Ухвала

від 21.11.2024 по справі 755/20339/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/20339/24

Провадження №: 2-з/755/344/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"21" листопада 2024 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курінного Сергія Юрійовича про забезпечення позову у справі № 755/20339/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна, про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Курінний Сергій Юрійович, до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна, про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Одночасно з позовною заявою, до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Курінного Сергія Юрійовича про забезпечення позову, в якій заявник просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. Накладення арешту на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1139732980000), кадастровий номер 8000000000:66:598:0030, площею 0,062 га, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

2. Заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно стосовно нерухомого майна земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1139732980000), кадастровий номер 8000000000:66:598:0030, площею 0,062 га, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Заява обґрунтована тим, що 26 січня 2007 року між ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позичальник, Позивач) та ВАТ «Кредобанк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк», код за ЄДРПОУ 09807862) (надалі - Банк) був укладено Кредитний договір № 10 (надалі - Кредитний договір).

Для забезпечення належного виконання Позичальником обов`язків по Кредитному договору, 26.01.2007 р. між Позивачем та Банком укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинною В.В., реєстраційний № 70 (надалі - Іпотечний договір).

У відповідності до п. 1.3. Іпотечного договору, предмет іпотеки є майнові права на земельну ділянку площею 0,0620 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:66:598:0030 (надалі також - Предмет іпотеки, Земельна ділянка).

Земельна ділянка перебувала у власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 925864 від 06.07.2007 р.

26 травня 2016 року між Банком (Первісний кредитор) та ТОВ «Факторингова компанія «Укрфінресурс» (код за ЄДРПОУ 38899260) (Новий кредитор) були укладені Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 10 від 26.01.2007 р. та Договір відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської обл. Новосад О.П., за реєстровим № 2359. Відповідно до вказаних договорів ТОВ «ФК «Укрфінресурс» стало новим кредитором по Кредитному договору та Іпотечному договору.

27 травня 2016 року між ТОВ «ФК «Укрфінресурс» (Первісний кредитор) та ТОВ «Старкпром» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 10 від 26.01.2007 р. та Договір відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської обл. Новосад О.П., за реєстровим № 2365. Відповідно до вказаних договорів ТОВ «Старкпром» стало новим кредитором по Кредитному договору та Іпотечному договору.

29 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. проведено державну реєстрацію права власності на Земельну ділянку за ТОВ «Старкпром» на підставі Іпотечного договору в порядку позасудового звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом визнання права власності за іпотекодержателем (номер запису про право власності: 18428244).

Не погоджуючись із незаконним вибуттям Земельної ділянки з права власності Позивача, 12.01.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Старкпром», треті особи: приватний нотаріус КМНО Джуринська Л.В. про скасування запису в державному реєстрі (справа № 755/1228/17).

Згодом, як стало відомо ОСОБА_1 , для вчинення перешкоди у виконанні рішення суду, яке могло бути прийняте на користь Позивача, ТОВ «Старкпром» (іпотекодавець) уклав із ОСОБА_4 (іпотекодержатель) Іпотечний договір від 13.01.2017 р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Джуринською Л.В. за реєстровим № 56. Предметом іпотеки виступала Земельна ділянка.

У зв`язку із укладенням даного правочину, 12.06.2017 р. Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в якій просив, крім іншого, визнати недійсний договір іпотеки та залучити в якості третьої особи ОСОБА_4 .

Також, поки справа № 755/1228/17 ще не була остаточно розглянута (кінцеву постанову Верховний Суд прийняв 07.10.2024 р.), ТОВ «Старкпром» продало Земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2021 р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Татаринцевою Є.А. за реєстровим № 459, тим самим остаточно унеможливив виконання рішення суду, яке могло бути прийняте на користь Позивача, адже власником Земельної ділянки стала особа, яка навіть не була стороною цієї судової справи, а Позивачу потрібно було б звертатись із новою позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Своєчасне невжиття заходів по забезпеченню позову може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлювання порушених цивільних прав Позивача, оскільки земельна ділянка на даний момент може бути безперешкодно відчужена ОСОБА_5 , який є власником вказаної нерухомості у відповідності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь третіх осіб, або може бути передане в користування іншим особам, або може бути обтяжене на користь інших осіб. Тим більше, такі дії вже вчинялись попереднім власником (ТОВ «Старкпром») під час розгляду судової справи № 755/1228/17.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, долучені до неї докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. по справі № 381/4019/18).

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є вжиття негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Арешт майна як захід забезпечення позову полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним державним виконавцем.

Враховуючи те, що предметом позову є дві матеріально-правові вимоги позивача, щодо яких позивач звернулась до суду за захистом своїх прав: скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин - земельна ділянка, щодо якої згідно наданих суду доказів неодноразово вчинялись дії по її відчуженню іншим особам, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони державної реєстрації будь-яких змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки своєчасне невжиття таких заходів може призвести до реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення суду про задоволення позову.

Окрім того, своєчасне невжиття заходів по забезпеченню позову може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлювання порушених цивільних прав Позивача, в разі задоволення позовних вимог, оскільки земельна ділянка може бути безперешкодно відчужена теперішнім її власником на користь третіх осіб, або передана в користування іншим особам, або обтяжена на користь інших осіб.

Наразі спір між сторонами в досудовому порядку не вирішено, згідно поданих до суду доказів вбачається вірогідність відчуження спірного майна чи передання його в користування іншим особам, що в свою чергу, при можливому задоволенні позову судом, спричинить утруднення відновлення порушеного права власності позивача на спірне майно.

Оскільки запропоновані позивачем заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому вони не порушують законні права та інтереси відповідачів.

Отже, з огляду на зазначені обставини та положення закону, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку та заборону вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на неї.

Крім того, слід зазначити, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Курінний Сергій Юрійович, про забезпечення позову, - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1139732980000), кадастровий номер 8000000000:66:598:0030, площею 0,062 га, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно стосовно нерухомого майна земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1139732980000), кадастровий номер 8000000000:66:598:0030, площею 0,062 га, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений 21 листопада 2024 року.

Суддя: