Ухвала

від 22.11.2024 по справі 156/1460/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/1460/24

Провадження № 2/156/415/24

Рядок статзвіту 60

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2024 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівськогорайонного судуВолинської області Малюшевська І. Є., ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1

до Поромівської сільської ради Володимирського району,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

20 листопада 2024 року до Іваничівського районногосуду Волинськоїобласті надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Поромівської сільськаої ради Володимирського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ч.5 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, за приписами п.5 ч.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви долучено роз`яснення приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Ушакової Ю.А. від 06.11.2024 року відповідно до якого приватний нотаріус рекомендувала позивачу ОСОБА_1 звернутися до суду за продовженням строку для прийняття спадщини.

З цьогоприводу судзазначає,що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Підстави для відмови нотаріусом або посадовою особою у вчиненні нотаріальної дії зазначені у ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат». Також, главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. У ч.4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» вказано, що на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Позивач, звертаючись до суду із відповідними позовними вимогами, має надати до суду відомості про об`єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказане майно та надати письмову відмову (постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії) нотаріуса у видачі такого свідоцтва із вказівкою на підстави такої відмови. Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини. Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006. У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини. Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

В інформаційному листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, звернуто увагу на те, що судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Отже, до позовної заяви не додано постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (видачі Свідоцтва про право на спадщину) за зверненням ОСОБА_1 , вчинені відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат», а отже, позовна заява та додані до неї документи не містять доказів неможливості реалізації позивачем своїх спадкових прав на майно в позасудовому порядку безпосередньо через органи нотаріату. Слід зазначити, що отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з`ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.Слід зазначити, що у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові. Отже реалізація права на звернення до суду із позовом про визнання права власності на спадщину здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Разом з тим слід зазначити, що долучене позивачем до позовної заяви роз`яснення нотаріуса з певними роз`ясненнями щодо порядку прийняття спадщини не може бути прийнято судом як процесуальний документ, оскільки не є рішенням (постановою) нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії у розумінні глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року.

Крім того, згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Однак, у матеріалах справи відсутня інформація про останнє місце проживання спадкодавців ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження в цивільній справі.

При цьому слід вказати, що питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року). А тому, встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до позовної заяви і залишення поданого стороною позивача позову до суду без руху, у зв`язку із його невідповідністю вимогам, передбачених законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу позивача до суду. У частині 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду. Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності із ст. 185 ЦПК Українизаява, подана із вказаними вище недоліками, залишається без руху з наданням заявнику строку для виправлення вказаних недоліків. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи викладене, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:

1) надати суду вчинену відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат» постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (видачі Свідоцтва про право на спадщину) за зверненням ОСОБА_1 ;

3) надати суду довідку компетентних органів про останнє місце проживання спадкодавця ОСОБА_4 та про осіб, які були зареєстрованими та фактично проживали з нею на день відкриття спадщини, тобто станом на 08.10.2022 року;

4) надати суду довідки компетентних органів про осіб, які були зареєстрованими та фактично проживали із спадкодавцем ОСОБА_6 на день відкриття спадщини, тобто станом на 29.09.2001 року.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Поромівської сільської ради Володимирського району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк10(десять)днів з дня отримання позивачем ухвали для виправлення вищевказаних недоліків, інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. Є. Малюшевська