Рішення

від 22.11.2024 по справі 464/5877/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5877/24

пр.№ 2/464/1828/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2024 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

секретар судових засідань - БРИНОШ А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Сихівського віджділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сихівського віджділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, що йому належить на праві власності, реєстраційний номер 6057724, зареєстрований 19 листопада 2007 року Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №627-4 від 05 листопада 2007 року Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

В обґрунтування позову покликається на те, що являється власником об`єктів нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , приміщення по АДРЕСА_2 , житлового будинку АДРЕСА_3 , земельних ділянок кадастрові номери: 4620684400:23:009:0154, площею 0,1188 га, 4620684400:23:009:0155, площею 0,1196 га, 4620684400:23:011:0164, площею 0,153 га, 4620684400:23:010:00076, площею 0,1221 га, нежитлового приміщення по АДРЕСА_4 . До зазначеного майна зареєстровано обтяження арешт, реєстраційний номер 6057724, зареєстрований 19 листопада 2007 року Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №627-4 від 05 листопада 2007 року Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. Зазначає, що ніколи не був стороною виконавчого провадження, йому невідомо у зв`язку з чим накладено арешт на його майно, тому звернувся до відповідача з заявою про вилучення запису про накладення арешту. Листом повідомлено, що арешт був накладений на все нерухоме майно боржника, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №627-4 05 листопада 2007 року Сихівським ВДВС ЛМУЮ. У зв`язку з давністю виконавчого провадження, документів справи не збережено, оскільки строк виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби становить три роки, матеріали виконавчого провадження знищено. Державний виконавець направив запит до Першої Львівської державної нотаріальної контори та Львівського державного нотаріального архіву щодо надання копій документів про накладення арешту від 19 листопада 2007 року, а саме постанова про арешт майна боржника та заборона його відчуження №627-4. З відповіді від 15 лютого 2024 року Львівський державний нотаріальний архів повідомив, що документи Львівської філії ДП «Інформаційний центр» та Сихівського ВДВС ЛМУЮ на зберігання не передавались. Перша Львівська державна нотаріальна контора зазначила, що реєстраційний запис щодо вказаної заборони був внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна, Львівською філією ДП «Національні інформаційні системи» за постановою №627-4 від 05 листопада 2007 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, тому необхідно звертатись до ЛРФ ДП «Національні інформаційні системи». В свою чергу Інформаційні системи повідомили, що підприємство не є правонаступником прав та обов`язків будь якого іншого підприємства, в тому числі і ДП «Інформаційний центр» МЮУ, яке до березня 2015 року виконувало функції адміністратора та реєстратора Державного реєстру. ОКП ЛОР БТІ та ЕО повідомило, що в матеріалах інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_5 відсутня постанова про арешт майна боржника. У зв`язку із записом про арешт нерухомого майна, позивач не може реалізувати свої права як власника такого майна, зокрема права володіння та розпорядження. Зазначає, що не є стороною будь-яких виконавчих проваджень та кримінальних справ на даний час, наявність арешту на нерухоме майно порушує його права на здійснення прав власності таким майном. Просить позов задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник останнього подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов пілтримав, просив такий задоволити. Окрім цього, судовий збір просив залишити за позивачем.

Представник відповідача Сихівського ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ 25 вересня 2024 року скерував на адресу суду пояснення до позову, які аналогічні позовним вимогам, просив вирішити позов на розсуд суду, виходячи з оцінки всіх наявних у справі доказів (а.с.31-32).

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 04 вересня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до судового розгляду на 26 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 26 вересня 2024 року розгляд справи відкладено до 15 жовтня 2024 року, у зв`язку з заявленим клопотання представника позивача про відкладення такого.

Ухвалою суду 15 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено до 28 жовтня 2024 року, у зв`язку з заявленим клопотанням представника про відкладення справи.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено до 22 листопада 2024 року через неявку сторін в судове засідання.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оглянувши архівні журнали Сихівського районного суду м.Львова за 2006-2007 роки, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п.1,2,3 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №390519186, сформованого 12 серпня 2024 року ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_1 , приміщення по АДРЕСА_2 , житлового будинку АДРЕСА_3 , земельних ділянок кадастрові номери: 4620684400:23:009:0154, площею 0,1188 га, 4620684400:23:009:0155, площею 0,1196 га, 4620684400:23:011:0164, площею 0,153 га, 4620684400:23:010:00076, площею 0,1221 га, нежитлового приміщення по АДРЕСА_4 . Окрім того у графі відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається тип обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 6057724, зареєстрований 19 листопада 2007 року за №6057724 реєстратором Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підставою обтяження зазначено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №627-4 05 листопада 2007 року державним виконавцем Оліярник Г.І. Сихівського ВДВС ЛМУЮ на все нерухоме майно ОСОБА_2 (а.с.4-8).

Листом Сихівського ВДВС у м.Львові ЗМУМЮ №38063 від 15 квітня 2024 року ОСОБА_2 на його заяву про вилучення запису із реєстру заборон відчуження нерухомого майна повідомлено, що у зв`язку з давністю виконавчого провадження Сихівського ВДВС, документів справи не збережено, оскільки строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби становить 3 роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягненн, строк зберіганння яких становить 1 рік. Матеріали виконавчого провадження, на підставі яких накладено арешт було знищено. Державний виконавець направив запит до Першої Львівської державної нотаріальної контори та Львівського державного нотаріального архіву щодо надання копій документів про накладення арешту від 19 листопада 2007 року, а саме постанова про арешт майна боржника та заборона його відчуження №627-4. Відповіддю від 15 лютого 2024 року Львівський державний нотаріальний архів повідомив, що документи Львівської філії ДП «Інформаційний центр» та Сихівського ВДВС ЛМУЮ на зберігання не передавались. Перша Львівська державна нотаріальна контора зазначила, що реєстраційний запис щодо вказаної заборони був внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна, Львівською філією ДП «Національні інформаційні системи» за постановою №627-4 від 05 листопада 2007 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, тому необхідно звертатись до ЛРФ ДП «Національні інформаційні системи». В свою чергу Інформаційні системи повідомили, що підприємство не є правонаступником прав та обов`язків будь якого іншого підприємства, в тому числі і ДП «Інформаційний центр» МЮУ, яке до березня 2015 року виконувало функції адміністратора та реєстратора Державного реєстру. ОКП ЛОР БТІ та ЕО повідомило, що в матеріалах інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_5 відсутня постанова про арешт майна боржника (а.с.9-11).

Листом Львівського державного нотаріального архіву №388/01-21 від 15 лютого 2024 року повідомлено, що документ Львівської філії ДП «Інформаційний центр» МЮУ та Сихівського ВДВС ЛМУЮ на зберігання до Львівського нотаріального архіву не передавались. На державне зберігання до архіву передані документи нотаріального діловодства Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області по 2004 рік включно (а.с.12).

Листом Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 13 лютого 2024 року повідомлено, що реєстраційний запис щодо зазначеної заборони був внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна Львівською філією ДП «Національні інформаційні системи» за постановою №627-4 від 05 листопада 2007 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстрація обтяження відбулась 19 листопада 2007 року. Враховуючи вищенаведене щодо заборони, накладеної на майно необхідно звернутись у Львівську регіональну філію ДП «Національні інформаційні системи» (а.с.13).

Листом ДП «Національні інформаційні системи» Львівської регіональної філії повідомлено, що обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19 листопада 2007 року. ДП «НАІС» є самостійним підприємством та не є правонаступником прав та обов`язків будь якого іншого підприємства, в тому числі і державного підприємства «Інформаційний центр» МЮУ, яке до 03 липня 2015 року виконувало функції адміністратора та реєстратора Державного реєстру. Підприємству та його регіональним філіям не передавалась будь яка організаційно розпорядча документація Держінформ`юсту (а.с.14-15).

ОКП ЛОР БТІ та ЕО листом №335-В від 19 березня 2024 року повідомило, що в матеріалах реєстраційної справи на квартиру АДРЕСА_5 відсутня запитувана постанова про арешт майна боржника ОСОБА_2 від 15 листопада 2007 року на зазначену квартиру (а.с.16).

З копій з архівних журналів Сихівського районного суду м.Львова за 2006 2007 роки вбачається, що судом розглядались позови ЛКП «Під Зуброю» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рішеннями від 30 червня 2006 року, 27 квітня 2007 року, 20 липня 2007 року позови задовільнялись, присуджувалось солідарне стягнення з відповідачів у розмірах 549 грн. 31 коп., 528 грн. 69 коп., 516 грн. 60 коп. заборгованостей за опалення, квартирну плату та теплопостачання, також судові збори та витрати на ІТЗ (а.с.45-50).

Директором ЛКП «Під Зуброю» ОСОБА_2 видано довідку від 22 жовтня 2024 року, про те, що станом на 01 жовтня 2024 року заборгованості за житлово комунальні послуги немає (а.с.58).

Згідно ст.41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а такожособою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцемарешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З матеріалів справи, зокрема відповіді Сихівського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не вбачається можливості встановити підставність накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_2 , окрім того, що такий накладався та був зареєстрований 19 листопада 2007 року за реєстраційним номером 6057724, реєстратором - Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підставою обтяження зазначено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №627-4 05 листопада 2007 року державним виконавцем Оліярник Г.І. Сихівського ВДВС ЛМУЮ на все нерухоме майно ОСОБА_2 . Судом оглянуто архівні журнали судових справ за 2006-2007 роки, та встановлено, що розглядались справи відносно позивача за позовами ЛКП «Під Зуброю», однак дане ЛКП своєю довідкою, долученою до матеріалів справи зазначило про відсутність заборгованості ОСОБА_2 перед підприємством.

Згідно із ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В свою чергу, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Як було встановлено судом, арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 було накладено на підставі постанови Сихівського ВДВС ЛМУЮ від 05 листопада 2007 року. На даний час виконавче провадження знищене, відповідно до листа №38063 від 15 квітня 2024 року Сихівського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, у зв`язку з чим вирішити питання про зняття арешту з всього нерухомого майна ОСОБА_2 , в іншому порядку, окрім судового, позивач не має можливості.

Відповідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 33 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5 надав роз`яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей ст.ст.391,396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

З урахуванням наведених норм закону, суд вважає вірним обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав.

Окрім того, суд звертає увагу, що в постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №2-356/12 (провадження №61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі №161/14034/20 (провадження №61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі №645/6694/15-ц (провадження №61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі №127/1541/14-ц (провадження №61-2829св21), від 18 січня 2023 року у справі №127/1547/14-ц (провадження №61-12997св21), від 09 січня 2023 року у справі №2-3600/09 (провадження №61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Сихівським ВДВС у зв`язку з давністю накладення арешту та знищенням виконавчого провадження неможливо встановити підстав накладення арешту на усе майно ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першоїстатті 22Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Встановивши вищенаведені обставини, оскільки виконавчий (-і) лист (-и) повторно не пред`являвся (-лись) до примусового виконання, нові виконавчі провадження не відкривались відносно ОСОБА_2 , суд вважає, що підстав для збереження арешту, накладеного Сихівським ВДВС у м.Львові постановою від 05 листопада 2007 року, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном позивача ОСОБА_2 , тому позов підлягає до задоволення, а накладений арешт скасуванню.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір, натомість представник останнього просить такі витрати залишити за позивачем. Оскільки позивач вправі розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та не бажає відшкодовувати понесені ним витрати, а тому понесення таких необхідно залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 на праві власності, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем Сихівського ВДВС ЛМУЮ ОЛІЯРНИК Г.І.№627-4 від 05 листопада 2007 року, зареєстрований з реєстраційним номером обтяження 6057724 19 листопада 2007 року Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК