Ухвала

від 19.11.2024 по справі 554/12688/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 19.11.2024Справа № 554/12688/24 Провадження № 2/554/5914/2024

У Х В А Л А

19 листопада 2024 року суддя Октябрський районний суд м. Полтави Савченко Л.І., розглянувши матеріали цивільної за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромавуд-Україна» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення передплати і моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ТОВ «Ромавуд-Україна» про розірвання договору купівлі-продажу , стягнення передплати і моральної шкоди.

Як вбачається із позовної заяви позивач посилається на ч. 5 ст. 28 ЦПК України та зазначає, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору, тому вважає, що справа підсудна Октябрському районному суду м. Полтави.

Згідно ізст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цьогоЗаконута пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимогст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до нормЗакону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 22ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду відповідно до вимогст.175 ЦПК Українизобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до нормЗакону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності дост.21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Крім того, відповідно доЗакону України «Про захист прав споживачів»послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

При цьому застосуванняЗакону України «Про захист прав споживачів»до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільним кодексом України).

Закон України «Про захист прав споживачів»регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення грошових коштів за наслідками неналежного виконання зобов`язання за договором, у зв`язку із чим до спірних правовідносинЗакон України «Про захист прав споживачів»не застосовується, і тому посилання позивача на відповідні нормиЗакону України «Про захист прав споживачів»не можуть бути взяті судом до уваги.

ІзЗакону України «Про захист прав споживачів»слідує, що недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбаченихЗаконом України «Про захист прав споживачів».

Однак, в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовні заяві не посилається на обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до нормЗакону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності дост.21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем помилкового визначено підсудність вказаної справи відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України.

Суд вважає, що у правовідносинах, які склались необхідно застосовувати ст. 27 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтверджуються доказами доданими до позовної заяви ФОП ОСОБА_2 знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , ТОВ «Ромавуд-Україна» розташоване за адресою м. Житомир , вул. Чуднівська, 106, кв. 154 , що знаходяться в Богунському районі міста Житомира, тому суд вважає за можливе застосувати вимоги ч. 2 ст. 27 ЦПК України, щодо визначення підсудності даного спору саме за місцезнаходженням відповідачів.

Відповідно до вимогст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 32ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Зважаючи на те, що даний позов не підсудний Октябрському районному суду м. Полтави,приходжу до висновку про передачу вищевказаного позову за територіальною юрисдикцією на розгляддо Богунського районного суду м. Житомира.

Керуючись ст.ст.27,30,31 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромавуд-Україна» про розірвання договору купівлі-продажу , стягнення передплати і моральної шкоди передати на розгляд до Богунського районногосуду м.Житомира (10014,м.Житомир, Соборний майдан, 1).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Л.І. Савченко