Рішення

від 11.11.2024 по справі 918/710/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2024 р. м. РівнеСправа № 918/710/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу

до відповідача Дубровицької міської ради

про стягнення завданої шкоди в сумі 4 913 996 грн. 25 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Дячук Інна Валентинівна (в залі суду);

Від прокуратури: Комісаров Ігор Дмитрович (в залі суду);

Від відповідача: Драган Оксана Олександрівна (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

30 липня 2024 року заступника керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Дубровицької міської ради (далі - відповідач) про стягнення завданої шкоди в сумі 4 913 996 грн. 25 коп.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що комісією Державної екологічної інспекції Поліського округу в період з 18 березня по 21 березня 2024 року, проведено комісійне обстеження лісових насаджень на землях лісогосподарського призначення Дубровицької міської ради Рівненської області, не переданих у користування. В ході проведених обстежень, комісією виявлено незаконні рубки дерев різних порід в загальній кількості 840 штук за земельних ділянках лісогосподарського призначення, які перебувають в запасі Дубровицької міської ради (територія колишньої Великоозерянської сільської ради) поблизу с. Шахи та с. Великі Озера.

За результатами обстеження лісових ділянок, їх фактичного стану за межами населених пунктів Дубровицької міської ради, складено акт від 28 березня 2024 року, який містить відомості про виявлені порушення. Згідно розрахунків, розмір вказаної шкоди на земельних ділянках лісогосподарського призначення становить 4 913 996 грн. 25 коп. 29 березня 2024 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу направлено на адресу Дубровицької міської ради претензію № 56/11-12 про відшкодування збитків на суму 4 913 996 грн. 25 коп. Однак дана претензія залишена без задоволення.

Прокуратура зазначає, що збитки у розмірі 4 913 996 грн. 25 коп. завдані інтересам держави, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, не відшкодовані та підлягають до стягнення з Дубровицької міської ради.

Окрім того, суд зазначає, що позивач подав до суду пояснення по суті спору, відповідно до яких останній позовні вимоги підтримує.

Відповідач позовні вимоги прокуратури не визнає та подав до суду відзив на позовну заяву та пояснення, наступного змісту.

На переконання відповідача акт обстеження від 28 березня 2024 року складений тимчасовою комісією не є належним доказом, оскільки відсутні нормативно-правові акти які передбачають діяльність тимчасових комісій і їх повноважень щодо складання такого роду актів, що ставить під сумнів наявність належних повноважень на вчинення такого роду дій.

Відповідач стверджує, що вказаний акт від 28 березня 2024 року не є актом перевірки, а має назву акт обстеження лісових ділянок, їх фактичного стану за межами населених пунктів Дубровицької міської ради, не містить відомостей про тип заходу державного нагляду (плановий чи позаплановий), не містить відомостей щодо давності виявлених пнів та періоду вчинення правопорушення (незаконної рубки дерев); містить посилання на викопіювання, які не долучені ні до акту обстеження, ні безпосередньо до матеріалів позову; складений з порушенням процедури проведення державного нагляду в сфері охорони навколишнього середовища як того вимагає ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Також, звертає увагу суду на те, що позивачем не обґрунтовано загальну суму збитків, а саме не долучено доказів які б підтверджував, що обстеження проводилися саме на вказаних в акті земельних ділянках, відсутня фото фіксація пнів.

Окрім того, відповідач стверджує, що останній згідно інформацій Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (додаються) не є власником зазначених в позові земельних ділянок, тому, як результат, не наділена повноваженнями щодо надання в користування вказаних земель та не є суб`єктом вказаного правопорушення оскільки не розпоряджається останніми. Зазначає, що вказані земельні ділянки є землями державної власності а не комунальної, розпорядником вказаних земельних ділянок є Рівненська обласна державна адміністрація.

Таким чином, на переконання відповідача, на останнього розповсюджується вимоги Закону України "Про охорону навколишнього середовища" щодо здійснення природоохоронного контролю земельних ділянок які не є його власністю, тому, вина Дебровицької міської ради у даному випадку відсутня а позовні вимоги необґрунтовані.

В судовому засіданні 11 листопада 2024 року представник прокуратури та позивача підтримав позов. Представник відповідача в свою чергу позовні вимоги заперечив.

Заяви та клопотання у справі.

05 серпня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли пояснення.

14 серпня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує.

26 серпня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

03 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

05 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

16 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

03 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури надійшли пояснення.

04 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

14 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

18 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

21 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури надійшли пояснення.

24 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

06 листопада 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

07 листопад 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.

11 листопад 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/710/24 за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до відповідача Дубровицької міської ради про стягнення завданої шкоди в сумі 4 913 996 грн. 25 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 02 вересня 2024 року.

В судовому засіданні 02 вересня 2024 року оголошено перерву до 16 вересня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 вересня 2024 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/710/24 за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до відповідача Дубровицької міської ради про стягнення завданої шкоди в сумі 4 913 996 грн. 25 коп. та призначено розгляд справи № 918/710/24 до судового розгляду по суті на 30 вересня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 14 жовтня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 жовтня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 28 жовтня 2024 року.

В судовому засіданні 28 жовтня 2024 року оголошено перерву до 11 листопада 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 20 лютого 2023 року № 32, з метою налагодження та проведення превентивної діяльності, спрямованої на попередження порушень законодавства про охорону та захист лісів, в частині раціонального та невиснажливого використання лісів, використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень, для проведення обстеження лісів, не наданих у користування для ведення лісового господарства на території Дубровицької міської ради, Державною екологічною інспекцією Поліського округу, наказом від 14 березня 2024 року № 171-ОД утворено тимчасову комісію.

До складу вищевказаної комісії увійшли: представники відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Управління державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів, природно-заповідного фонду, лісів, рослинного та тваринного світу Рівненської області; головний спеціаліст відділу земельних відносин, екології і благоустрою Дубровицької міської ради; заступник начальника відділу використання природних ресурсів та заповідної справи управління стратегічної екологічної оцінки, використання природних ресурсів та заповідної справи департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації; головний спеціаліст Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства; представники філії "Сарненського лісового господарства" ДП "Ліси України".

Вищевказаною комісією, в період з 18 березня по 21 березня 2024 року, проведено комісійне обстеження лісових насаджень на землях лісогосподарського призначення Дубровицької міської ради Рівненської області, не переданих у користування.

В ході проведених обстежень, комісією виявлено незаконні рубки дерев різних порід в загальній кількості 840 штук за земельних ділянках лісогосподарського призначення, які перебувають в запасі Дубровицької міської ради (територія колишньої Великоозерянської сільської ради) поблизу с. Шахи та с. Великі Озера, а саме: на земельній ділянці лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5621881300:05:008:0007 площею 3,8 га, за межами с. Шахи, виявлено незаконну вирубку 149 дерев різних порід; на земельній ділянці лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5621881300:05:014:0064 площею 50,6746 га, за межами с. Великі Озера, виявлено незаконну вирубку 104 дерев; на земельній ділянці лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5621881300:05:009:0017 площею 48,7912 га, за межами с. Шахи, виявлено незаконну вирубку 544 дерев різних порід; на земельній ділянці лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5621881300:05:014:0058 площею 5,6671 га, за межами с. Великі Озера, виявлено незаконну вирубку 8 дерев; на земельній ділянці лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5621881300:05:014:0061 площею 2,3 га, за межами с. Великі Озера, виявлено незаконну вирубку 25 дерев різних порід.

Виявлені комісією наслідки незаконної порубки дерев різних порід в кількості 25 штук пнів на земельній ділянці кадастровий номер 5621881300:05:014:0061, 8 штук пнів на земельній ділянці кадастровий номер 5621881300:05:014:0058, 104 штуки пнів на земельній ділянці кадастровий номер 5621881300:05:014:0064, 149 штук пнів на земельній ділянці кадастровий номер 5621881300:05:008:0007, 544 штуки пнів на земельній ділянці кадастровий номер 5621881300:05:009:0017 зафіксовані в Польових перелікових відомостях, які підписані представником Дубровицької міської ради.

Заміри діаметрів пнів зрубаних дерев проводились повіреною металевою мірною стрічкою (рулетка вимірювальна УТ-71581 (паспорт повірки виданий 19 червня 2023 року).

За результатами обстеження лісових ділянок, їх фактичного стану за межами населених пунктів Дубровицької міської ради, складено акт від 28 березня 2024 року, який містить відомості про виявлені порушення та підписаний без зауважень усіма членами та головою комісії.

У подальшому, відповідно до додатку № 1 та Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами організаціями та громадянами" здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної порубкою дерев за межами населених пунктів.

Згідно розрахунків, розмір вказаної шкоди на земельній ділянці лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5621881300:05:008:0007 становить 581 033 грн. 67 коп., на земельній ділянці з кадастровим номером 5621881300:05:014:0064 - 206 809 грн. 53 коп., на земельній ділянці з кадастровим номером 5621881300:05:009:0017 - 3 957 408 грн. 19 коп., на земельній ділянці з кадастровим номером 5621881300:05:014:005843 284 грн. 11 коп., на земельній ділянці з кадастровим номером 5621881300:05:014:0061 - 125 460 грн. 75 коп.

Згідно з листом ВП № 1 Сарненського РВП ГУПН в Рівненській області від 27 березня 2024 року факти незаконних рубок дерев на вищевказаних земельних ділянках органами Національної поліції не фіксувались, відповідно особи винні у порубках дерев не встановлювались.

29 березня 2024 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу направлено на адресу Дубровицької міської ради претензію № 56/11-12 про відшкодування збитків на суму 4 913 996 грн. 25 коп. та запропоновано у місячний термін відшкодувати в добровільному порядку збитки, заподіяні державі у вказаному розмірі на спеціальні рахунки місцевих бюджетів "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", з долученням обґрунтованих розрахунків шкоди.

01 квітня 2024 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу направлено Дубровицькій міській раді акт обстеження від 28 березня 2024 року та копії Польових перелікових відомостей.

Листом від 29 квітня 2024 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу повідомлено Службу безпеки України в Рівненській області про виявлені порушення та завдані збитки для вирішення питання про наявність ознак кримінального правопорушення.

Як зазначає прокуратура, збитки у розмірі 4 913 996 грн. 25 коп. завдані інтересам держави, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, не відшкодовані.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення, джерела права й акти їх застосування та висновок суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі підлягають до задоволення з наступних підстав.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 ст. ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року зі справи № 806/1000/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чипотребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність - об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 12.10.2020 у справі №916/1033/20, від 08.10.2020 у справі № 904/5912/18.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Статтею 16 Конституції України обов`язком держави визначено забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.

З цією метою питання щодо захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища врегульовано на законодавчому рівні шляхом прийняття Лісового, Водного, Повітряного кодексів та Кодексу Законів України про надра, а також галузевих законів.

Ліси України, за змістом ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України, є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (зі змінами), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Згідно з Положенням (п. 7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, територіальний (міжрегіональний територіальний) орган Держекоінспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог закону про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів ;(п. п. 5 п. 2 Розділу II); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (п. З Розділу II Положення); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 11. Розділу І) Положення).

Рівненською обласною прокуратурою направлено на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу лист за від 10 липня 2024 року за № 12-507вих-24 щодо наявних порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування. На вказаний лист Державна екологічна інспекція Поліського округу 17 липня 2024 року повідомила, що заходи на захист інтересів держави за наведеним прокурором фактом у судовому порядку не вживались, і що Інспекція просить Рівненську обласну прокуратуру звернутися до суду з позовом.

Таким чином, враховуючи, що посадові особи Державної екологічної інспекції Поліського округу не вжили належних (достатніх) заходів щодо стягнення спричинених збитків інтересам держави, а також той факт, що незаконна порубка дерев завдає шкоди довкіллю, порушує встановлений законодавством порядок охорони навколишнього природного середовища, порушує інтереси держави, є обґрунтовані та достатні підстави для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави з метою стягнення з відповідача шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою лісів не переданих у користування.

Невідшкодування відповідачем завданої шкоди безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки кошти на відшкодування такої шкоди мають надійти пропорційно до відповідних місцевого, обласного та державного бюджетів, що зобов`язує прокурора звертатись з відповідним позовом до суду для повернення коштів до бюджету.

За таких обставин, вбачаються виключні підстави для представництва, прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, оскільки Державною екологічною інспекцією Поліського округу не вжито належних заходів з метою захисту інтересів держави.

Щодо позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 1 ЛК України визначено, що ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під державною охороною.

Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України (ст. 2 ЛК України).

У ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Статтями 17-18 ЛК України встановлено, що у постійне та тимчасове користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства надаються на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища .

Частиною 2 ст. 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та Інших пошкоджень.

Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб (ч. 1 ст. 86 ЛК України).

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (ст. 105 ЛК України),

Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода (ч. 2 ст. І07 ЛК України).

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5621881300:05:014:0061, 5621881300:05:014:0058, 5621881300:05:014:0064, 5621881300:05:008:0007, 5621881300:05:009:0017 розташовані на території Дубровицького району Рівненської області та є землями запасу лісогосподарського призначення, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам.

Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області" до складу Дубровицької територіальної громади увійшла територія Великоозерянської сільської ради.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Разом з тим, ЛК України унормовано відшкодування органом місцевого самоврядування шкоди, заподіяної лісу, не наданому в користування у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди.

Тому, у даному випадку неправомірність дій особи не встановлюється, позаяк така особа відсутня. Вказана правова позиція викладена в постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2024 року у справі № 918/1356/23, яка знайшла своє підтвердження в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2024 року у цій же справі, а тому, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність повноважень у нього щодо передачі в користування іншим особам земельних ділянок, непідтвердження обставин передачі або переходу земельних діялнок у комунальну власність та інші обставини пов`язані з відсутністю вини і не дає оцінки.

Як встановлено судом вище, виявлені комісією наслідки незаконної порубки дерев різних порід в кількості 840 штук на землях лісогосподарського призначення за межами населених пунктів с. Шахи та с. Великі Озера Дубровицького району зафіксовані в Польових перелікових відомостях, які підписані представником міської ради без зауважень.

Згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, зокрема, що: за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт та зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства; якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями; зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю); на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже для встановлення, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт обстеження (перевірки), яким зафіксовано факт правопорушення. Акт, відповідно до ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 20 травня 2014 року у справі №14/121-12 та від 26 травня 2022 року у справі 922/2317/21.

Відповідно до Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами" Державною екологічною інспекцією Поліського округу визначено розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев на землях запасу лісогосподарського призначення, що становить 4 913 996 грн. 25 коп.

Слід зазначити, що Дубровицькою міською радою не заперечувався, розрахований розмір шкоди та не оскаржувався Акт обстеження чи складена на його підставі претензія про відшкодування збитків.

Як встановлено, листом ВП № 1 Сарненського РВП ГУПН в Рівненській області від 27 березня 2024 року повідомило, що факти незаконних рубок дерев на вищевказаних земельних ділянках органами Національної поліції не фіксувались, відповідно особи винні у порубках дерев не встановлювались.

Отже, суд зазначає, що з урахуванням приписів норми ч. 2 ст. 107 ЛК України, за відсутності встановлених винних осіб, на Дубровицьку міську раду покладається обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної державі, внаслідок незаконної вирубки дерев, яка, на даний час, не відшкодована.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, в тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, у даному випадку, шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, підлягає відшкодуванню на спеціальний фонд Дубровицької міської територіальної громади Рівненської області, оскільки саме на вказаній території здійснено порушення.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову прокуратури та стягнення з Дубровицької міської ради збитків у розмірі 4 913 996 грн. 25 коп. завдані інтересам держави, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Отже, суд оцінює критично аргументи відповідача про те, що акт від 28 березня 2024 року тимчасової комісії не є належним доказом у справі, зважаючи на таке.

Відповідно до розділу Ш Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 20 лютого 2023 року № 32, з метою налагодження та проведення превентивної діяльності, спрямованої на попередження порушень законодавства про охорону та захист лісів, в частині раціонального та невиснажливого використання лісів, використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень, для проведення обстеження лісів, не наданих у користування для ведення лісового господарства на території Дубров и цької міської ради, Державною екологічною інспекцією Поліського округу, наказом від 14 березня 2024 року № 171-0Д утворено тимчасову комісію для проведення обстеження вказаних лісів.

Відповідно до зазначеного наказу від 14 березня 2024 року № 171-ОД, саме на підставі листа Дубровицької міської ради від 12 березня 2024 року № 09-352/03-41/24 до складу комісії включено головного спеціаліста відділу земельних відносин, екології і благоустрою Дубровицької міської ради Легкого Ярослава Адамовича.

Виявлені комісією наслідки незаконної порубки дерев зафіксовані в Польових перелікових відомостях, які підписані без зауважень представником Дубровицької міської ради та долучені до позовної заяви. За результатами обстеження лісових ділянок, їх фактичного стану за межами населених пунктів Дубровицької міської ради, складено акт від 28 березня 2024 року, який містить відомості про виявлені порушення та підписаний без зауважень усіма членами, в тому числі, представником Дубровицької міської ради та головою комісії.

Таким чином, Відповідач, будучи достеменно обізнаним про діяльність вказаної тимчасової комісії, прийняв участь у її роботі через свого представника, шляхом проведення комісійного обстеження лісових ділянок, а також підписав без зауважень та заперечень документи щодо виявлених порушень законодавства та не мав претензій щодо легітимності створення такої комісії та виданих нею документів.

Згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, зокрема, що: за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт та зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства; якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями; зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю); на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже для встановлення, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт, яким зафіксовано факт правопорушення.;

Акт, відповідно до ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушенні вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 20 травня 2014 року у справі №14/121-12 та від 26 травня 2022 року у справі 922/2317/21.

Таким чином, оскільки відповідачем не оскаржувався наказ Державної екологічної інспекції Поліського округу про створення тимчасової комісії, а також польові перелікові відомості, акт обстеження та розрахунки завданої шкоди, претензію, які прийняті в межах компетенції та відповідно до законодавства, такі документи є законними, чинними та допустимим доказом у вказаній справі.

Відповідно до п. 9 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної1' інспекції України від 20 лютого 2023 року № 32, Держекоінспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до їх компетенції та розраховує їх розмір.

Відповідно до додатку № 1 та Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами організаціями та громадянами" позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної порубкою дерев за межами населених пунктів.

Згідно розрахунків, розмір вказаної шкоди на земельній ділянці лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5621881300:05:008:0007 становить 581 033 грн. 67 коп., на земельній ділянці з кадастровим номером 5621881300:05:014:0064 - 206 809 грн. 53 коп., на земельній ділянці з кадастровим номером 5621881300:05:009:0017 - 3 957 408 грн. 19 коп., на земельній ділянці з кадастровим номером 5621881300:05:014:005843 - 284 грн. 11 коп., на земельній ділянці з кадастровим номером 5621881300:05:014:00611 - 25 460 грн. 75 коп.

Факт проведення обстеження на земельних ділянках з кадастровими номерами 5621881300:05:014:0061, 5621881300:05:014:0058, 5621881300:05:014:0064, 5621881300:05:008:0007, 5621881300:05:009:0017 підтверджується вищевказаними документами (актом обстеження, польовими переліковими відомостями), які підписані представниками відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Управління державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів, природно-заповідного фонду, лісів, рослинного та тваринного світу Рівненської області; головним спеціалістом відділу земельних відносин, екології і благоустрою Дубровицької міської ради; заступником начальника відділу використання природних ресурсів та заповідної справи управління стратегічної екологічної оцінки, використання природних ресурсів та заповідної справи департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації; головним спеціалістом Північно- Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства; працівниками філії "Сарненського лісового господарства» ДП "Ліси України".

Щодо долучення викопіювань обстеження лісових ділянок варто зазначити, що відповідно до ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таким чином, кожна сторона процесу самостійно обирає ті докази, на які вона посилається під час розгляду справи.

Разом з тим, варто зазначити, що за результатами обстеження земельних ділянок, про які зазначено у пунктах 2-6, 11-23 акту обстеження, незаконних рубок деревини не виявлено, а тому останні, не стосуються предмета спору.

Щодо польових перелікових відомостей на земельних ділянках 5621881300:05:014:0064, 5621881300:05:008:0007,; 5621881300:05:009:0017, які складаються з декількох сторінок варто зазначити, що підписи представника Дубровицької міської ради наявні на кожній польовій переліковій відомості, на першій сторінці кожної перелікової відомості зазначений кадастровий номер земельної ділянки, а наступні сторінки є логічним продовженням попередніх, що вбачається з порядкових номерів виявлених зрізаних дерев, останні сторінки містять цифри встановленої кількості пнів (зазначених також прописом), що відповідають кількості пнів виявлених на землях лісогосподарського призначення Дубровицької міської ради, не переданих у користування.

Щодо стягнення завданих збитків з Дубровицької міської ради на підставі ч. 2 ст. 107 ЛК України, вказаним обставинам судом надана оцінка вище.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 73 709 грн. 95 коп., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дубровицької міської ради (34100, вул. Воробинська, буд. 16, м. Дубровиця, Сарненський р-н Рівненська обл., ЄРДПОУ 05390997) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12а, код. 42163803) матеріальну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев на землях лісогосподарського призначення за межами населених пунктів в сумі 4 913 996 (чотири мільйони дев`ятсот тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 25 коп., яку зарахувати на спеціальний рахунок місцевого бюджету "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" (р/р UА758999980333159331000017511 ГУК у Рівненській області/Дубровицька міська ТГ/24062100 код за ЄДРПОУ - 38012494).

3. Стягнути з Дубровицької міської ради (34100, вул. Воробинська, буд. 16, м. Дубровиця, Сарненський р-н Рівненська обл., ЄРДПОУ 05390997) на користь Рівненської обласної прокуратури судовий (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 73 709 (сімдесят три тисячі сімсот дев`ять) грн. 95 коп. судового збору.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 листопада 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.