Рішення

від 07.11.2024 по справі 679/924/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/409/2024

Справа № 679/924/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участю: секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Спеціального С.П.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням заяви про зміну предмета позову та уточнення позовних вимог, зазначила, що перебувала з відповідачем ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.08.2010.

Від шлюбу мають дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з позивачкою та перебувала під її повною опікою. Відповідач участі у вихованні їх спільної дочки ОСОБА_5 не приймає, не цікавиться її життям, здоров`ям та навчанням, не виходить із нею на зв`язок.

27.01.2011 позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 в якому у них народилися діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка та її теперішній чоловік ОСОБА_6 разом виховують дочку ОСОБА_5 , і оскільки позивачка є безробітною, ОСОБА_6 матеріально забезпечує їх сім`ю, в тому числі і дочку ОСОБА_5 .

Відповідач належним чином свого обов`язку по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 не виконує, що призвело до виникнення за ним заборгованості розмір якої складає 19028,20 гривень.

Позивачка вважає, що вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідач тривалий час свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому позбавлення його батьківських прав щодо дочки ОСОБА_5 відповідатиме інтересам дитини.

Крім того, розмір аліментів які стягуються з відповідача на утримання дочки за рішенням суду у розмірі 330 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно підлягає збільшенню, оскільки не здатен забезпечити повноцінне її існування та гармонійний розвиток, зважаючи на рівень інфляції, підняття цін на продукти харчування та послуги.

На підставі наведеного позивачка просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо його неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання дочки до 5000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради надати суду письмовий висновок щодо роз`яснення спору, в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

05.07.2024 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради щодо роз`яснення спору про позбавлення батьківських прав.

08.08.2024 до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про зміну підстав позову, долучення доказів та уточнення позовних вимог. У заяві позивачка зазначила, що при зверненні до суду з позовними вимогами про зміну способу стягнення аліментів, підставою для звернення до суду було рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.10.2010 у справі № 2-678/2010, однак 02.08.2024 позивачкою вперше отримано рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2010 у справі № 2-1291/2010 яким зменшено розмір аліментів, що стягуються з відповідача за рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.10.2010 у справі № 2-678/2010, що в свою чергу є підставою для зміни предмета позову.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.08.2024 прийнято заяву позивачки про зміну предмета позову, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідачки адвокат Нікітюк П.М. позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, підтримав. Зазначив, що позбавлення відповідача батьківських прав є виправданим, оскільки останній дочку не виховує, її життям та здоров`ям не цікавиться. На час звернення до суду з позовом мав заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки, яку погасив у ході розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав. Пояснив, що участі у вихованні дочки не приймав, оскільки про це його просила сама позивачка, яка створивши нову сім`ю не бажала його спілкування з дитиною. Зазначив, що готовий спілкуватися з дочкою, а заборгованість зі сплати аліментів на даний час ним погашена, про що суду надано відповідні докази.

Позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів визнає частково у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, оскільки на даний час він фактично і сплачує такий розмір аліментів.

Представник відповідача адвокат Спеціальний С.П. просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав, посилаючись, на те, що це є крайнім заходом та не відповідатиме інтересам дитини, враховуючи те, що батько має намір спілкуватися з дочкою та не відмовляється від виконання ним батьківських обов`язків. Щодо позовних вимог в частині збільшення розміру аліментів підтримав позицію відповідача, який визнав позовні вимоги частково та погоджується сплачувати аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача органу опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради ОСОБА_3 пояснила, що органом опіки та піклування надано висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , який вона підтримує. При цьому зазначила, що відповідач на засідання органу опіки не з`являвся.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, показання свідків, думку неповнолітньої дитини, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, на які позивачка посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 06.05.2009 Коськівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30.08.2010, яке набрало законної сили 10.09.2010, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 розірвано.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.05.2010, яке набрало законної сили 28.05.2010, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.04.2010 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.12.2010, яке набрало законної сили 13.12.2010, зменшено розмір аліментів утриманих з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.05.2010, та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти, встановивши їх у розмірі 330 гривень, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

27.01.2011 ОСОБА_9 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 27.01.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області. Прізвище після реєстрації дружини « ОСОБА_10 ».

Неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою та проживає по АДРЕСА_1 , де також зареєстрована позивачка, її теперішній чоловік ОСОБА_6 та їх спільні малолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади, актом обстеження умов проживання від 17.05.2024.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів проведеного державним виконавцем Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального УМЮ (м.Київ) станом на 03.06.2024, заборгованість ОСОБА_4 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 19032,20 гривень.

Відповідно до довідки начальника Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального УМЮ (м.Київ) станом на 14.08.2024 у ОСОБА_4 відсутня заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_11 дала суду показання в яких зазначила, що є класним керівником неповнолітньої ОСОБА_5 . За період з 2019 по 2024 рік відповідач участі у вихованні дитини не приймав, навчанням дочки не цікавився. Батьківські обов`язки щодо дитини фактично виконував чоловік позивачки ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_12 дала суду показання в яких зазначила, що проживає по сусідству із сім`єю ОСОБА_10 близько восьми років. ОСОБА_6 ставиться до дочки позивачки ОСОБА_5 як рідний батько, відповідача вона жодного разу не бачила.

Свідок ОСОБА_13 дала суду показання в яких зазначила, що є хрещеною матір`ю неповнолітньої ОСОБА_5 . Відповідач участі у вихованні дочки не приймає з трьох місяців. Обряд хрещення дитини відбувався коли їй виповнилося три місяці, відповідач під час обряду присутній не був.

Судом заслухано думку неповнолітньої ОСОБА_5 , яка пояснила, що їй відомо про те, що відповідач ОСОБА_4 є її біологічним батьком, однак бажання спілкуватися з ним вона не має.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Вирішуючи спір, належним чином дослідивши та давши оцінку наданим сторонами доказам, суд дійшов висновку про те, що підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, відсутні. Батько проти позбавлення батьківських прав заперечує, сплатив заборгованість по аліментах, має намір на відновлення спілкування з дочкою, а позбавлення батьківських прав необхідно розглядати як крайній захід, необхідність та пропорційність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області від 04.07.2024, яким визнано за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є беззаперечним доказом ухилення відповідача від виконання свої батьківських обов`язків, оскільки такий є недостатньо мотивованим та суперечить інтересам дитини.

Посилання позивачки на те, що ОСОБА_5 впродовж тривалого часу проживає разом із матір`ю та вітчимом та не бачиться із відповідачем не є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивачка не довела.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

За таких обставин суд вважає за можливе відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Щодо позовних вимоги про збільшення розміру аліментів суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2024 року - 3196 гривень.

Суд встановив, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає із позивачкою.

За рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.05.2010, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно стягуються аліменти у розмірі 330 гривень, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист перебуває на виконанні у Шепетівському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального УМЮ (м.Київ). Станом на час розгляду справи заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Позивачка посилаючись на те, що визначений за рішенням суду розмір аліментів, зважаючи на рівень інфляції, підняття цін на продукти харчування та послуги, не здатен забезпечити повноцінне існування та гармонійний розвиток дитини, просить суд збільшити такий до 5000 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач визнаючи позовні вимоги частково у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, не надав суду доказів на підтвердження свого матеріального становища, стану здоров`я та наявності на утриманні інших осіб. При цьому не заперечував, що є працездатним та отримує дохід.

Отже, з урахуванням обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів, з метою забезпечення рівності матеріального забезпечення дитини сторін та з врахуванням рівного обов`язку батьків з утримання дитини, забезпечення інтересів дитини, суд вважає, що необхідно збільшити розмір стягуваних аліментів та стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.

Такий розмір аліментів на утримання дитини, на переконання суду, відповідає вимогам закону, є справедливим, є наближеним до мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину (3196 грн.) та відповідає інтересам та потребам дитини, не є надміру обтяжливим для відповідача.

Підстав для стягнення аліментів у розмірі про який просить позивач, у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень на одну дитину за обставин даної справи, суд не встановив. Також відсутні підстави для задоволення вимоги в частині стягнення аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму, оскільки відповідно до вимог частині 1 статті 184 СК України суд за заявою позивача визначив розмір аліментів саме у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку.

Також суд зауважує, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили, що узгоджується із пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог немайнового характеру (позбавлення батьківських прав) та часткове задоволення позовних вимог майнового характеру (збільшення розміру аліментів), вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 727,00 гривень за позовними вимогами майнового характеру (збільшення розміру аліментів), від сплати якого позивачка була звільнена при зверненні до суду з позовом, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів визначений рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2010 року у справі № 2-1291/2010 та стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і покласти на орган опіки та піклування за місцем проживання дитини контроль за виконанням ним батьківських обов`язків стосовно дитини.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 727 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду складено 18 листопада 2024 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки і піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, код ЄДРПОУ 26381614, юридична адреса: вул. Шевченка, 1 м.Нетішин, Шепетівський район, Хмельницька область.

Суддя Р.М. Стасюк