Рішення

від 12.11.2024 по справі 570/736/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/736/24

Номер провадження 2/570/547/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 листопада 2024 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олександрійської сільської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності, скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі та повернення земельної ділянки у комунальну власність, -

в с т а н о в и в :

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області звернувся у Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить усунути перешкоди у здійсненні Олександрійською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1632 га кадастровий номер 5624680100:08:035:0385 шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку (номер відомостей про речове право: 28819735), припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385, площею 0,1632 га;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385 площею 0,1632 га;

- зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 0,1632 га кадастровий номер 5624680400:08:035:0385 Олександрійській територіальній громаді в особі Олександрійської сільської ради (вул.Свято-Преображенська, 66, с.Олександрія, Рівненський район, 35350, код ЄДРПОУ 04387119).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Олександрійської сільської ради від 23 лютого 2018 року № 1007 надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1632 га у власність для ведення особистого селянського господарства в с.Олександрія, Рівненського району, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.

Надалі, рішенням Олександрійської сільської ради від 16 серпня 2018 року № 149 зазначений вище проект землеустрою затверджено і передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,1632 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0385 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02 листопада 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1688866256246).

Водночас, як вбачається із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в с.Олександрія, на земельній ділянці площею 0,1632 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0385, встановлено обмеження на площі 0,0785 га - водоохоронну зону, код 05.

За даними Рівненського міжрайонного управління водного господарства, земельна ділянка з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385, розташована на лівому березі водосховища, ширина прибережної захисної смуги якого, відповідно до ст. 88 ВК України, становить 50 метрів від урізу води.

Окрім того, як зазначає позивач, вказана земельна ділянка згідно з планом зонування території с.Олександрія, затвердженим рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району від 15 жовтня 2015 року № 1037, розташована в зоні Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування і знаходиться у 50 метровій водоохоронній зоні.

Отже, як вважає позивач, передача у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги водного об`єкта відбулось з порушенням вимог чинного земельного, водного та містобудівного законодавства, в зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду в інтересах Олександрійської сільської ради.

Прокурор будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву відповідно до якої просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує, позов просить задоволити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не подав, відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Так, Рішенням Олександрійської сільської ради від 23 лютого 2018 року № 1007 надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1632 га у власність для ведення особистого селянського господарства в с.Олександрія, Рівненського району, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.

Надалі, рішенням Олександрійської сільської ради від 16 серпня 2018 № 149 зазначений вище проект землеустрою затверджено і передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,1632 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0385 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 02 листопада 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1688866256246).

Водночас, як вбачається із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в с. Олександрія, на земельній ділянці площею 0,1632 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0385, встановлено обмеження на площі 0,0785 га - водоохоронну зону, код 05.

Зокрема, зазначенна інформація відображена у пояснювальній записці, переліку обмежень у використанні земельної ділянки, п.6 висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.04.2018 року № 4098/82-18, експлікації земель в межах плану, плану меж зон обмежень, каталозі координат зовнішньої межі водоохоронної зони навколо водойми.

Окрім того, відомості про обмеження прав на землю внесені до Державного земельного кадастру, згідно з якими на земельній ділянці площею 01632 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0385, встановлені обмеження у її використанні у виді водоохоронної зони, площею 0,0785 га, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-56041158512018 від 23 травня 2018 року.

Як вбачається з листа Олександрійської сільської ради від 01 лютого 2024 року № 110 земельна ділянка з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385 знаходиться біля водного об`єкта площею 95,97 га, який знаходиться між селами Олександрія та Боянівка Олександрійської сільської ради.

Вказане також підтверджується паспортом водного об`єкта, виготовленого підприємством «ІНВІЕКО-Захід» від 2010 року, на замовлення ТзОВ «Гарпун» та листом Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області від 02 лютого 2024 року № 97/07-07.

Охоронна зона навколо ставка в межах населених пунктів Олександрійської сільської ради в розмірі 50 м встановлена рішенням цієї ради від 03 вересня 2009 № 697.

За даними Рівненського міжрайонного управління водного господарства (лист від 18.07.2018 №07/420), земельна ділянка з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385, розташована на лівому березі водосховища, ширина прибережної захисної смуги якого, відповідно до ст. 88 ВК України, становить 50 метрів від урізу води.

Також Управління економічного та агропромислового розвитку, житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури Рівненської районної державної адміністрації у листі від 01 травня 2023 року №31/09-01-14/23 повідомило про те, що указана земельна ділянка згідно з планом зонування території с.Олександрія, затвердженого рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району від 15.10.2015 № 1037, розташована в зоні Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування (призначена для повсякденного відпочинку населення і включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми та інші озеленені території, спортивні площадки) і знаходиться у 50 метровій водоохоронній зоні.

Не врахування вимог затвердженої містобудівної документації та вимог земельного і водного законодавства під час передачі у власність спірної земельної ділянки підтверджуються і листом Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області від 14 вересня 2018 року № 10-17-0.4-1304/90-18.

Рівненською окружною прокуратурою 01 червня 2023 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023181110000065 про наявність у діях невстановлених осіб ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження 06 серпня 2023 року СВ ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, із залученням сертифікованого інженера - землевпорядника, проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385. Із ситуаційної схеми означеної земельної ділянки, складеної у ході цього огляду геодезистом ОСОБА_2 вбачається, що частина цієї земельної ділянки знаходиться в межах 50 метрової прибережної захисної смуги, відстань від її межі до урізу води становить 28,03 метри.

Згідно з ч.1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема землі водного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Окрім цього, ч. 2 ст. 58 ЗК України та ст. 87 ВК України встановлено, що для створення сприятливого режиму вздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водних об`єктів встановлюються водоохоронні зони, межі яких зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях. Відомості про межі водоохоронних зон вносяться до Державного земельного кадастру.

Частиною 2 ст. 59 ЗК України встановлено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Статтями 83, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що землі водного фонду перебувають у державній та комунальній власності та не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків передбачених законодавством.

Крім того, згідно зі ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається ст.ст.60-62 ЗК України та ст.ст. і, 88-90 ВК України.

Також, за положеннями ст.60 ЗК України, ст. 88 ВК України, прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно з п. 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони.

Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду, також, підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти України (шари аналітичні: умовна прибережна захисна смуга), розміщеними на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, згідно з якими земельна ділянка з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385 частково накладається на прибережну захисну смугу водного об`єкта та її межі співпадають (є суміжними) з урізом води. Такі відомості є загальновідомими, а тому не потребують доказування в силу приписів ч. 3 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16).

Також, за приписами ч.3 ст. 186-1 ЗК України (чинної на момент прийняття оспорюваного рішення), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Вищезазначений проект землеустрою щодо відведення оспорюваної земельної ділянки у власність відповідачу такого погодження не містить.

За змістом ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому,згідно звимогами цієїж статті,яка регулюєпорядок наданняземельних ділянокдержавної абокомунальної власностіу користування,ч.3передбачає вякості підставвідмови унаданні дозволуна розробленняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиневідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В свою чергу, відповідно до ч.15 цієї ж статті підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Як зазначено, за інформацією Управління економічного та агропромислового розвитку, житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури Рівненської РДА, відповідно до Плану зонування території с.Олександрія, затвердженого рішенням Олександрійської сільської ради від 15 жовтня 2015 року № 1037, земельна ділянка з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385, розміщена в зоні Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування, яка призначена для повсякденного відпочинку населення і включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, спортивні площадки для дітей та дорослих.

Неврахування вимог затвердженої містобудівної документації та вимог земельного і водного законодавства під час передачі у власність спірної земельної ділянки підтверджуються Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області (лист від 14.09.2018 № 10-17-0.4-1304/90-18).

Статтею 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає зокрема, обгрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.

За статтею 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

За змістом ч. 1ст. 17 вказаного Закону, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який, після його затвердження, стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частина 1 ст. 18 цього Закону визначає, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико- культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Натомість встановлено, що відведення земельної ділянки відбулося за рахунок території на якій, згідно Плану зонування території с.Олександрія, затвердженого рішенням Олександрійської сільської ради від 15.10.2015 № 1037 не передбачено ведення особистого селянського господарства, а вказана територія згідно функціонального призначення належить до рекреаційна зона озеленених територій загального користування.

Більше того, за приписами ст. 61 ЗК України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, зокрема, заборонено розорювання земель, зберігання та застосування пестицидів і добрив, огородництво.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти до висновку про те, що спірне рішення сільської ради порушує права самої територіальної громади с.Олександрія на врахування її інтересів під час планування і забудови території.

З огляду на викладене, рішення Олександрійської сільської ради від 16 серпня 2018 року№ 149, яким затверджено проект землеустрою земельної ділянки площею 0,1632 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0385 та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, є незаконним, оскільки прийнято всупереч вимог ст. 19 Конституції України, ст. ст. 19, 20, 58, 59, 60-62, 83, 84, 116, 186-1 ЗК України, ст. ст. 88, 89 ВК України та ст.5 Закону країни «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від і 1.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Як служно зауважує позивач, у розумінні положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.

З огляду на викладене, задоволення вимоги про повернення у державну власність спірної земельної ділянки, разом з похідною вимогою про скасування державної реєстрації права приватної власності на неї, забезпечить відновлення прав держави на земельну ділянку площею 0,1632 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0385.

За наведених обставин, незаконне формування спірної земельної ділянки на підставі проекту землеустрою, який не відповідає вимогам чинного законодавства та подальша наявність відомостей про неї в Державному земельному кадастрі порушує принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей.

Окрім того, земельна ділянка з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт земельних відносин з іншими межами, цільовим призначенням та кадастровим номером.

Статтями 16, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації (ч. 13 ст. 79-1 ЗК України).

Оскільки земельна ділянка площею 0,1632 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0385 належить до земель водного фонду, відтак підлягає скасуванню державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від Імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, яка в силу положень законодавства не може перебувати у приватній власності.

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення Рівненської окружної прокуратури до суду з вимогою повернути територіальній громаді спірну земельну ділянку є задоволення насамперед суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, земель водного фонду, як національного багатства України та як джерела задоволення потреб суспільства в водних ресурсах. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу па землю та водні ресурси, захист такого права шляхом повернення таких земель.

Оскільки порушення інтересів держави у даній справі підтверджене належними доказами, то звернення прокурора з позовом до суду є обґрунтованим згідно з ч.4 ст.56 ЦПК України та ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та повністю узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 26 червня 2019 року в справі №587/430/16-ц.

Щодо стягнення із відповідача судових витрат, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає до задоволення повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 9084 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 133, 141, 263-265, 272, 273, 280, 282, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олександрійської сільської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності, скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі та повернення земельної ділянки у комунальну власність задоволити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні Олександрійською територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1632 га кадастровий номер 5624680100:08:035:0385 шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку (номер відомостей про речове право: 28819735), припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385, площею 0,1632 га;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5624680400:08:035:0385 площею 0,1632 га;

- зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 0,1632 га кадастровий номер 5624680400:08:035:0385 Олександрійській територіальній громаді в особі Олександрійської сільської ради (вул.Свято-Преображенська, 66, с.Олександрія, Рівненський район, 35350, код ЄДРПОУ 04387119).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (вул.16 Липня, 52, м.Рівне, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м.Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти витрачені на сплату судового збору в сумі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач -Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області, місцезнаходження: вул.Свято-Преображенська, 66, с.Олександрія, Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04387119.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 06 лютого 1998 року, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.