Рішення

від 22.11.2024 по справі 302/1572/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1572/24

2/302/453/24

Номер рядка звіту 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2024 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко С.І., до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки

22.10.2024 року представник позивачки адвокат Рішко С.І. в її інтересах подав суду позов про визнання за позивачкою права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтований таким. ОСОБА_3 народилася в сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 02 листопада 2010 року було зареєстровано шлюб між позивачкою та ОСОБА_6 , в результаті чого дружина змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Мати позивачки, ОСОБА_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дідом і бабою позивачки по материнській лінії були ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шлюб між якими було зареєстровано 26.11.1960 року, в результаті чого дружина змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 ». ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . У ОСОБА_14 був рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав в АДРЕСА_1 , одружений не був, дітей не мав. Їх батьками були ОСОБА_15 , 1907 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_16 , 1910 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . За життя ОСОБА_2 побудував у 1963 році та набув у власність житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі спадковий будинок). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті у даному будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований. Оскільки у померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не залишилося рідні, однак залишилося спадкове майно, зокрема, спадковий будинок, то 15.12.2023 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Сятині Т.С. за консультацією з приводу шляхів оформлення прав на спадкове майно ОСОБА_2 . За результатами перевірки Спадкового реєстру нотаріус повідомила позивачку про те, що спадкові справи за майном ОСОБА_2 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину до його майна не видавалися, однак за даними реєстру на випадок смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 12.07.2009 року у Синевирсько-Полянській сільраді, зареєстрований в реєстрі за №4. Оскільки позивачці не було відомо про даний заповіт, то за заявою позивача секретар Синевирської сільради надала їй копію даного заповіту, згідно якого ОСОБА_2 заповідав спадковий будинок позивачці. Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.08.2024 року у справі №302/851/24 було задоволено позов ОСОБА_1 до Синевирської сільради та визначено їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду набрало законної сили 17.09.2024 року. 11 жовтня 2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєва Ю.М. із заявою про реєстрацію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та видачу свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок. Цього ж дня приватним нотаріусом було зареєстровано спадкову справу №139/2024 (реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 73114977). Як було встановлено нотаріусом, позивачка прийняла спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом шляхом подання заяви у строк, визначений судом у рішенні від 16.08.2024 року у справі №302/851/24. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Однак постановою від 11.10.2024 року №218/02-31 приватний нотаріус Дунаєв Ю.М. відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок по причині відсутності у спадковій справі та у спадкоємця правовстановлюючих документів на цей будинок та відсутності інформації в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо цього будинку.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.10.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Позивачка та її представник ОСОБА_17 на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилися, однак останній подав суду заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності з позицією підтримки позову.

Відповідач Синевирська сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі сільського голови Івана Чупа на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.08.2024 року у справі №302/851/24 визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , - додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Синевирська Поляна Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили. Це рішення суду набрало законної сили 17.09.2024 року. Крім того, цим рішенням встановлені такі обставини:

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , народилася в с. Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області в сім`ї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , шлюб між якими був зареєстрований 02.10.1990 року виконавчим комітетом Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис №18, в результаті укладення шлюбу дружина змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_7 ».

- 02 листопада 2010 року виконкомом Синевирсько-Полянської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , актовий запис №15, в результаті укладення шлюбу дружина змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

- ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в селі Синевирська Поляна.

- ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Синевирська Поляна.

- Померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті у даному будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований, він одружений не був, дітей не мав.

- 12.07.2009 року при житті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженець і мешканець села Син.Поляна Міжгірського району Закарпатської області на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , на день смерті заповів племінниці ОСОБА_20 , 1991 р.н. Цей заповіт посвідчений ІНФОРМАЦІЯ_14 секретарем Син.Полянської сільської ради ОСОБА_21 .

Заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який посвідчений 12.07.2009 року і зареєстровано в реєстрі за №4, не змінений та не скасований, що вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78701437 від 11.10.2024 року.

11.10.2024 року приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Дунаєв Ю.М. зареєстрував спадкову справу №73114977 (номер у нотаріуса 139/2024) за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №78702152 від 11.10.2024 року.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.10.2024 року №218/02-31 приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю.М. ОСОБА_1 прийняла спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом шляхом подання заяви у строк, визначений судом у рішенні від 16.08.2024 року у справі №302/851/24. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, проте нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з господарським будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , бо на це спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного будинку.

Згідно з випискою з погосподарської книги від 14.12.2023 року №2058, яка видана виконкомом Синевирської сільради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_2 був власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,07 га. Цей будинок орієнтовно побудований у 1963 році, свідоцтво на право власності на цей будинок сільрадою не видавалося.

Згідно з довідкою КП «Міжгірське БТІ» №2 від 27.09.2024 року станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

Згідно з технічним паспортом житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який виготовлений ФОП ОСОБА_22 27.09.2024 року, будинок споруджено у 1963 році, він уявляє собою одноповерхову будівлю загальною площею 59 м2, з неї житлова 26,9 м2, а допоміжна 32,1 м2. Згідно з експлікацією приміщень будинку будинок складається з коридору -9,9 м2, прихожої-16,3 м2, ванної-5,9 м2, вітальні-15,4 м2 та кімнати -11,5 м2.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померлий на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , на день смерті заповів племінниці ОСОБА_23 , 1991 р.н. ОСОБА_1 прийняла спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом шляхом подання заяви у строк, визначений судом у рішенні від 16.08.2024 року у справі №302/851/24. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, проте нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з господарським будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , бо на це спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного будинку.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів і ця постанова унеможливлює оформлення нею спадщини у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат між сторонами

Суд враховує те, що позивачкою сплачений судовий збір в сумі 2107 грн 42 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить грошову суму 1053 грн 71 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить суму 1053 грн 71 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка