Рішення

від 11.11.2024 по справі 915/754/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Справа № 915/754/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевченко Т.В.,

представників сторін: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства Барбет,

до відповідача: Фермерського господарства Король,

про: стягнення 3413072,96 грн збитків,-

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Барбет» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства «Король» 3413072,96 грн збитків завданих позивачу внаслідок відсутності реєстрації відповідачем податкових накладних на оплату за договором купівлі-продажу №89/2021 від 05.11.2021, що призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 3413072,96 грн до податкового кредиту позивача.

Ухвалою суду від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.07.2024.

Відповідач у відзиві та письмових заявах по суті спору заперечує проти задоволення вимог позивача посилаючись на наступне:

- позивачем не було подано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення ним реальних збитків в розмірі суми, яку останній не може зарахувати до податкового кредиту з ПДВ, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання з реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, а сам факт зупинення реєстрації податкових накладних не є таким доказом, оскільки не свідчить про безумовну втрату позивачем права на включення податку на додану вартість до податкового кредиту;

- позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів понесення позивачем реальних збитків в розмірі суми, яку останній не може зарахувати до податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутністю складу податкового правопорушення та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та уявними збитками позивача.

30.07.2024 судом відкладено підготовче засідання на 15.08.2024.

Ухвалою суду від 15.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024.

У судовому засіданні 30.09.2024 судом оголошено перерву до 24.10.2024.

24.10.2024 судом відкладено розгляд справи на 11.11.2024 за відповідним клопотанням відповідача.

В ході розгляду справи сторони підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 11.11.2024 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 11.11.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

05.11.2021 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір №89/2021 купівлі-продажу (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався продати, а покупець зобов`язався купити пшеницю органічну, врожаю 2021 року в кількості 2800 тон +/- 10% (далі - товар) (п.1.1 Договору).

Згідно п.3.1 Договору, ціна товару становить 9300,0 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 1142,11 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору, загальна вартість товару, що постачається на дату укладення цього договору становить 26040000,0 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 3197894,74 грн.

Згідно п.4.1 Договору, факт поставки кожної вантажної партії товару оформлюється товарно-транспортною накладною та усіма типовими документами (податковою та видатковою накладними).

07.02.2022 за Договором відповідач поставив позивачу товар - пшеницю органічну врожаю 2021 року у кількості 2820,28 тон вартістю 27792167,23 грн, в т.ч. ПДВ 3413072,96 грн, що підтверджується видатковою накладною №СГ-0000000001 від 07.02.2022.

У період з 31.01.2022 по 25.04.2022 позивач сплатив відповідачу вартість поставленого по Договору товару на загальну суму 27792167,23 грн, в т.ч. ПДВ 3413072,96 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №5535 від 31.01.2022 на суму 1389180,0 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 170601,05 грн, №5694 від 17.02.2022 на суму 18065337,0 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 2218550,16 грн; №5862 від 25.04.2022 на суму 8337650,23 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 1023921,96 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до п.п.6.1, 6.2 Договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту оформлення накладної. Продавець гарантує належне документальне оформлення передачі товару. Відповідачем податкові накладні за вказаною операцією, відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, не зареєстровано. Відсутність реєстрації відповідачем податкових накладних призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 3413072,96 грн до податкового кредиту позивача, внаслідок чого йому завдано збитків на таку суму.

У зв`язку з цим позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 ГК України і ст.16 ЦК України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні, розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Частиною 1 ст.614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управи єна сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом вище встановлено, що за платіжною інструкцією №5535 від 31.01.2022 позивач сплатив відповідачу вартість поставленого по Договору товару на суму 1389180,0 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 170601,05 грн.

31.01.2022 відповідачем складено та подано до реєстрації податкову накладну №77 (покупець - Приватне підприємство Барбет, обсяг постачання 1218578,95 грн, сума ПДВ 170601,053 грн.

Волинський окружний адміністративний суд у рішенні від 06.01.2023 по справі №140/6624/22 дійшов висновку, з яким погодився Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 06.04.2023, про те, що поданий позивачем контролюючому органу пакет документів не був достатнім для спростування виявленого критерію ризиковості операцій та прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, тому суд дійшов висновку, що комісією регіонального рівня правомірно прийнято рішення від 15.06.2022 №6928126/30526399 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.01.2022 №77 в ЄРПН.

07.02.2022 за Договором відповідач поставив позивачу товар - пшеницю органічну врожаю 2021 року у кількості 2820,28 тон вартістю 27792167,23 грн, в т.ч. ПДВ 3413072,96 грн, що підтверджується видатковою накладною №СГ-0000000001 від 07.02.2022.

07.02.2022 відповідачем складено та подано до реєстрації податкову накладну №78 (покупець - Приватне підприємство Барбет, обсяг постачання 26402987,23 грн, сума ПДВ 3242472,12 грн).

За платіжною інструкцією №5694 від 17.02.2022 позивач сплатив відповідачу вартість поставленого по Договору товару на суму 18065337,0 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 2218550,16 грн.

Крім того, за платіжною інструкцією №5862 від 25.04.2022 позивач сплатив відповідачу вартість поставленого по Договору товару на суму 8337650,23 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 1023921,96 грн.

Волинський окружний адміністративний суд у рішенні від 19.12.2022 по справі №140/6626/22 дійшов висновку, з яким погодився Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.04.2023, про те, що з огляду на дати оплати за договором, дати надання Фермерським господарством «Король» пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 78 від 07.02.2022, реєстрацію якої було зупинено, на час подання відповідних пояснень Фермерське господарство «Король» отримало оплату за поставлену продукцію, а тому не було позбавлене можливості надати контролюючому органу розрахункові документи та/чи банківські виписки з особових рахунків.

При цьому зазначена у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформація щодо відповідності господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій надавала позивачу можливість надати контролюючому органу всі документи, які господарство мало у своєму розпорядженні та які підтверджують, як інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній, так і інформацію, яка вимагалася згідно з рішенням про зупинення реєстрації такої податкової накладної.

З врахуванням викладеного, суд у справі №140/6626/22 дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Волинській області, як суб`єкт владних повноважень, надало суду докази, які спростовують твердження позивача, та навело обґрунтовані мотиви прийняття рішення №6928127/30526399 від 15.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №78 від 07.02.2022.

За такого у справі №140/6626/22 суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2022 №6928127/30526399 про відмову в реєстрації податкової накладної №78 від 07.02.2022 не підлягає задоволенню.

За приписами ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд у даній справі приходить до висновку, що у спірному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні, а також щодо усунення недоліків, які були підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №77 від 31.01.2022, №78 від 07.02.2022 та подальшої відмови податкового органу у їх реєстрації, що стало наслідком неможливості включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 03.08.2018 у справі №917/877/17, від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

До того ж, судом прийнято до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07.06.2023 по справі № 916/334/22 про те, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми податку на додану вартість, який визначено договором у складі ціни.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач дійсно зазнав збитків у сумі 3413072,96 грн внаслідок бездіяльності відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні за господарською операцією по договору купівлі-продажу №89/2021 від 05.11.2021.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства Король на користь Приватного підприємства Барбет 3413072,96 грн збитків та 51196,09 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 21.11.2024.

Суддя М.В.Мавродієва