Ухвала

від 21.11.2024 по справі 463/10421/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/10421/24

Провадження №1-кс/463/9202/24

УХВАЛА

про накладення арешту

21 листопада 2024 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з в.о. заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024140000000218 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України,

встановила:

детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024140000000218 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, про накладення арешту.

В обґрунтуванняклопотання детективПідрозділу детективів(направах самостійногоУправління)Територіального управління Бюроекономічної безпекиу Львівськійобласті ОСОБА_3 покликалася на те, що Підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42024140000000218 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб з числа окремих громадян України та Республіки Молдова протягом 2024 року з використанням реквізитів Благодійної організації «Благодійного фонду «Любов рідної землі» (ЄДРПОУ 45487822), Благодійної організації «Благодійного фонду «Поклик Сердець» (ЄДРПОУ45504203), Благодійної організації «Благодійного фонду «Все на благо» (ЄДРПОУ 45581911), Благодійної організації «Благодійного фонду «Впевнені кроки» (ЄДРПОУ 45457405) та інших благодійних організацій в зоні діяльності Львівської митниці здійснюється ввезення на територію України вживаних легкових автомобілів, без сплати відповідних платежів, під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних сил України, які в подальшому реалізовуються за готівку третім особам.

Згідно даних автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги, зазначеними вище особами з початку липня 2024 року по теперішній час на митну територію України ввезено понад 700 транспортних засобів під виглядом гуманітарної допомоги, більша частина з яких реалізована та реалізовується у мережі Інтернет, через платформи онлайн оголошень OLX, облікових записів у соціальних мережах Facebook, а також іншими можливими способами.

З метою підтвердження чи спростування отриманих відомостей про скоєння кримінального правопорушення, 15.11.2024 працівниками ТУ БЕБ у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді від 08.11.2024, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .

Так 15.11.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявленота вилучено: мобільний телефон марки Iphone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім-картками НОМЕР_3 ; ноутбук сірого кольору HP ProBook 450G6 s/n НОМЕР_4 із блоком живлення до нього.

В подальшому, детективом Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , прийнято рішення про визнання вказаних матеріальних об`єктів речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.

Речі, які було вилучено за результатами проведеного обшуку, є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матеріальними об`єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім цього, вказані речові докази ймовірно у подальшому будуть використані у даному кримінальному провадженні в якості об`єктів експертних досліджень. Враховуючи вищевикладене, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження згаданих речей виникла необхідність у накладені арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судове засідання детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 не прибув, подав клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Так неприбуття детектива, прокурора та власника майна не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ст. 172 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під часрозгляду питаньслідчим суддею,крім вирішенняпитання пропроведення негласнихслідчих (розшукових)дій,та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступних висновків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2, 3 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з витягу з ЄРДР, 13.09.2024 до ЄРДР за № 42024140000000218 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених .1ст.201-4КК України/а.с. 6/.

Слідчою суддею встановлено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що групою осіб з числа окремих громадян України та Республіки Молдова протягом 2024 року з використанням реквізитів Благодійної організації «Благодійного фонду «Любов рідної землі» (ЄДРПОУ 45487822), Благодійної організації «Благодійного фонду «Поклик Сердець» (ЄДРПОУ45504203), Благодійної організації «Благодійного фонду «Все на благо» (ЄДРПОУ 45581911), Благодійної організації «Благодійного фонду «Впевнені кроки» (ЄДРПОУ 45457405) та інших благодійних організацій в зоні діяльності Львівської митниці здійснюється ввезення на територію України вживаних легкових автомобілів, без сплати відповідних платежів, під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних сил України, які в подальшому реалізовуються за готівку третім особам.

Також слідчою суддею встановлено, що детективом Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 08.11.2024, 15.11.2024 проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого було виявлено тавилучено речі: мобільний телефон марки Iphone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім-картками НОМЕР_3 ; ноутбук сірого кольору HP ProBook 450G6 s/n НОМЕР_4 із блоком живлення до нього /а.с. 27-30/.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.

Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту. Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).

Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.

Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.

Крім того, вимогами ч. 1 ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов`язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.

В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).

Постановою детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , про визнання предметів речовими доказами та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 16.11.2024 вказані речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 42024140000000218 від 13.09.2024/а.с. 34-35/.

Таким чином, арешт майна, що ініціюється слідчим, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у д аному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження. У разі повернення майна власникові (користувачеві) речові докази та сліди на них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вилучене майно має важливе значення, зокрема, надасть можливість використати вказане майно як доказ у кримінальному провадженні, вилучене майно саме по собі або в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечить проведення необхідних експертиз (в тому числі почеркознавчої). Є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Варто зазначити, що із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції"). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

На підставі вищенаведеного слідча суддя, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та врахувавши правові підстави для накладення арешту на майно, а також те, що вищевказане майно визнано речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, з урахуванням зазначених положень діючого КПК України дійшла обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на майно, яке вилучено 15.11.2024 під час санкціонованого обшуку.

Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст.173КПК України детектив довів необхідність накладення арешту на вищевказане майно.

Відтак слідча суддя дійшла висновку, що клопотання детектива про накладення арешту підлягає до задоволення.

Одночасно слід роз`яснити власнику чи володільцю майна, що ч. 2 ст.174КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя

постановила:

Клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з в.о. заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024140000000218 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, ОСОБА_5 , яке було вилучене 15.11.2024, в ході проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-мобільний телефон марки Iphone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім-картками НОМЕР_3 .

-ноутбук сірого кольору HP ProBook 450G6 s/n НОМЕР_4 із блоком живлення до нього, що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали доручити детективу Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_6 . В

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1