Ухвала

від 22.11.2024 по справі 916/5132/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"22" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5132/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ» до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу про стягнення 4405,26грн заборгованості за договором поставки № 616 від 11.03.2021

встановив:

20.11.2024 через підсистему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ» подало до Господарського суду Одеської області заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 4405,26грн заборгованості за договором поставки № 616 від 11.03.2021, який було укладено між фізичною особою-підприємцем Перепелицею А.В. та ТОВ «АЛМІ-ФУДЗ».

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.04.2024 до реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за власним рішенням.

З огляду на викладене, заявник визначив боржником не ФОП, а фізичну особу ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву та долучені до неї матеріали, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до частин 1, 2 статті 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині 1 статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно із частиною 2 статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Положеннями частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до приписів статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

У пункті 2 частини 2 статті 150 ГПК України зазначено, що у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Судом встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність, внаслідок чого втрачено статус фізичної особи - підприємця та державну реєстрацію такого припинення проведено у встановленому чинним законодавством України порядку.

За приписами частини 2 статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця.

Як вказувалося вище, у пункті 16 частини 1 статті 20 та у частині 3 статті 147 ГПК України визначено суб`єктний склад учасників наказного провадження у якому боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Для цілей правового регулювання наказного провадження та процедури здійснення стягнення на підставі судового наказу ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають застосуванню як учасниками справи, так і судом.

Звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження до боржника фізичної особи, яка до дати звернення втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не взято до уваги, що до складу сторін наказного провадження входять виключно юридична особа або фізична особа - підприємець, учасником якого не може бути фізична особа, тому припинення фізичною особою статусу підприємця унеможливлює застосування до цих правовідносин процедури наказного провадження.

Також судом враховується, що процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця.

Втрата ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця виключає можливість розгляду вимог заявника у порядку наказного провадження у зв`язку з невідповідністю суб`єктного складу.

Враховуючи припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Перепелицею А.В., заявлені вимоги про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі пункту 4 частини 1 статті 152, пункту 6 частини 1 статті 175 ГПК України.

За приписами частини 2 статті 52 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 ГПК України).

Суд звертає увагу, до даної заяви заявник не додав доказів сплати судового збору, що також є підставою для відмови у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України) .

Так, надана ним платіжна інструкція від 31.10.2024 № 7896 про сплату 302,80грн не може бути доказом сплати судового збору за подання цієї заяви, оскільки ця платіжна інструкція була подана як доказ сплати судового збору в іншій справі № 916/4947/24.

Ухвалою від 12.11.2024 у справі № 916/4947/24 було відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ» до фізичної особи-підприємця Перепелиці Альони Вікторівни.

Відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

Разом з тим, з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, у порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ» має право подати позовну заяву до ОСОБА_1 до господарського суду. При цьому слід врахувати територіальну підсудність. Оскільки в разі, якщо зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 буде Миколаївська область, то такий спір буде підсудний Господарському суду Миколаївської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, пунктом 6 частини 1 статті 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМІ-ФУДЗ» до ОСОБА_1 .

Ухвалу підписано 22.11.2024

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя В.В. Литвинова