Рішення

від 28.10.2024 по справі 351/622/24

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/622/24

Номер провадження №2/351/454/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Том`юк С.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині справуза позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Фармуга В.С. звернувся в суд із позовом до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) та зобов'язання виділити земельну частку (пай).

Позовні вимоги мотивував тим, що в процесі роздержавлення земель КСП "Прут" с. Іллінці Снятинського району Івано-Франківської області згідно із сертифікатом серії ІФ № 525 на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки від 20.02.1996р. ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку в розмірі /1.32/ 33.00 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості.

Вказаний документ зареєстрований у книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 525 та підлягав заміні на державний акт, що посвідчує право власності на землю при виділенні меж ділянки на місцевості у встановленому законом порядку.

Згідно рішення Іллінецької сільської ради народних депутатів одинадцятої сесії другого демократичного скликання від 20.02.1996р. "Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність" передбачено видати громадянам, які працюють в с/г і пенсіонерам, які раніше працювали в сільському господарстві, а також працівникам соціальної сфери, які працюють в даний час і пенсіонерам з цієї категорії, якщо вищавказані категорії громадян приписані і проживають на території Іллінецької сільської ради, що включені до списку, сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки та зареєструвати їх в Книзі.

Відповідно до архівного витягу з рішення одинадцятої сесії, другого демократичного скликання Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р., в списках громадян с. Іллінці на роздержавлення земел КСП "Прут" на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 645 числиться ОСОБА_1 .

На жаль, виділити й передати у приватну власність земельну ділянку в розмірі /1.32/ 33.00 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради в межах середньої земельної частки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відмовлено, в зв`язку з відсутністю в органі місцевого самоврядування проектної документації роздержавлення земель КСП "Прут" та державного акта на право колективної власності на землю із списком громадян.

Документом, що підтверджує право власності на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), що видавався районною державною адміністрацією і підлягав державній реєстрації у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) встановленого зразка.

Сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки (пай) серії ІФ № 525, виданий на ім`я ОСОБА_1 та зареєстрований у книзі реєстрації Сертифікатів за № 525. Крім сертифіката на земельну частку (пай), правовстановлюючим документом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є також державний акт на право приватної власності на землю.

Позивач працював у соціальній сфері с. Іллінці та був включений до списку, доданого до державного акта на право кодективної власності на землю громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП "Прут" на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки. Позивач фактично набув право на земельну частку (пай), адже був включений до відповідного списку як додатку до Державного акта на право колективної власності на землю.

09.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Фармуга В.С. подав до суду уточнюючу позовну заяву, в якій просив залишити без розгляду позовну вимогу про зобов'язання Заболотівської селищної ради виділити позивачу вказану земельну частку (пай) в межах території Заболотівської селищної ради.

В первісній позовній заяві представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі /1.32/ 38.00 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заболотівської селищної ради, відповідно до сертифіката ІФ № 525 на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, виданого на підставі рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р. № 11 та зареєстрованого у Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити, справу розглядати без його участі.

Представник відповідача Заболотівської селищної ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, дослідивши і перевіривши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ від 16.06.1998р., виданого Колективним сільськогосподарським підприємством "Прут" с. Іллінці", зазначено план земельних меж земель переданих у колективну власність, та зазначено, що вказаному власнику землі передається у колективну власність земля для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Іллінецької сільської ради від 16.06.1998р. № 2. До Акту додається Список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства.

Відповідно до рішення Іллінецької сільської ради народних депутатів одинадцятої сесії другого демократичного скликання від 20.02.1996р. вирішено передати землі, які призначені для товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею, що підлягає роздержавленню 955,5 га безплатно у приватну власність громадянам в межаї середньої земельної частки без визначення меж ділянок в натурі згідно з додатком 1,2.

Згідно Списку громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП "Прут" на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, виданого Архівним відділом № 2 Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 11.03.2024, за № 645 значиться: ОСОБА_1 .

Згідно сертифіката на право приватної власності на землю в межах середньої частки серії ІФ № 525 ОСОБА_1 на підставі рішення Іллінецької сільської ради народних депутатів від 20.02.1996р. № 11 отримав у приватну власність земельну ділянку в розмірі (1.32) 33.00 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості. Сертифікат виданий ОСОБА_1 .

Відповідно до архівної довідки № 246/02-12, виданої 26.03.2024 Комунальною установою "Трудовий архів" Снятинської міської ради Коломийського району, слідує, що в книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу ім. Л.Українки за 1994-1997р.р. значиться прізвище ОСОБА_1 . Дані значаться з серпня 1994р. по серпень 1996р.

Відповідно до довідки № 246/02-12, виданої 26.03.2024 Комунальною установою "Трудовий архів" Снятинської міської ради Коломийського району, повідомляється, що книги протоколів засідань правлінь колгоспу ім. Л.Українки на зберігання не надходили, тому надати інформацію про прийняття в члени колгоспу та звільнення немає можливості. Історична довідка колгоспу ім. Л.Українки на зберігання не надходила.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин, який надійшов на адресу суду 24.10.2024р., повідомляється, що в архіві відділу зберігається Державний акт на право колективної власності на землю, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству "Прут" с. Іллінці Іллінецької сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області на підставі рішення Іллінецької сільської ради від 16.06.1998р. № 2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з Додатком 1 до Державного акту Список громадян-членів колективного сільськогоподарського кооперативу або товариства в неповному обсязі, який Відділом надано. При цьому, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надало технічну документацію по виготовленню державного акта на право колективної власності на землю КСП "Прут" Іллінецької сільської ради, де міститься Список громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП "Прут" по Іллінецькій сільській раді, де за № 577, в Списку числиться ОСОБА_1 .

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі «Перший протокол», «Конвенція»): «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.».

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно ст.3 цього Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості)земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Згідно положення ст.3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Також, відповідно з статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 набув право на земельну частку (пай) розміром /1.32/ 33.00 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Іллінецької сільської ради, тобто набув право власності на вказану земельну ділянку, однак державного акту на право на земельну ділянку не оформив, а тому за ним слід визнати право власності на вказану земельну частку (пай.)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується уточнених позовних вимог, наданих представником позивача про визнання за ОСОБА_2 права на земельну частку (пай), яка була визначена, але не була передана їй та належним чином не оформлена на неї та про визнання за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в розмірі /1.28/ 32.00 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то суд оцінює ці вимоги критично, як такі, що подані помилково та не стосуються суті позову.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром (1.32) 33.00 умовних кадастрових гектарів на території Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, право на яку посвідчено сертифікатом на право приватної власності на земелю в межах середньої земельної частки серії ІФ №525 від 04.04.1996р., виданого на підставі рішення Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 20.02.1996р. №11 на ім`я ОСОБА_1 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земльної частки за №525.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ігор СЕГІН