Рішення

від 22.11.2024 по справі 949/932/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/932/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Оборонової І.В.,

за участю секретаря Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Сарненської окружноїпрокуратури Рівненськоїобласті в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області (Рівненський рибоохоронний патруль), Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства меліораціїта рибногогосподарства уРівненській області (Рівненський рибоохоронний патруль), Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, звернувся до суду з позовом та із врахуванням уточненої позовної заяви, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, шкоду завдану водним живим ресурсам в сумі 6256,00 грн. та понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 16 червня 2023 року о 07 год. 45 хв. ОСОБА_1 (надалі відповідач) здійснював лов водних біоресурсів (риби) забороненим знаряддям лову, а саме сіткою, на водоймі поблизу с. Орв`яниця Сарненського району Рівненської області, під час якого зловив чотири екземпляри плітки, чим порушив вимоги розділу 4 пункту 1 підпункту 1 Правил любительського і спортивного рибальства, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП та завдавши збитків на суму 6256,00 грн.

За фактом грубого порушення правил рибальства 16 червня 2023 року уповноваженою особою Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області, відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 000622/174 за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

В подальшому, постановою Дубровицького районного суду №949/1319/23 від 23 серпня 2023 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 340,00 грн., з конфіскацією сітки з жилки. Вказана постанова набрала законної сили 04 вересня 2023 року.

Згідно проведеного розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу, відповідач завдав шкоди у розмірі 6025,00 гривень, яка до теперішнього часу не відшкодована, в зв`язку з чим просить позовні вимоги задоволити.

До початку розгляду справи від прокурора надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Від представника Дубровицької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника за наявними матеріалами справи.

Від представника Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, будучи двічі належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про його виклик (а.с.65, 71) в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 16 червня 2023 року о 07-45 год. на водоймі поблизу с. Орв`яниця Сарненського району Рівненської області, відповідач здійснював лов водних біоресурсів (риби) забороненим знаряддям лову, а саме сіткою. За вказаним фактом, 16 червня 2023 року головним державним інспектором рибоохоронного патруля Шаньком М.А., відносно відповідача складено протокол № 000622/174, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП (а.с.22).

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 серпня 2023 року у справі № 949/1319/23, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Зазначена постанова набрала законної сили 05 вересня 2024 року (а.с.28-29). Із вказаної постанови також встановлено, що питання про відшкодування заданої шкоди, не вирішувалося.

Згідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Із долученого до матеріалів справи опису об`єктів лову (добування), вилучених у порушника за протоколом №000622/174 від 16 червня 2023 року вбачається, що у порушника вилучено чотири об`єкта добування, а саме Плітки (тарань), вагою 0,4 кг (а.с.25).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021), Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області проведено розрахунок матеріальної шкоди, заподіяних рибному господарству, де зазначено, що відповідач заподіяв рибному господарству шкоду у розмірі 6025,00 гривень (а.с.24).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належить до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно з вимогамист. 25 Закону України «Про тваринний світ», рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно дост. 27 Закону України «Про тваринний світ», у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктів загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.

Охорона тваринного світу регламентована ст.ст. 36-37 Закону України «Про тваринний світ» та включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об`єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою частиною яких є тваринний світ. Одним із заходів забезпечення охорони тваринного світу, є встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об`єктів тваринного світу.

Частинами 1, 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону; підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (даліЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно дост. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до природних ресурсів загальнодержавного значення належать дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ» і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення.

Таким чином, у даному випадку встановлено факт протиправної поведінки відповідача, його вину, шкоду, завдану внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями та завданою шкодою.

Положенням про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 № 229 (надалі Положення) передбачено, що Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області (Рівненський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства, як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується, основним завданням, якого є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Відповідно до п. 4 Положення, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України, а також контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства.

Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Зважаючи на викладене, чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак ні Державним агентством меліорації та рибного господарства України, ні його територіальним органом - Управлінням державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області упродовж тривалого часу відповідних заходів не вжито, пропри очевидність допущеного відповідачем правопорушення.

Відповідно до п. 7.4. Положення, Рівненський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно повідомлення Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Рівненській області №2-16-9/175-24 від 21 лютого 2024 р., яке адресовано Рівненській обласній прокуратурі вбачається, що відповідачем, в результаті незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів державі заподіяно шкоди в розмірі 6256,00 грн. 11 жовтня 2023 року Рівненським рибоохоронним патрулем відповідачу було направлено лист із пропозицією добровільного відшкодування збитків протягом 15 днів, проте лист відповідачем було проігноровано та відомості про сплату шкоди до управління не надходили. Проте, у зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору, просили прокурора здійснити захист інтересів держави шляхом подання відповідного позову. Разом з тим, у вказаному повідомленні Рівненський рибоохоронний патруль просив органи прокуратури вжити заходи визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та стягнути завдані державі збитки в судовому порядку (а.с.20-21).

Крім того, як вбачається із повідомлення міського голови Дубровицької міської ради Богдана Микульського №07-378/03-41/24 від 21 березня 2024 року, у міському бюджеті Дубровицької міської ради відсутні кошти на сплату судового збору, а тому відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», просить звернутися до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 збитків та здійснити представництво в суді законних інтересів Дубровицької міської ради (а.с.26).

Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст.167,170 ЦК України, набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до пункту третього частини першої ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У правовійпозиції ВерховногоСуду,викладеній вухвалі від19липня 2018року посправі №822/1169/17,суд звертаєувагу,що захищатиінтереси державиповинні,насамперед,відповідні суб`єктивладних повноважень,а непрокурор.Щоб інтересидержави незалишилися незахищеними,прокурор виконуєсубсидіарну роль,замінює всудовому провадженнівідповідного суб`єктавладних повноважень,який всуперечвимог законуне здійснюєзахисту аборобить цененалежно.У кожномутакому випадкупрокурор повиненнавести (асуд перевірити)причини,які перешкоджаютьзахисту інтересівдержави належнимсуб`єктом,і якіє підставамидля зверненняпрокурора досуду.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У постанові Верховного Суду № 354\604\15-ц від 27 липня 2022 року висловлено правову позицію, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

В даному випадку необхідність захисту інтересів держави саме прокурором є обгрунтованим, а підстави його звернення до суду із позовом, від імені Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області (Рівненський рибоохоронний патруль), Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області є запобігання настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу.

Постановою Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц встановлено, що законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦK України покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року у справі № 925/119/18 та від 22.07.2019 у справі № 909/374/18.

Згідно до ч. 1, ч.6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановленихЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Судом встановлено, що в ході розгляду справи знайшло своє підтвердження те, що внаслідок порушення відповідачем правил рибальства, а саме здійснення вилову риби забороненим знаряддям, ним заподіяно майнову шкоду у розмірі 6256 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, оскільки при подачі позову позивачем було сплачено 3028,00 грн. судового збору, то понесені ним судові витрати слід стягнути з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.1166, ч. 4 ст.1193 ЦК України,ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.2,3-13,19,56,81,89,141,258,259,264,265,268,274,279,352,354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги керівника Сарненської окружноїпрокуратури Рівненськоїобласті в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області (Рівненський рибоохоронний патруль), Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області (отримувач коштів: ГУК у Рівненській області/ Дубровицька міська тг; код отримувача: 38012494, казначейство України (ЕАП), на р/р UA758999980333159331000017511, код класифікації доходів бюджету: 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») шкоди, завданої водним живим ресурсам в сумі 6256,00 грн. (шість тисяч двісті п`ятдесят шість гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910077, місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. 16 липня, 52, р/р НОМЕР_1 в Державній казначейській службі України у м. Київ) витрати на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень)

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Керівник Сарненської окружної прокуратури Калаур Олег Леонідович, місцезнаходження: вул. Демократична, буд.32, м.Сарни Рівненська область, код ЄДРПОУ 02910077, в інтересах держави в особі:

- Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Рівненській області, місцезнаходження: вул. Чорновола, буд. 86, м.Рівне, код ЄДРПОУ: 40868535;

- Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, вул. Воробинська, буд.16, м.Дубровиця Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390997.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ID-картка № НОМЕР_3 від 29 жовтня 2021 року, орган, що видав 5617

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.