Ухвала

від 22.11.2024 по справі 610/3329/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/3329/24

провадження № 1-в/610/127/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку засудженого ОСОБА_3 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Тюмень, зареєстрованого та до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

Засудженого 16.01.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 4 ст.185,ч.1ст.71 ККУкраїни до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

який відбуває покарання у Державній установі "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)",

початок строку: 13.03.2024, кінець строку: 13.09.2029,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 , який відбуває покарання у ДУ "ПВК (№17)" про вирішення питання щодо приведення вироків від 16.01.2024 та від 12.10.2023 у відповідність до вимог Закону України №3886-IX від 18.07.2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".

Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не доставлений, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, від проведення судового в режимі відеоконференції відмовився.

Представник ДУ "ПВК (№17)" в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Прокурор подала заяву, в якій зазначила, що проти задоволення клопотання засудженого не заперечує, просила розглядати за її відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 539КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2023 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Вирок набрав законної сили 16.02.2024. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком становить 4196,67 грн.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2023 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Вирок набрав законної сили 28.02.2024. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком за епізодом від 05.08.2023 становить 375,93 грн., за епізодом від 05.08.2023 становить 366,50 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питання, передбаченого п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів"(даліЗакон №3886-IX), яким, зокрема, було внесено зміни до ст.51 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 51КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку від 16.01.2024 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України, ОСОБА_3 вчинив 27.11.2023, чим завдав збитки у сумі 4196,67 грн.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684,10 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1342,05 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексуУкраїни та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684,10 грн (1342,05*2=2684,10).

Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, за вироком від 16.01.2024 діями ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду 27.11.2023 у сумі 4196,67 грн., що перевищує розмір 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2023 рік, а тому вказане діяння не може бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінально караним

Зі змісту вироку від 12.10.2023 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України, ОСОБА_3 вчинив за епізодом від 05.08.2023, чим завдав збитки у сумі 375,93 грн., за епізодом від 05.08.2023, чим завдав збитки у сумі 366,50 грн.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684,10 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1342,05 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексуУкраїни та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684,10 грн (1342,05*2=2684,10).

Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, за вироком від 12.10.2023 діями ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду у сумі 375,93 грн., 366,50 грн.

Положеннями ч.1 ст.3КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).

Відповідно до ст. 58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного ЗаконуУкраїни також кореспондуються з положеннями ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110 км 23), Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).

Ураховуючи те, що вартість викраденого 05.08.2023 майна становило 375,93 грн., 366,50 грн., тобто сума завданої шкоди була меншою за розмір з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексуУкраїни настає кримінальна відповідальність, а саме у 2023 році2684,10 грн, то суд вважає, що вчинені обвинуваченим 05.08.2023 діяння не підпадають під кримінально каране, передбачене Особливою частиною КК України.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5, 74 КК України, статтями 537, 539 КПК України, Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", ч.5 підрозділом 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_3 про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2023 за ч. 4 ст.185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнити ОСОБА_3 від остаточного покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2024 на підставі ч. 1 ст.71КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком Білоцерківського міськрайонногосуду Київськоїобласті від16.01.2024в частиніпризначеного покаранняза ч.4ст. 185КК України до 5 років позбавлення волі.

Ухвала в частині звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженимв той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1