Справа №442/8993/24
Провадження №2/442/2078/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
встановив:
28.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 79452,25 грн. заборгованості по заробітній платі з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів, 5000 грн. моральної шкоди та 1000 грн. витрат на професійну допомогу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 працюває у ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» з 1980 року. З початку 2023 підприємство почало із затримкою, нерегулярно та не в повному обсязі виплачувати ОСОБА_1 заробітну плату. В порушення ст.110 КЗпП України відповідач не надавав позивачу дані, які зобов`язаний надавати при кожній виплаті заробітної плати. Згідно довфдки від 20.05.2024 №231 про нараховану заробітну плату та інші виплати за період з 01.01.2023 по 11.03.2024. Як вбачається з даної довідки позивачу було нараховано 118026,05 грн., але виплачено лише 38573,80 грн. Утримання податків і обов`язкових платежів підприємство з цієї виплати не проводило. Тобто, підприємство виплатило ОСОБА_1 лише 38573,80 грн. заробітної плати за працю у 2024 році, без оплати страхових внесків, незважаючи на те, що він протягом такого тривалого періоду постійно працював повний робочий день. Станом на 24.04.2024 заборгованість відповідача із заробітної плати становить не менше 79452,25 грн. Внаслідок порушення конституційного права ОСОБА_1 на оплату праці, не виплати заробітної плати в повному обсязі протягом усього тривалого часу роботи, при цьому у деякі місяці підприємством взагалі не виплачувалося заробітна плата, зверхнього ставлення відповідача до нього під час звернень про виплату зарплати, він поніс моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів, необхідних йому для проживання протягом тривалого періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, принизило його, вважаю, що розмір понесеної ним моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, становить 5000 грн. Крім цього, просить стягнути 1000 грн. витрат на правову допомогу.
Процесуальні дії у справі:
29.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлено судом:
ОСОБА_1 з 1980 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем, з 29.05.2020 працює сторожем.
З довідки ПАТ «Стебниуьке ГІрничо-хімічне підприємство «Полімінерал» №231 від 20.05.2024 вбачається, що дохід позивача за період з 01.01.2023 по 11.03.2024 склав: 118026,05 грн., станом на 24.04.2024 заборгованість складає: 79452,25 грн.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
При цьому, відповідно до п. 6 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає і рішенні суду.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.01.2023 по 11.03.2024 у розмірі 79452,25 грн з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів є підставною та підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди слід врахувати наступне.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст.237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер неправомірних дій відповідача, його поведінку після невиплати заробітної плати, тривалість порушення прав позивача, як наслідок порушення нормального ритму життя, нормальних життєвих зв`язків, тяжкість вимушених змін, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. А тому, враховуючи вимоги п.п.3,5,6,9,13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 5000 грн моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення в частині вимог позивача про відшкодування понесених витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з тим ч. 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Представником позивача у позовній заяві зазначено, що витрати на правничу допомогу становлять в розмірі 1000,00 грн, та в якості підтвердження до суду було надано договір про надання правничої допомоги від 27.10.2023, акт №1 від 25.10.2024 прийняття-передачі наданих послуг, квитанцію до прибуткового касового ордера №25.
Позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено в повному обсязі, а відтак, враховуючи предмет позову, незначну складність справи, час витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, а також те, що розгляд справи здійснюється в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, відповідач позов визнає частково, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 гривень. Підстав для зменшення розміру судових витрат не встановлено.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору, суд зазначає наступне.
Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги майнового характеру стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 79452,25 грн. та відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з такою невиплатою в сумі 5000 грн., а всього 84452,25 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, при подачі позову про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, позивач був звільнений від сплати судового збору в цій частині.
Крім цього, відповідно до письмового клопотання позивача, відповідно до ухвали від 26.10.2024 позивачу відстрочено сплату судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з тим, відповідно до абз.2 п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 176 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Як зазначено вище, ціна позову при зверненні до суду становила 84452,25 грн., а відтак, позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір, з врахуванням ціни позову, 1211,20 грн., проте, як вказано вище, при подачі позову був звільнений від сплати судового збору. За таких обставин, оскільки позов задоволено частково, відповідач є юридичною особою, а тому у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 3028 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 206, 264 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» в користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 79452,25 гривень, моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та 1000 грн. витрат на професійну правову допомогу, разом: 86452,25 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» в дохід держави 3028 гривень судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», місцезнаходження: Львівська область, м.Стебник, вул.Дрогобицька, 127, ЄДРПОУ: 05762281.
Суддя Павлів З.С.
Суд | Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123229499 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Павлів З. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні