Ухвала

від 18.11.2024 по справі 127/10885/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/10885/24

Провадження №1-кп/127/305/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщені судув м.Вінниці,обвинувальний акту кримінальномупровадженні заобвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.185КК України,відомості прояке внесено02лютого 2024року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024020010000246, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що він будучи засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за вироком Літинського районного суду Вінницької області, будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 року №3429-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, 02.02.2024 близько 04 год. 26 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинені двері зайшов до гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, знаходячись в приміщенні холу гуртожитку, що за адресою АДРЕСА_1 , переконавшись що за його діями не спостерігають сторонні особи, діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, викрав гірський велосипед червоно-чорного кольору з написом на рамі «Mountain Bike First», який належать ОСОБА_6 .

Заволодівши чужим майном ОСОБА_4 безперешкодно залишив приміщення гуртожитку та з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку експерта ринкова вартість наданого на дослідження велосипеду червоно чорного кольору з написом на рамі «Mountain Bike First», станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 02.02.2024, могла складати 2151грн. 00 коп.

Своїми злочинними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2151,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , попередньо вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України та будучи засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за вироком Літинського районного суду Вінницької області, будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 року №3429-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, 05.02.2024 близько 10 год. 25 хв., перебуваючи в магазині «Грош », в якому здійснює господарську діяльність ТОВ-НВП «Аргон» за адресою: АДРЕСА_2 , помітив на торговій полиці алкогольні напої, після чого в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Так, реалізовуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, шляхом вільного доступу з торгівельних полиць магазину, взяв пляшку віскі торгової марки «Tullamore Dew» Original, об`ємом 0,5 л. та помістив зазначену пляшку собі під куртку.

Згідно висновку експерта ринкова пляшку віскі торгової марки «Tullamore Dew» Original, об`ємом 0,5 л. на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 05.02.2024, складала 536,39 грн.

Здійснивши вказані дії пляшку віскі торгової марки «Tullamore Dew» Original, об`ємом 0,5 л. із викраденим товаром, не розрахувавшись за нього, пройшов повз каси та покинув приміщення магазину, а викраденим розпорядилася на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди ТОВ НВП «Аргон» на загальну суму 536,39 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку із втратою чинності законом, який встановлює кримінальну протиправність діяння.

Так, згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Судом роз`яснено обвинуваченому, що він вправі заперечувати щодо закриття провадження з зазначеної підстави та роз`яснено положення ч. 3 ст. 479-2 КПК України, згідно із якими суд має право закрити кримінальне провадження на цій підставі виключно якщо обвинувачений проти цього не заперечує. Також судом роз`яснено обвинуваченому положення ч. 1,3 ст. 479-2 КПК України, згідно із якими за відсутності згоди обвинуваченого, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, та в разі, якщо судом буде встановлено вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд має постановити ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу, а якщо судом не буде встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалить виправдувальний вирок.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні зазначив, що положення ст. 479-2 КПК України йому зрозумілі, а також право на загальний порядок судового розгляду. Обвинувачений ОСОБА_4 надав добровільну згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні щодо закриття кримінального провадження не заперечував та підтримав думку обвинуваченого ОСОБА_4 .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками та долучені сторонами документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання з наступних підстав.

Так,відповідно дообвинувальногоакту ОСОБА_4 обвинувачується увчинені, 02.02.2024 таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2151,00 гривень. Дії ОСОБА_4 за вказаним епізодом, кваліфіковані досудовим розслідуванням за ч. 4 ст. 185 КК України.

По другому епізоду ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені 05.02.2024 таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, чим заподіяв ТО НВП «Аргон», матеріальну шкоду на загальну суму 536,39 гривень. Дії ОСОБА_4 за вказаним епізодом, кваліфіковані досудовим розслідуванням за ч. 4 ст. 185 КК України.

Частиною 1 статті 2 КК України визначено, підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна».

Вказаним Законом внесені зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому положення ч. 3 ст. 3 КК України визначають, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, суд роз`яснив обвинуваченому положення ст. 479-2 КПК України, його право не надавати згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, наявність в нього права за судовий розгляд на загальних підставах, в ході якого сторона обвинувачення буде зобов`язана довести обґрунтованість обвинувачення, а обвинувачений буде мати всю сукупність прав, визначених Конституцією та КПК України. Судом роз`яснено обвинуваченому суть поняття «декриміналізація діяння», відмінність між закриттям з підстав декриміналізації та за відсутності події кримінального правопорушення, відмінність такого виду судового рішення від виправдувального вироку.

Обвинувачений надав суду добровільну згоду на закриття, зазначивши, що вказані положення йому зрозумілі.

Також при вирішенні клопотання, судом враховано правову позицію ОП ВС від 07.10.2024 з вказаного питання. Так, Верховний Суд визначив, що ч. 2 ст. 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (НМДГ). Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила від 0,5 до 2 НМДГ.

Як зазначив Верховний Суд, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 НМДГ.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина шоста статті 3 КК України).

Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі ПК) визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2024 року становив 3028 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2024 році для кримінально-правової кваліфікації становив 1514 грн.

Отже, для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення або ж складу адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи перевищує вартість майна, що стало предметом посягання, 2 НМДГ, тобто 3028 грн.

Згідно ізобвинувальнимактом ОСОБА_4 обвинувачується: по першому епізоду від 02.02.2024 у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, на загальну суму 2151,00 грн. По другому епізоду від 05.02.2024 ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, на загальну суму 536,39 гривень. За вказаними епізодами дії ОСОБА_4 , кваліфіковані досудовим розслідуванням за ч. 4 ст. 185 КК України.

Таким чином, наявність згоди обвинуваченого в сукупності з наведеними нормами Конституції та КК України, висновками ОП ВС у наведеній вище постанові, є підставою для закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд керується вимогами ст. 124, 126 КПК України і постановою Верховного Суду від 07.10.2021, якою зроблено висновок щодо застосування норм права із зазначеного питання (справа №584/800/20).

Так, Верховний Суд зазначив, що закриття провадження у зв`язку з декриміналізацією статті кримінального закону, за якою обвинувачувалась особа, є реабілітуючою обставиною, а тому процесуальні витрати мають бути віднесені на рахунок держави.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до приписів статті 100 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 371, 479-2 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено 02 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020010000246, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках даного кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі суду негайно.

Судові витрати у справі, а саме витрати на залучення експерта в сумі 5300 грн. 96 коп. віднести на рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2024 (справа №127/3775/24), на майно, а саме: червоно-чорний велосипед з написом на рамі «Mountain Bike First», куртку зеленого кольору та кросівки темно-синього кольору, з білими елементами марки «New Balance», скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- червоно-чорний велосипед з написом на рамі «Mountain Bike First», який передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю ОСОБА_6 ;

- куртку зеленого кольору та кросівки темно-синього кольору, з білими елементами марки «New Balance», які передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю ОСОБА_4 ;

- фото сліду взуття, яке поміщено в спец. пакет «Україна МВС Експертна служба» № НОМЕР_1 , та передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити;

- DVD-R диски з відеозаписом з камер спостереження, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: