Рішення

від 22.11.2024 по справі 182/6086/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6086/23

Провадження № 2-а/0182/16/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.11.2024 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови садового товариства «Трубник» Кушніра Ігоря Васильовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Голови садового товариства «Трубник» ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивує тим, що Конституцією України та ЗУ «Про доступ до публічної інформації» передбачено право кожного на отримання доступу до інформації, що заходиться у володінні суб`єкта владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації. 18 жовтня 2023 року вона на адресу відповідача направила запит як член вищевказаного садового товариства на отримання належним чином завіреної копії статуту садового товариства «Трубник», однак, відповідач у визначений законом п`ятиденний строк витребувані документи не надав, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Таким чином, оскільки відповідач в добровільному порядку документи надавати не бажає, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність голови садового товариства «Трубник» ОСОБА_2 щодо ненадання публічної інформації за її запитом від 17 жовтня 2023 року та зобов`язати відповідача негайно надати їй повну інформації, а саме: статут садового товариства «Трубник», що запитувався нею 17 жовтня 2023 року.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2023 року по даній справу було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання та встановлено відповідачуп`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с.10-11).

Відповідач про розгляд справи неодноразово був повідомлений, однак, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав (а.с.21).

Виклик сторін, відповідно до ч.5ст.262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалась за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як встановлено судом, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до відповідача стало ненадання їй відповіді на звернення, а саме: статуту садового товариства «Трубник», що, на її думку, регулюється ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Частиною першоюстатті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутись до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб, відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина першастатті 3 вказаного Закону).

Положеннями частини третьої статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріпленихКонституцієюта чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Приписамистатей 4-6 Закону України «Про звернення громадян»регламентується коло питань, рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, а також установлені вимоги до звернення, мова звернень і рішень та відповідей на них.

Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян»встановлено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення й передбачено обов`язок із прийняття та розгляду звернень, оформлених належним чином і поданих у встановленому порядку.

Відповідно достатті 19 Закону України «Про звернення громадян»,органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно з частиною першоюстатті 20 Закону України «Про звернення громадян»,звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що кожен має право звернутися із заявою, скаргою чи пропозицією до органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадової особи. Цьому праву відповідає обов`язок відповідних суб`єктів своєчасно, об`єктивно розглянути звернення, надати обґрунтовану та вичерпну відповідь по кожному з поставлених у зверненні питань, або, у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення чи передати її на розгляд до іншого органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушених у зверненні питань.

Такий виносок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16, від 19 листопада 2019 року у справі № 813/1761/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16 та від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка стверджує, що є членом садового товариства «Трубник», однак, відповідних доказів нею до суду надано не було (членські квитки або посвідчення). При цьому, суд припускає, що між сторонами можливі були правовідносини у сфері відповідних прав й обов`язків громадян, зокрема, права позивача на звернення та обов`язок відповідача розглянути його і надати на нього відповідь.

Відповідно до ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так,позивачка,як напідставу зверненнядо судуз данимпозовом послаласьна те,що наадресу відповідачанею булонаправлено лист,який булоскеровано задопомогою послугиз доставкиТОВ «Новапошта»,про щостороною позивачабула долученаекспрес-накладнавід 19жовтня 2023року (а.с.4).При цьому, ОСОБА_1 в позовнійзаяві зазначає,що відповідачемв п`ятиденнийстрок здня отриманнязапиту відповідінадано небуло,що,на їїдумку,є порушеннямЗУ «Продоступ допублічної інформації».Однак,суд,при ознайомленніз матеріаламисправи,прийшов довисновку,що позивачемфакт зверненнята відправкизапиту наадресу відповідачабуло здійсненота відправленоза адресою: АДРЕСА_1 (отримувач-Ігор Кушнір).Проте,той доказ,що остатнійотримав запитабо відмовивсявід отримання,позивачкою досуду наданоне було.Крім того, ОСОБА_1 до позовноїзаяви якна підставунедотримання відповідачемвимог ЗУ «Про звернення громадян» долучила скрін-шот (відомості про посилку), при ознайомлені з яким суд прийшов до висновку, що даний доказ немає ніякого відношення до даної справи, є неналежним та недопустимим і не може свідчити, безпосередньо, про факт порушення відповідачем її прав, яке виразилось в ненадані інформації, оскільки у вищевказаному документі містяться відомості про відправку документів за адресою: АДРЕСА_1 , одержувачем яких був ТОВ «ВО «Оскар». Тобто, позивачкою як на підставу звернення до суду з даним позовом було долучено доказ, який свідчить про відправку поштової кореспонденції на адресу відповідача, хоча, долучений доказ про отримання останнім її запиту (звернення) є неналежним та недопустимим, оскільки, як адреса відправки, так й адреса отримання не є ідентичними. А також особою отримувачем є інша особа, яка не має відношення до даної справи та свідчить про той факт, що стороною позивача не доведено факт порушення її прав, оскільки належні та допустимі докази в матеріалах справи щодо отримання відповідачем запиту і не надавання відповіді позивачем надано не було.

Тому, суд, з урахуванням вищевикладених обставин та доказів, які містяться в справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем факт порушення її прав недоведений. Без недотримання вимог чинного законодавства цей факт не може свідчити, що дані дії відповідачем оспорюються.

В даному випадку, вказані обставини дають суду підстави для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.2,77,90,139,143,241-246,250,255,295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенніпозову ОСОБА_1 до Голови садового товариства «Трубник» Кушніра Ігоря Васильовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал