Рішення

від 21.11.2024 по справі 357/10520/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10520/24

Провадження № 2/357/4161/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

21 листопада 2024 рокуБілоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звільнення особи від повноважень опікуна,

В С Т А Н О В И В :

24.07.2024 представник позивача звернувся до суду з даною заявою мотивуючи тим, що у службі у справах дітей Білоцерківської міської ради на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебуває малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати якої - ОСОБА_4 померла, а відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. Згідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 15 грудня 2021 року № 886 «Про надання малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_5 статусу дітей - сиріт та встановлення опіки над ними» дитині надано відповідний статус та призначено опікуном її повнолітню сестру ОСОБА_1 , відповідача у справі. 14 березня 2024 року до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради надійшло повідомлення від Білоцерківської гімназії-початкової школи № 22 Білоцерківської міської ради Київської області про те, що учениці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які перебувають під опікою, фактично залишилися без батьківського піклування, оскільки їхній опікун ОСОБА_1 не виконує своїх обов`язків. 15 березня 2024 року працівниками служби у справах дітей Білоцерківської міської ради було проведено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що діти проживають в сім`ї своєї тітки ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що їхній опікун ОСОБА_1 залишила підопічних дітей. Фактичне місце перебування відповідачки на цей час не відомо. 31 травня 2024 року неповнолітня ОСОБА_5 звернулася до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради із заявою про звільнення її піклувальника ОСОБА_1 від виконання обов`язків піклувальника над нею, у зв`язку з тим, що піклувальник не належно виконує свої обов`язки. Натепер дитина проживає в сім`ї тітки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 25 червня 2024 року № 528 «Про звільнення від повноважень піклувальника ОСОБА_1 та встановлення піклування над неповнолітньою ОСОБА_5 й захист її особистих прав» призначена піклувальником над нею. Малолітня ОСОБА_3 за власним бажанням також проживає в сім`ї тітки. Питання щодо виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна неодноразово виносилося на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради. Однак, на жодне засідання комісії відповідачка не з`явилася, хоча була повідомлена в телефонному режимі та через месенджери Telegram, Viber. На засіданні комісії, яке відбулося 10 липня 2024 у присутності малолітньої ОСОБА_3 та її тітки ОСОБА_2 , розглянувши документи у справі, заслухавши дитину та її тітку комісія рекомендували службі у справах дітей Білоцерківської міської ради звернутися до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна над малолітньою ОСОБА_3 . Тому просив, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від повноважень опікуна над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати дитину органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради Київської області для подальшого її влаштування.

02.10.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду по суті.

Представник заявника, за довіреністю у справі ОСОБА_6 , у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідачка - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлена належним чином, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подала.

Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши учасників справи, думку малолітньої дитини та психолога, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Встановлено, що у Службі у справах дітей Білоцерківської міської ради на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебуває малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати якої - ОСОБА_4 померла, а відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. Згідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 15 грудня 2021 року № 886 «Про надання малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_5 статусу дітей - сиріт та встановлення опіки над ними» дитині надано відповідний статус та призначено опікуном її повнолітню сестру ОСОБА_1 , відповідача у справі ( а.с.4-8).

14 березня 2024 року до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради надійшло повідомлення від Білоцерківської гімназії-початкової школи № 22 Білоцерківської міської ради Київської області (а.с.10), про те, що учениці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які перебувають під опікою, фактично залишилися без батьківського піклування, оскільки їхній опікун ОСОБА_1 не виконує своїх обов`язків.

15 березня 2024 року працівниками служби у справах дітей Білоцерківської міської ради було проведено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що діти проживають в сім`ї своєї тітки ОСОБА_2 (а.с.11).

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а проживала за адресою АДРЕСА_3 , наразі її місце перебування невідоме, вона не виконує обов`язки опікуна, а саме: тривалий час не дбає про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не забезпечує її доглядом та лікуванням, не піклується про дитину та не займається її вихованням, навчанням та розвитком, що підтверджено матеріалами справи та поясненнями третьої особи і малолітньої дитини.

З матеріалів справи (а.с. 12-13), вбачається, що 31 травня 2024 року неповнолітня ОСОБА_5 звернулася до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради із заявою про звільнення її піклувальника ОСОБА_1 від виконання обов`язків піклувальника над нею, у зв`язку з тим, що піклувальник не належно виконує свої обов`язки та рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 25 червня 2024 року № 528 «Про звільнення від повноважень піклувальника ОСОБА_1 та встановлення піклування над неповнолітньою ОСОБА_5 й захист її особистих прав», ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків піклувальника над ОСОБА_5 та призначена піклувальником неповнолітньої дитини її тітку - ОСОБА_2 .

Малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому засіданні зазначила, що вона навчається у Білоцерківській гімназії початковій школі № 22 Білоцерківської міської ради, проживає вже тривалий час у тітки - ОСОБА_2 , а де знаходиться її сестра - ОСОБА_1 їй невідомо. Сестра з нею не спілкується, не турбується про неї, не цікавиться її життям.

Психолог ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила, що малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дала пояснення в спокійній атмосфері, поставлені дитині питання були зрозумілі їй та доступні, дитина свідомо та вільно надала відповіді на поставлені їй питання без примусу та тиску.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 СК України, опікун зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток.

Відповідно до вимог ст. 251 СК України особа може бути звільнена від обов`язків опікуна у випадках, передбачених ЦК України, зокрема, згідно із ч. 3 ст. 75 ЦК України, суд може звільнити особу від повноважень опікуна у разі не виконання нею свої обов`язків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не виконує належним чином обов`язки опікуна, не турбується про здоров`я, фізичний, психічний, духовний підопічної сестри, не забезпечує одержання дитиною повної загальної середньої освіти та не приймає жодної участі у її житті.

Відповідно до ч.7, ч. 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до принципу ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХII (789-12) від 27/02/1991 року та яка набула чинності 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно Правил опіки та піклування (Наказ Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680), у разі звільнення опікуна (піклувальника) від здійснення його повноважень, малолітня (неповнолітня) особа, не залишається без опіки, оскільки у такому випадку повноваження опікуна автоматично переходять до органу опіки та піклування або ж до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту населення, де перебуває особа.

Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачка відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від повноважень опікуна над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим, дитину слід передати органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради Київської області для подальшого її влаштування.

Згідно із ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду вказаного позову, з відповідачки на користь держави стягується судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 249, 251 СК України, ст. 55, 67, 75 ЦК України, ст. 4, 12, 76 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області (ЄДРПОУ: 35615529, місцезнаходження: вулиця Павла Скоропадського, будинок 8, місто Біла Церква, Київська область, 09107) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ), третя особа: ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 ), про звільнення особи від повноважень опікуна, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від повноважень опікуна над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати дитину органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради Київської області для подальшого її влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22.11.2024.

Суддя: О. В. Бондаренко