Постанова
від 21.11.2024 по справі 211/3408/23
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9400/24 Справа № 211/3408/23 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 211/3408/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач запервісним позовом ОСОБА_1

відповідачі за первісним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Зубко Анастасія Олександрівна, на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2024 року, яке ухвалено суддею Сарат Н.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 25 липня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 16 червня 2005 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 у письмовій формі укладено кредитний договір № 512-пк-2005 з цільовим призначенням для покупки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,5 кв.м відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 12 500 дол. США строком до 16 червня 2025 року зі сплатою ануітентних платежів, процентів та комісій щомісяця, а також в разі прострочення пеню 1 % від прострочення суми за кожен день прострочення.

В період з 20 липня 2005 року по 26 лютого 2015 року відповідач виконував свої зобов`язання перед банком, але з 20 березня 2015 року перестав сплачувати ануітентний платіж та комісію.

06 листопада 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» укладений договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 червня 2005 року № 512-пк-2005, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2

26 жовтня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» та ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» укладений договір про відступлення права вимоги № 26/10-22/1ДВ, тому право вимоги за кредитним договором від 16 червня 2005 року № 512-пк-2005, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас».

28 листопада 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 28/11-22/1ДВ, відповідно до умов якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за кредитним договором від 16 червня 2005 року № 512-пк-2005, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що заборгованість ОСОБА_2 перед ним за договором від 16 червня 2005 року № 512-пк-2005 становить в сумі 9 720 доларів США 28 центів, що еквівалентно гривні становить 355 457 грн 03 коп, проценти в сумі 8 871 долар США 21 цент, що еквівалентно 324 407 грн 73 коп, пеня в сумі 8321 77,41 грн, та комісію в сумі 22 798,08 грн.

Оскільки ОСОБА_2 під час оформлення кредиту був одружений з ОСОБА_3 , тому вимоги про повернення боргу позивачем пред`являються і до ОСОБА_3 .

Крім того, 16 червня 2005 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 512/2-пп-2005, згідно якого вона зобов`язується відповідати в повному обсязі за виконання договору № 512-пк-2005, тому вимоги про повернення боргу позивачем пред`являються і до ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного, позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованість за основним зобов`язанням за Кредитним договором № 512-пк-2005 від 16 червня 2005 року в сумі 9 720 доларів США 28 центів, що еквівалентно гривні становить 355 457 грн 03 коп, проценти в сумі 8 871 долар США 21 цент, що еквівалентно 324 407 грн 73 коп, пеню в сумі 8321 77,41 грн, та комісію в сумі 22 798,08 грн.

24 липня 2023 року відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що договір про відступлення права грошових зобов`язань за кредитним договором та іпотечним договором позивач вважає недійсним, оскільки можливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи, чинним законодавством не передбачена, оскільки таке відступлення можливе лише спеціальному суб`єкту - банку або іншій фінансовій установі.

Зазначені обставини, на думку позивача, є такими, що свідчать про недійсність оспорюваних ним договорів.

На підставі наведеного вище ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги № 28/11-22/1ДВ від 28 листопада 2022 року за кредитним договором № 512-пк-2005 від 16 червня 2005 року та іпотечним договором № 512-пз-2004 від 16 червня 2005 року укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» та ОСОБА_1 , стягнути судові витрати по справі та витрати на правову допомогу.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за основним зобов`язанням за Кредитним договором № 512-пк-2005 від 16 червня 2005 року в сумі 9 720 доларів США 28 центів, що еквівалентно гривні становить 355 457 грн 03 коп, проценти в сумі 8 871 долар США 21 цент, що еквівалентно 324 407 грн 73 коп, пеню в сумі 355 457 грн 03 коп.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 7 350 грн 18 коп, тобто з кожного по 2 450 грн 06 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним відмовлено.

Крім того, в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції дійшов висновку про можливість закрити справу відносно відповідача ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та продовжувати розгляд справи відносно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Зубко А.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог, а позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, оскільки відсутня виписка з позичкового рахунку останнього.

Також суд першої інстанції безпідставно стягнув з ОСОБА_2 проценти за користування кредитом з урахуванням того, що ПАТ «Банк «Фінансти та Кредит» 26 листопада 2015 року направлялись відповідачам вимоги про дострокове погашення кредиту, а 22 грудня 2015 року ПАТ «Банк «Фінансти та Кредит» звертався до суду з позовом про дострокове стягнення кредитної заборгованості, тому нарахування процентів після вимоги про дострокове стягнення кредитної заборгованості є безпідставним.

Апелянт також вважає безпідставними нарахування позивачем комісій та пені, та вважає, що вимоги позивача до поручителя ОСОБА_4 , після припинення строку поруки, є незаконними.

Наполягає на застосуванні до спірних правовідносин наслідків спливу строків позовної давності з огляду на те, що останній платіж за кредитним договором був здійснений ним лютому 2015 року, а з позовом до суду позивач звернувся в травні 2023 року.

Апелянт наполягає на тому, що договір про відступлення права грошових зобов`язань за кредитним договором та іпотечним договором є недійсним, оскільки можливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи, чинним законодавством не передбачена, оскільки таке відступлення можливе лише спеціальному суб`єкту - банку або іншій фінансовій установі, що, на думку позивача, свідчить про недійсність оспорюваних ним договорів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника ОСОБА_2 адвоката Зубко А.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача ОСОБА_1 адвоката Александрука Р.А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши законністьі обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 червня 2005 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 у письмовій формі укладено кредитний договір № 512-пк-2005 з цільовим призначенням для покупки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,5 кв.м відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 12 500 дол. США строком до 16 червня 2025 року зі сплатою ануітентних платежів, процентів та комісій щомісяця, а також в разі прострочення пеню 1 % від прострочення суми за кожен день прострочення.

В період з 20 липня 2005 року по 26 лютого 2015 року відповідач виконував свої зобов`язання перед банком, але з 20 березня 2015 року перестав сплачувати ануітентний платіж та комісію.

06 листопада 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» укладений договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 червня 2005 року № 512-пк-2005, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2

26 жовтня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» та ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» укладений договір про відступлення права вимоги № 26/10-22/1ДВ, тому право вимоги за кредитним договором від 16 червня 2005 року № 512-пк-2005, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас».

28 листопада 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 28/11-22/1ДВ, відповідно до умов якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за кредитним договором від 16 червня 2005 року № 512-пк-2005, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відсутності правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 посилався на те, що він набув право вимоги за договором від 16 червня 2005 року № 512-пк-2005, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 , тому має право на стягнення з відповідачів заборгованості за вказаним кредитним договором у визначеному ним розмірі, а саме заборгованості за основним зобов`язанням за Кредитним договором № 512-пк-2005 від 16 червня 2005 року в сумі 9 720 доларів США 28 центів, що еквівалентно гривні становить 355 457 грн 03 коп, процентів в сумі 8 871 долар США 21 цент, що еквівалентно 324 407 грн 73 коп, пені в сумі 355 457 грн 03 коп.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за положеннями ч.1ст.509 ЦК України,зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512та ст.514 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК Українивизначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах, до яких відносяться банк або інша фінансова установа, і такий перелік є вичерпним.

Як передбачено п.1 ч.1ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року, фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Отже, фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги у зв`язку з тим, що вони надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу(ч.1ст. 215 ЦК України).

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою, шостоюстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст.263 ЦПК України).

У постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч.3 ст.512та ст.1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 листопада 2020 року в справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20) не знайшла підстав для відступу від зазначених висновків, а також сформулювала висновок, згідно якого, зокрема, з укладенням оспорюваного договору про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У справі, яка переглядається, внаслідок послідовного укладення договорів відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_2 та ТОВ «Банк «Фінанти та Кредит», право перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас», яке, станом на укладення договору про відступлення права вимоги мало статус юридичної особи та не було в стадії припинення, до ОСОБА_1 , що суперечить ч. 3 ст.512та ст.1054 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, оскількивідступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи було здійснено всупереч ч. 3 ст.512та ст.1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа, тому позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає, в той час як зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання договору недійним та обґрунтований тим, що договір про відступлення права грошових зобов`язань за кредитним договором та іпотечним договором позивач є недійсним, оскільки можливість відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи, чинним законодавством не передбачена, оскільки таке відступлення можливе лише спеціальному суб`єкту - банку або іншій фінансовій установі, є таким, що ґрунтуються на положеннях закону та підлягає задоволенню.

Колегією суддів не надається оцінка доводам апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Зубко А.О., про недоведеність розміру заборгованості за кредитним договором та необхідність застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строків позовної давності, оскільки в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 слід відмовити з тих підстав, що останній не набув права вимоги за кредитним договором, укладеним 16 червня 2005 року № 512-пк-2005, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13ст. 141 ЦПК України).

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задоволенням зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн за подання зустрічної позовної заяви.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 необхідно було сплатити та було сплачено судовий збір в розмірі 12632,67 грн, тому, у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2 , та як наслідок, відмовою в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та задоволенням зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, пов`язаний з розглядом даної справи, в зазначеному розмірі.

Отже, загальний розмір витрат, пов`язаних з розглядом даної справи становить 13706,27 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення єневідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі наведеного вище колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Зубко А.О., скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п. 3, 4, 382, 383, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Зубко Анастасія Олександрівна, задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 провизнання договорунедійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги № 28/11-22/1ДВ від 28 листопада 2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» та ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з розглядом даної справи в розмірі 13706 (тринадцять тисяч сімсот шість) грн 27 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді:

СудДніпровський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення21.11.2024
Оприлюднено25.11.2024
Номер документу123228908
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —211/3408/23

Ухвала від 14.01.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Постанова від 21.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Постанова від 21.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 21.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 05.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 23.10.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 12.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 10.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Ухвала від 30.08.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Остапенко В. О.

Рішення від 15.07.2024

Цивільне

Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу

Сарат Н. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні