Ухвала

від 22.11.2024 по справі 904/8306/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 904/8306/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Леуського Владислава Антоновича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2024 (колегія суддів: Дармін М. О., Кощеєв І. М., Чус О. В.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Леуського Владислава Антоновича до Затишнянської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 , 11) ОСОБА_11 , 12) ОСОБА_12 , 13) ОСОБА_13 , 14) ОСОБА_14 , 15) ОСОБА_15 , 16) ОСОБА_16 , 17) ОСОБА_17 , 18) ОСОБА_18 , 19) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_20 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Правобережна товарна біржа, 2) Товарна біржа "Прометей", про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році фізична особа-підприємець Леуський Владислав Антонович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Затишнянської сільської ради (з врахуванням позовної заяву про визнання незаконним та скасування рішення (уточнена редакція) від 21.12.2021), в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 9, підпункти 9.1., 9.2., 9.3., 9.4., 9.5., 9.6., 9.7., 9.8., 9.9., 9.10., 9.11., 9.12., 9.13., 9.14., 9.15., 9.16., 9.17., 9.18., 9.19., 9.20. рішення Затишнянської сільської ради від 16.07.2021 р. № 15-13/VІІІ "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства";

- визнати незаконним та скасувати рішення Затишнянської сільської ради від 21.09.2021 № 26-15/VIII "Про відмову гр. ОСОБА_21 у внесені змін до рішення Затишнянської сільської ради від 16.07.2021 року № 15-13/VIII "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особисто селянської господарства", та надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення у користування, на умовах оренди, для ведення фермерського господарства."

Ухвалами суду від 16.12.2021 для всебічного та правильного вирішення даної справи за ініціативою суду, в порядку статті 50 ГПК України, були залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 17 фізичних осіб, оскільки у випадку задоволення позовних вимог, 20 осіб можуть бути позбавлені права власності на відведену їм земельну ділянку.

Ухвалою суду від 04.01.2022 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Ухвалами суду від 26.01.2023 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Правобережну товарну біржу та Товарна біржа "Прометей".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 позовні вимоги задоволено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2024, повний текст якої складено 17.10.2024, апеляційна скарга Затишнянської сільської ради задоволена, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове - про відмову у задоволенні позову.

Фізична особа-підприємець Леуський Владислав Антонович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Крім того, у касаційній скарзі заявлені клопотання: про поновлення строку на подання касаційної скарги, про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2024 з метою збереження заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.11.2024 зазначену касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Мачульський Г. М.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У касаційній скарзі фізична особа-підприємець Леуський Владислав Антонович зазначив, що вважає, що потрібно проаналізувати (оскільки це не аналізувалося в попередніх рішеннях Верховного Суду) наявність порушеного права особи-позивача на етапі надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка звернулася з клопотанням про передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Також скаржник наголосив на порушенні норм процесуального права, що на його думку унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, так як суд не дослідив зібрані у справі докази. Також скаржник процитував пункти 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України. Колегія суддів зазначає, що саме лише цитування наведених норм без відповідних обґрунтувань не може вважатися належним виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому слід наголосити на тому, що частина друга статті 287 ГПК України надає скаржнику право на оскарження судових рішень у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених цією нормою.

Отже, скаржнику необхідно чітко визначити підстави (підставу) касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій та обґрунтувати їх (її).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, касаційна скарга фізичної особи-підприємця Леуського Владислава Антоновича підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом визначення підстав (підстави) касаційного оскарження, передбачених (передбаченої) частиною другою статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням з урахуванням наведеного в цій ухвалі.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги та про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2024 з метою збереження заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2021 будуть розглянуті Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Леуського Владислава Антоновича залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов