Рішення

від 14.11.2024 по справі 944/3783/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/3783/24

Провадження №2/944/1323/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря - Василиці Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи Служби у справах дітей Яворівської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 29 серпня 2014 року у Рясне-Руській сільській раді Яворівського району Львівської області вона зареєстровала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , про що було складено актовий запис №08.

Від спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

На підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 01 липня 2019 року, шлюб між ними розірвано.

З часу народження дитини і по даний час, відповідач ОСОБА_4 як батько дитини, бачив сина лише декілька разів.

Жодної матеріальної допомоги на утримання своєї дитини відповідач ОСОБА_2 не надає, не спілкується з дитиною, не цікавиться здоров`ям, життям та вихованням свого малолітнього сина, не піклується про його фізичний, духовний і моральний розвиток.

Син не отримував від відповідача подарунків та іграшок на день народження. На даний час дитина не пам`ятає як саме виглядає його батько.

Всі питанння щодо виховання дитини вирішує вона самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її утриманні. Відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх безпосередніх батьківських обов`язків.

На даний час вона вдруге зареєструвала шлюб, її малолітня дитина наділена батьківською опікою та турботою теперішнього чоловіка.

Просить суд позовні вимоги задовольнити. Позбавити відповідача батьківських прав, відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання позивач не з`явилася, скерувала на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить такі задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, на адресу суду скерував заяву, в якій позовні вимоги визнає, просить такі задовольнити, справу слухати у його відсутності.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Яворівської міської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду скерував заяву, у якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, при вирішенні справи врахувати висновки органу опіки та піклування та задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи

здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали даної справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі.

Від спільного подружнього життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10 чернвня 2016 року, його батьками значаться: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_5 .

Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 01.07.2019 року шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 29.08.2014 року у Рясне-Руській сільській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис № 08, розірвано. Після розірвання шлюбу позивачці залишено прізвище « ОСОБА_6 ».

22 травня 2024року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 1054. Після реєстрації шлюбу відповідачка ОСОБА_5 змінила прізвище на " ОСОБА_8 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 22 травня 2024року.

Як вбачається з довідки про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №430 від 02 липня 2024року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішенням Виконавчого комітету Яворівської міської ради №351 від 26 вересня 2024року «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 », затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , слідує, що ОСОБА_10 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від спільного проживання у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 01.07.2019 року у справі № 460/2877/18, даний шлюб було розірвано. Малолітній ОСОБА_11 разом з матір`ю, переїхали проживати, за адресою: АДРЕСА_1 , а батько дитини, ОСОБА_2 , залишився проживати у АДРЕСА_2 . 22.05.2024 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 . Присутня на засіданні комісії ОСОБА_1 повідомила, що батько малолітнього ОСОБА_11 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні дитини, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не допомагає матеріально, не цікавиться навчанням у школі, будь-які відносини батька із сином відсутні. Батько жодного разу не відвідував сина ні за місцем проживання, ні за місцем навчання, не вітав дитини і не дарував подарунків на дні народження та святого Миколая. Всі ці обов`язки ОСОБА_1 виконує разом з теперішнім своїм чоловіком ОСОБА_7 . Відповідач самоусунувся від реалізації своїх батьківських прав відносно сина, не виявляє інтересу до умов забезпечення, утримання та проживання, не надає моральної та матеріальної підтримки. ОСОБА_2 на засідання комісії з питань захисту прав дитини не з`явився, хоча про час і місце засідання був повідомлений належним чином, прохання перенести справу, у зв`язку з неможливістю прибути на комісію до служби у справах дітей Яворівської міської ради від ОСОБА_2 не надходило, однак, членам комісії вдалося в телефонному режимі поспілкуватися з ОСОБА_2 , який розповів, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , так як з ним не спілкується та не бере участі у його вихованні. За результатом вивчення даного питання комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Яворівської міської ради Львівської області, шляхом голосування, вирішила рекомендувати органу опіки та піклування визнати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Яворівської міської ради Львівської області від 19.09.2024 року, керуючись частиною 5 статті 19 Сімейного кодексу України, виконавчий комітет Яворівської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

За змістом принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині Законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

За змістом принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня

дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.

У ст.150 СК України закріплені, наступні обов`язки батьків по вихованню дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 СК України - підставою позбавлення батьківських прав

У статті 164 СК України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відповідно до ч.8 ст.7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини (ЄСПЛ) було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини».

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Враховуючи вищенаведене, слід прийти до висновку, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 будучи батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самоусунувся від виховання, спілкування та утримання дитини, відтак, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, позовні вимоги слід задовольнити. Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,7, 141, 189, 223, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, 180 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Позивач: ОСОБА_1 ,

зареєстрована та проживає за адресою:

АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Яворівської міської ради Львівської області

юридична адреса: 81000, м.Яворів пл.Ринок, 7

Яворівського району Львівської області.

СУДДЯ: Швед Н.П.