Рішення
від 18.11.2024 по справі 686/19352/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19352/24

Провадження № 2/686/5426/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини та встановлення факту що має юридичне значення,

встановив:

В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини та встановлення факту що має юридичне значення, в обґрунтування якого вказав, що перебував із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після розірвання шлюбу проживає із батьком. Через неприязні відносини із відповідачкою не вдається дійти згоди щодо місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим просить визначити місце проживання дитини із батьком, оскільки це відповідає інтересам дитини.

Ухвалою суду від 31.10.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач, в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі, позов підтримав.

Відповідач, в судове засідання не з`явилася, подала заяву про слухання справи без її участі, позов визнає.

Представник третьої особи орган опіки та піклування в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, подав висновок щодо розв`язання спору.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, подав пояснення по справі.

Суд, дослідивши та оцінивши докази в сукупності докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.10.2012 справа № 2218/15232/2012 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано, в даний час малолітня дитина проживає разом з батьком.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований в кв. АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_1 , та проживають в кв. АДРЕСА_2 , згідно акту, посвідченого ОСББ «Затишок» від 15.04.2024.

Згідно довідки КЗ ЗСО «Ліцей № 9 Хмельницької міської ради» від14.05.2024 № 01-21/226 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у закладі, і за період його навчання в закладі мати ОСОБА_5 не брала участі у вихованні дитини, батьківські збори не відвідувала, не контактувала з вчителя та не цікавилася успіхами дитини в закладі, батько дитини ОСОБА_1 займається вихованням сина самостійно, відвідує батьківські збори, контактує з вчителями, звертався до практичного психолога щодо допомоги з адаптації дитини в колективі учнів.

Згідно консультативного висновку психолога від 02.07.2024 неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , більш схильний та близький до тата, самостійно розповів, що бажає жити з батьком.

ОСОБА_6 постійно проживає за кордоном, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 15.11.2021.

Згідно судового наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.05.2024 справа № 686/12326/24 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконкому Хмельницької міської ради від 27.09.2024 орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із батьком ОСОБА_1 .

Вказаний висновок є обґрунтованим, не суперечить інтересам дитини.

Враховуючи обставини справи, висновок органу опіки та піклування, а також, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини, суд приходить до висновку, що слід визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із батьком ОСОБА_1 .

Щодо вимог ОСОБА_1 про встановлення факту що має юридичне значення.

При зверненні до суду із заявою (позовною заявою) про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Заявлені вимоги, пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно виховує дитину.

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Вказаний правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палити Верховного Суду від 11.09.2024 справа №201/5972/22.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 246, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 19, 141, 150, 151, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини та встановлення факту що має юридичне значення - задовольнити частково.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Хмельницької міської ради, код ЄДРПОУ 04060772, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3.

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 .

Дата складення повного тексту рішення суду: 22.11.2024.

Суддя:

СудХмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення18.11.2024
Оприлюднено26.11.2024
Номер документу123230820
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —686/19352/24

Рішення від 18.11.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Рішення від 18.11.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 31.10.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 01.10.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 22.08.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 23.07.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні