Рішення

від 22.11.2024 по справі 185/11349/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/11349/24

Провадження № 2/185/5521/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря Преображенської К.О., розглянувши упорядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення сторін цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві -

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у зв`язку з отриманим хронічним професійним захворюванням суму грошових коштів у розмірі 200 000,00 ( двісті тисяч) гривень.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що тривалий час з 22.02.2003 по 28.04.2018 року працював гірником підземним, прохідником у структурному підрозділі Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля». Під час роботи у структурних підрозділах Відповідача Позивач отримав хронічне професійне захворювання. Відповідно довідки Медико санітарної експертної комісії від 20.09.2019 року серії 12 ААА № 001304 ( копія додається) мені повторно встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60 % в тому числі 45% - радикулопатія, 10% - хронічне обструктивне захворювання легень, 5 % - туговухість. Відповідно довідки Медико санітарної експертної комісії від 20.09.2019 року серії 12 ААВ № 139575 мені повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності та протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземного. У зв`язку з хронічними професійними захворюваннями я зазнав значного зниження працездатності та був змушений звільнитися з займаної посади. Це призвело до порушення звичного ритму життя, позбавивши мене можливості реалізувати свої звички та плани. Постійна потреба в лікуванні та регулярні медичні огляди позбавляють мене можливості вести повноцінне життя. Наслідки захворювання супроводжуються постійним фізичним болем та стражданнями, що обмежують мою життєву активність та вимагають додаткових зусиль для організації щоденних справ. Поряд із фізичним дискомфортом я відчуваю психологічний тиск: постійні відчуття тривоги, страху, дратівливості та розпачу. Болі також призводять до порушень сну, що ще більше погіршує мій фізичний та емоційний стан. Погіршення здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання є незворотним, а моє самопочуття з часом лише погіршується. Це викликає у мене сильні переживання, стрес та депресивні розлади. Отже, вважаю що факт моральних страждань є очевидним та не потребує доказування іншими засобами доказування.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року провадження по даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Заяви та клопотання відповідача

Представник відповідачазвернулась досуду звідзивом напозовну заяву,у якомупросила суду задоволенні позову відмовити. В разі задоволення позовних вимог, стягувати суму відшкодування моральної шкоди із урахуванням утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Зазначила, що в позовній заяві не наведено жодних конкретних аргументів для обґрунтування саме такого розрахунку розміру позовних вимог. Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт завдання йому моральної шкоди або наявність тих скарг на негативні психологічні прояви, які описує позивач у позові. Більш того, із доданих до позовної заяви документів вбачається, що у Позивача не виявленого жодного порушення або погіршення психологічного стану і Позивач жодного разу не скаржився на свій психічний та психологічний стан при проходженні медичного обстеження.Позивач, укладаючи з відповідачем трудовий договір, був повідомлений про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці, можливі негативні наслідки цих умов праці на стан його здоров`я та пов`язані з цими умовами праці пільги та компенсації.

У письмових клопотаннях просив суд:

1.Визнати участь позивача при розгляді цивільної справи № 185/11349/24 обов`язковою;

2.Витребувати у Позивача належним чином завірені копії наступних документів:

-Розрахунок розміру моральної шкоди, яку позивач заявляє у своєму позову до стягнення;

-Документи, що свідчать про виконання вимог Індивідуальних програм реабілітації Позивачем;

3.Витребувати у КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради», яке знаходиться за адресою: 49005, м. Дніпро, пл. Соборна, 14 належним чином завірені копії наступних документів:

-документи, що свідчать про виконання або невиконання вимог Індивідуальних програм реабілітації Позивачем

Вирішуючи зазначені клопотання суд зазначає наступне.

Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які він посилається у позовній заяві, а саме його роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, встановлення йому висновком МСЕК первинно втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми.

За змістомстатті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Позиція позивача по справі детально викладена у позовній заяві, зокрема позивачем зроблений докладний опис негативних змін у його житті, спричинених ушкодженням здоров`я, тому немає необхідності обов`язкової явки позивача у судове засідання.

За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які він посилається у позовній заяві, а саме його роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, встановлення йому висновком МСЕК втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми та інші. Суд вважає, що на підставі вказаних документів можливо встановити всі обставини по справі та ухвалити судове рішення.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідач має рівні з позивачем права з надання суду доказів.

Законом передбачено судовий розгляд цивільних справ в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року було відкрито спрощене позовне провадження і судом не встановлено підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Таким чином заявлені представником відповідача клопотання задоволенню не підлягають.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 тривалий час з 22.02.2003року по 28.04.2018року працював гірником підземним, прохідником у структурному підрозділі Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля».

28.04.2018 рокуОСОБА_1 було звільнено за станом здоров`я, яке перешкоджає продовженню даної роботи за п.2ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно з Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 31 серпня 2018 р., позивачу було встановлено професійні захворювання:Радикулопатія шийна (С5, С6, С7) білатеральна і поперекова крижова (L5, S1) переважно зліва, на фоні вираженого спондилоартрозу з вираженими статико динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язово тонічним синдромом, рецидивуючий перебіг, з нейродистрофічними проявами у вигляді: деф. Артрозу плечьових суглобів, двобічного плечолопаткового періартрозу ( ПФ другого ступеню), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів ( ПФ першого другого ступеню); Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії ( пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А».ЛН першого -другого ступеню; Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня ( з легким зниженням слуху).

Відповідно до пункту 16 Акту форми П-4 хронічне захворювання виникло за таких обставин тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту, не постійне використання ЗІЗ.

Відповідно до пункту 17 Акту форми П-4 причинами виникнення у хронічного професійного захворювання є Хімічні факторі: вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 15,0% у повітрі робочої зони в 48,7 разів перевищує ГДК ( фактичне значення 97,4 мг/м3, при допустимому 2мг/м3) по СанПин 4617/88 «Предельно допумтимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе робочей зоны» Фізичні факторі: еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий на 15 дБА (фактичне значення 95 дБА, при допустимому 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99; температура повітря вище допустимих параметрів на 2.00С ( фактичне значення 26.00С , допустиме - 21.00С- 24.00С) Важкість праці: маса вантажу що постійно піднімається на переміщується вручну 40 кг, при допустимому значенні до 30 кг; величина статичного навантаження за заміну при утриманні вантажу, докладані зусилля двома руками 75220 гк/с, при допустимому навантаженні до 70000 кг/с, перебування у незручній та/або фіксовані позі 57,8 % часу зміни, допустиме до 25 % часу зміни, нахил тулуба ( вимушені, більше 300) -116 разів за зміну, допустиме 51-100 разів.

Відповідно довідки Медико санітарної експертної комісії від 20.09.2019 року серії 12 ААА № 078233 ОСОБА_1 повторно встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60 % в тому числі 45% - радикулопатія, 10% - хронічне обструктивне захворювання легень, 5 % - туговухість.

Відповідно довідки Медико санітарної експертної комісії від 20.09.2019 року серії 12 ААБ № 628629 ОСОБА_1 повторно встановлено третю групу інвалідності та протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземного.

Відповідно довідки Медико санітарної експертної комісії від 20.09.2019 року серії 12 ААА № 001304 ОСОБА_1 повторно встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60 % в тому числі 45% - радикулопатія, 10% - хронічне обструктивне захворювання легень, 5 % - туговухість.

Відповідно довідки Медико санітарної експертної комісії від 20.09.2019 року серії 12 ААВ № 139575 ОСОБА_1 повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності та протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 153 КЗпП України, передбачено, щозабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 173 КЗпП Українизакріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Пунктами 9, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 (1-рп/2004) визначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 210/3177/17.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитись із запереченнями відповідача, який вважає не доведеним, факт спричинення моральної шкоди саме з вини відповідача, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню позивачу завданої моральної шкоди з підстав, визначенихстаттею 1167 ЦК України.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я позивача, втрату професійної працездатності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров`я позивача, істотність вимушених змін в життєвих стосунках.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн., в іншій частині відмовити.

Відповідно до пункту «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК Українизі змінами, внесеними згідно ізЗаконом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК Українидоповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».

Граматичне та системне тлумачення зазначеногопункту ПК Україниу чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так після цієї дати чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. (Постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 598/438/21)

У зв`язку із зазначеним, моральна шкода на користь позивача підлягає стягненню без утримання податку та обов`язкових платежів.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5Закону України «Про судовий збір»позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 200 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,89,259,263,264,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

ПозовОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві задовольнитичастково.

Стягнути зПриватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користьОСОБА_1 в рахуноквідшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», ЄДРПОУ 00178353, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76.

Суддя В. О. Головін