Рішення

від 06.11.2024 по справі 916/3465/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3465/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73003, Херсонська обл., м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 44279728) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про розірвання Договору оренди комунального майна міської територіальної громади від 31.01.2020 № 2153 та про стягнення заборгованості в розмірі 47 751,76 грн.

Представники:

Від позивача Орленко В.Г. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача Пуляєва Н.С. (ордер від 19.09.2024 серія ВТ № 1052773).

Суть спору:

Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) з вимогами:

- про розірвання Договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 2153 від 31.01.2020, укладеного між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (адреса: 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ: 44279728) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

- про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (адреса: 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ: 44279728) заборгованості за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 2153 від 31.01.2020 року у розмірі 47 751,76 грн. (сорок сім тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 76 коп.).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно із частиною першою статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022№ 11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Ухвалою суду від 12.08.2024 позовну заяву Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради залишено без руху. Запропоновано Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме надати документи, які підтверджують відправлення відповідачу Фізичній особі-підприємцю Кириловій Наталії Юріївні копії позовної заяви і доданих до неї документів, з урахуванням вимог частини першої статті 172 Господарського процесуального кодексу України в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснено Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

15.08.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків (вх. № 30262/24).

Ухвалою суду від 23.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.2024.

Протокольною ухвалою від 20.09.2024 відкладено підготовче засідання на 04.10.2024.

Протокольною ухвалою від 04.10.2024 відкладено підготовче засідання на 16.10.2024.

Протокольною ухвалою від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2024.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 530, 610, 611, 612, 625, 626, 629, 651, 762 Цивільного кодексу України, статті 174, 188, 283, 286 Господарського кодексу України, статтю 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна, обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов Договору оренди комунального майна міської територіальної громади від 31.01.2020 № 2153 щодо оплати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити в частині стягнення заборгованості. При цьому, не заперечувала проти розірвання договору.

03.10.2024 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву від 02.10.2024 (вх. № 35993/24) в якому просив відмовлено в задоволені позовної заяви Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до ОСОБА_1 , інн. НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 47 751,76 гривень та судових витрат в розмірі 6 056,00 гривень.

Відповідач зазначає, що Позивач при зверненні до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з орендної плати, згідно Договору оренди комунального майна від 31.01.2020 № 2153, жодним чином не враховано поліпшення орендованого майна, які провів ОСОБА_2 .

Також Відповідач зазначає, що Позивачем неправомірно нараховано заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2023 по грудень 2023, оскільки положення Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної плати.

Крім того, Відповідач зазначає, про неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили, а саме повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, введення воєнного стану в України, що не залежали від волі ОСОБА_2 , мають надзвичайний характер, є невідворотними.

09.10.2024 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив від 09.10.2024 (вх. № 36907/24) в якій просив суд задовольнити позовні вимоги Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в:

31.01.2020 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Скороход Віталієм Миколайовичем укладено Договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2153 (далі Договір від 31.01.2020).

Відповідно до пункту 1 Договору від 31.01.2020 орендодавець (Позивач) передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлову будівлю, загальною площею 233,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, виконаної ПФ «Експрес-оцінка», станом на 30.04.2019, які необхідні йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Для використання складу, згідно з протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об`єктів комунальної власності від 07.06.2019 № 145, затвердженого наказом начальника управління 07.06.2019 № 125. Майно належить орендодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.06.2010 Херсонською міською радою, на підставі рішення виконавчого комітету від 15.06.2010 № 310, зареєстрованого Херсонським державним бюро технічною інвентаризації 28.07.2010, номер запису: 3796 в книзі: 10, реєстраційний номер: 30764058.

Згідно із пунктами 3.1, 3.2 Договору від 31.01.2020 орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499, і становить 23 725,76 грн. без ПДВ за рік. Орендна плата 1 977,15 грн. (базовий грудень 2019 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 494 перераховується орендарем управлінню комунальної власності на р/р UA238201720355149001001078147 Держказначейська служба України м. Київ, код 820172, ЄДРПОУ 37465469, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.3, 10.4 Договору від 31.01.2020 цей договір діє з 31.01.2020 до 31.01.2055 включно. У разі розірвання цього договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів і з дозволу орендодавця, визнаються власністю орендодавця. При приватизації об`єкта орендарем, вказані поліпшення компенсуються відповідно до чинного законодавства. Договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав невнесення орендної плати у повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль.

