, яке, на думку останнього, відбулося внаслідок порушення ТОВ «Таурі Інжиніринг» нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача надміру перерахованих коштів за Договором в сумі 39 368,36 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 ЦК України.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного обсягу витрат робочого часу, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що позивач прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені Договором №17, суд дійшов висновку, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем.

Отже, умови Договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам; аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Суд відзначає, що позивачем надано лише письмові пояснення з яких вбачається, що ним було проведено внутрішній аудит, разом з тим, такий документ про результати проведеної перевірки (аудиту) є лише носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, однак не має обов`язкового характеру та не може оспорюватись в суді.

Крім того, аудиторський звіт на який посилається позивач не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Він є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 та від 22.10.2019 у справі №922/59/19.

До того ж аудиторський звіт не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, аудиторський звіт на який посилається позивач не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому кошти.

При цьому, суд зазначає, що звіт внутрішнього аудиту може бути підставою для вжиття відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку відмовити у позові Національній академії Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 39 368,36 грн.

Судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