Згідно із Актом приймання-передачі об`єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача суб`єкту підприємницької діяльності від 31.01.2020 Позивач передав, а Відповідач прийняв нежитлову будівлю, загальною площею 233,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачем за період з січня 2022р. по 23.02.2022 та з січня 2023р. по грудень 2023р. нарахована орендна плата у розмірі 47 751,76 грн., в тому числі ПДВ.

Докази оплати Відповідачем заборгованості у вищевказаному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається із Відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.11.2024 № 889666, припинено діяльність ОСОБА_1 як ФОП з 02.01.2023.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників справи.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої, другої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із частиною четвертою статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-IX, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Щодо нарахування орендної плати, слід зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» № 634 від 27.05.2022 установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:

- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;

- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп?янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь).

Територію Херсонської міської територіальної громади виключено з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Мін?юсту від 01.04.2022 Nє 1307/5 (наказ Мін?юсту № 5152/5 від 17.11.2022, набрав чинності з 18.11.2022).

Отже з огляду на відновлення доступу користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції на території міста Херсон з 18.11.2022, правомірним є нарахування Позивачем Відповідачу орендної плати у період з січня 2022р. по 23.02.2022 та з січня 2023р. по грудень 2023р. у розмірі 47 751,76 грн.

Окремо слід зазначити, що зарахування вартості невід`ємних поліпшень в рахунок орендної плати умовами Договору від 31.01.2020 не передбачено. А питання компенсації цих поліпшень не є предметом розгляду у цій справі.

Щодо обставин непереборної сили, слід зазначити наступне.

Статтею 617 Цивільного кодексу України, передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно статті 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені у пунктах 59, 60, 61, 62 постанови від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, згідно із якими, відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Отже, підсумовуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, слід звернути увагу на те, що існування Листа ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є звільненням від виконання зобов`язань за договором (сплати штрафних санкцій) під час воєнного стану. Втім, це може бути підставою від звільнення, якщо сторона за договором доведе, що внаслідок агресії сусідньої держави неможливо було виконати свої зобов`язання.

Доказів того, що Відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання матеріали справи не містять. Відповідачем не доведено, що воєнний стан, введений на території України, позбавляє можливості відповідача вести господарську діяльність та унеможливлює виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Нарахована позивачем та пред`явлена до стягнення орендна плата є основним зобов`язанням відповідача перед позивачем, та не є відповідальністю відповідача. Враховуючи викладене, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє його від обов`язку сплатити нараховану орендну плату.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, вказаними нормами встановлено можливість розірвання договору за рішенням суду за наявності такої загальної підстави, як істотність його порушення, а також з інших підстав, передбачених договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-IX, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Як вже зазначалось вище пунктом 10.4 Договору від 31.01.2020 визначено, що його може бути розірвано у разі не внесення орендної плати у повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль.

Заборгованість Відповідача за Договором від 31.01.2020 за період з січня 2022р. по 23.02.2022 та з січня 2023р. по грудень 2023р. складає суму в розмірі 47 751,76 грн. При цьому, у вказаний період Відповідачем не було здійснено жодного платежу. Вказана обставина підтверджена розрахунком суми заборгованості та не спростована Відповідачем.

Отже, Відповідач у вищевказаний період не вносив орендну плату за Договором від 31.01.2020, що є систематичним порушенням договору і самостійною та достатньою підставою для його розірвання, у зв`язку з тим, що друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про розірвання Договору від 31.01.2020.

З огляду на наведене, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про розірвання Договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 2153 від 31.01.2020 та про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 47 751,76 грн.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частинами першою, другою статті 11, частинами першою, другою статті 14, частиною першою статті 202, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, 629, частиною першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України, статтею 193, частинами першою, другою статті 283, частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України, пунктом 10 частини першої статті 1, частиною четвертою статті 17, частинами першою, другою статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2153 від 31.01.2020, укладений між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (адреса: 73003, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ: 44279728) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73003, Херсонська обл., м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 44279728) 47 751,76 грн. (сорок сім тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 76 коп.) та витрати на сплату судового збору в розмірі 6 056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов