Рішення

від 18.09.2024 по справі 761/34139/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/34139/23

Провадження № 2/761/3539/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.

за участю секретаря Панчоха Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пастулато Капітал» про стягнення грошових коштів за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пастулато Капітал» про стягнення грошових коштів за договором позики, у якій позивач просить суд: стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАСТУЛАТО КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором позики №120122/41 в розмірі 431 515, 98 грн., що складається з суми заборгованості у розмірі 365 700, 00 грн., пені у розмірі 58 512, 00 коп. та 3% річних у розмірі 7303, 98 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем ОСОБА_2 Договір позики №120122/41.

Згідно пункту 1.1 Договору позики Позикодавець передає Позичальнику власні грошові кошти в розмірі 338 250 гривень 00 копійок, що на момент укладення договору дорівнює еквіваленту суми 12 300 доларів США 00 центів за комерційним курсом НБУ на дату укладення цього договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. У разі, якщо на день повернення позики (або її відповідної частини) валютний курс зміниться, сума, що підлягає поверненню у гривнях визначається за комерційним курсом НБУ на день повернення позики (або її відповідної частини).

Згідно пункту 2.1 Договору позики підтвердженням отримання позики Позичальником є Акт приймання-передачі грошових коштів підписаний сторонами.

На вимогу пункту 2.1 Договору позики 12 січня 2022 року між позивачем та відповідачем 1 було підписано Акт приймання-передачі грошових коштів, згідно якого відповідач 1 отримав від позивача у борг 275 000,00 грн., що на момент отримання грошових коштів дорівнює еквіваленту суми 10000, 00 дол. США.

Згідно пункту 4.2 Договору позики сторони домовились, про те, що остаточний розрахунок за цим Договором має бути здійснено не пізніше 12 січня 2023 року включно.

У позовній заяві вказано, що згідно пункту 3.1 Договору позики для забезпечення зобов`язань щодо повернення позики, сплати штрафних санкцій, а також відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов цього договору, одночасно з цим договором підписується договір фінансової поруки №120122/41 з ТОВ «ФК «ПАСТУЛАТО КАПІТАЛ».

12 січня 2022 року всі сторони підписали Договір поруки №120122/41 (далі - Договір поруки) до Договору позики.

Згідно з пунктом 1.1 Договору поруки, Поручитель поручається перед Позикодавцем за виконання Позичальником зобов`язань по Договору позики №120122 від 12 січня 2022 року, укладеному між Позикодавцем та Позичальником (надалі - Договір позики), за умовами якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у Договорі позики не пізніше 12 січня 2023 року повернути Позику у розмірі 338 250, 00 грн.

Згідно пункту 1.2 Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Позикодавцем за порушення виконання зобов`язань по Договору позики.

Позивач вказує, що Позичальник не виконав власні зобов`язання та грошові кошти у встановлені строки не повернув, на письмові вимоги про повернення суми позики, відповідачі не реагують.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що сума грошових коштів, які ОСОБА_2 має повернути позивачу за договором позики становить 365 700, 00 грн., що станом на 13 вересня 2023 року дорівнює еквіваленту суми 10 000 доларів США 00 центів за офіційним курсом гривні щодо долару США, встановлених Національним банком України 36 гривень 57 копійок за 1 долар США.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відзиви на заявлені вимоги до суду не направили.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також те, що представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики позикодавець передає позичальникові у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.

Вимогами ч.1 ст.1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

В свою чергу, приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 12 січня 2022 року ОСОБА_1 (далі - Позикодавець) уклав з ОСОБА_2 (далі - Позичальник) Договір позики №120122/41 (надалі за текстом - Договір позики).

Договір підписаний сторонами що свідчить про їх згоду з визначеними умовами.

Згідно пункту 1.1 Договору позики Позикодавець передає Позичальнику власні грошові кошти в розмірі 338 250 гривень 00 копійок, що на момент укладення договору дорівнює еквіваленту суми 12 300 доларів США 00 центів за комерційним курсом НБУ на дату укладення цього договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. У разі, якщо на день повернення позики (або її відповідної частини) валютний курс зміниться, сума, що підлягає поверненню у гривнях визначається за комерційним курсом НБУ на день повернення позики (або її відповідної частини).

Згідно пункту 2.1 Договору позики підтвердженням отримання позики Позичальником є Акт приймання-передачі грошових коштів підписаний сторонами.

На вимогу пункту 2.1 Договору позики 12 січня 2022 року між позивачем та відповідачем 1 було підписано Акт приймання-передачі грошових коштів, згідно якого відповідач 1 отримав від позивача у борг 275 000,00 грн., що на момент отримання грошових коштів дорівнює еквіваленту суми 10000, 00 дол. США.

Таким чином, Актом приймання-передачі грошових коштів підтверджено отримання ОСОБА_2 грошових коштів у борг в сумі 275 гривень 00 копійок, що на момент отримання грошових коштів дорівнює еквіваленту суми 10000 доларів США 00 центів в якості позики відповідно до умов викладених у договорі позики №120122/41 від 12.01.2022 року.

Згідно пункту 2.3 Договору позики сторони домовились, що проценти за користування позикою не нараховуються.

Згідно пункту 4.2 Договору позики сторони домовились, про те, що остаточний розрахунок за цим Договором має бути здійснено не пізніше 12 січня 2023 року включно.

Згідно пункту 4.3 Договору позики позика повертається в готівковій формі у національній валюті України - гривні.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, не надав доказів повернення грошових коштів у строки, визначені договором.

Таким чином, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що ним було надано у позику відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у сумі в сумі 275 000 гривень 00 копійок, що на момент отримання грошових коштів дорівнює еквіваленту суми 10 000 доларів США, згідно договору позики від 12.01.2022 року, а відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути позивачу ОСОБА_1 суму грошових коштів, що на момент повернення буде еквівалента сумі 10000,00 доларів США не пізніше 12.01.2023 включно, доказів, що відповідач ОСОБА_2 у встановлений строк виконав свої зобов`язання за вказаним договором позики, матеріали справи не містять.

Згідно пункту 3.1 Договору позики, для забезпечення зобов`язань щодо повернення позики, сплати штрафних санкцій, а також відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов цього договору, одночасно з цим договором підписується договір фінансової поруки №120122/41 підписаний ТОВ «ФК «ПАСТУЛАТО КАПІТАЛ».

Судом встановлено, що 12 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та відповідач ТОВ «ФК «ПАСТУЛАТО КАПІТАЛ» в особі директора - ОСОБА_3 підписали Договір поруки №120122/41 (надалі за текстом - Договір поруки) до Договору позики №120122/41 від 12.01.2022.

Згідно пункту 1.1 Договору поруки, Поручитель поручається перед Позикодавцем за виконання Позичальником зобов`язань по Договору позики №120122/41 від 12 січня 2022 року, укладеному між Позикодавцем та Позичальником (надалі - Договір позики), за умовами якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у Договорі позики не пізніше 12 січня 2023 року повернути Позику у розмірі 338 250 гривень 00 копійок.

Згідно пункту 1.2 Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Позикодавцем за порушення виконання зобов`язань по Договору позики.

Крім того, пунктом 1.3 Договору поруки визначено, що Поручитель, підписуючи цей Договір, засвідчує що він ознайомлений з положеннями Договору позики та згоден забезпечувати виконання всіх його умов.

Також сторони в п. 1.4 Договору Поруки визначили, що Поручитель відповідає перед Позикодавцем у тому ж обсязі, що і Позичальник - за повернення позики, комісії та штрафи за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених Договором позики.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 540 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, з врахуванням встановленого в судовому засіданні та відсутності доказів повернення грошових коштів згідно з умовами договору, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів суми основного боргу за договором позики від 12.01.2022 в розмірі 10 000 доларів США, гривневий еквівалент станом на 13 вересня 2023 року згідно офіційного курсу НБУ (36 грн. 57 коп. за 1 долар США) становить 365 700,00 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.

При цьому, щодо вимог про стягнення з відповідачів пені у розмірі 58 512,00 грн. та відповідно ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних за порушення грошового зобов`язання за період з 13.01.2023 по 13.09.2023 у розмірі 7303, 98 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 5.1 Договору позики при порушенні Позичальником строків повернення позики, установлених договором, він повинен сплатити Позикодавцю за його вимогою пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Згідно пункту 5.2 Договору позики пеня в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен місяць вважається нарахованою з 3 (третього) дня такого прострочення платежу, та рахується помісячно.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок суми пені та трьох відсотків річних за період з 13.01.2023 по 13.09.2023.

Разом з тим, згідно п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і станом на дату розгляду справи діє на території України.

Враховуючи вищевикладене, вимоги п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача пеню в розмірі 58 512, 00 грн. та 3% річних розмірі 7303,98 грн. в даному випадку відсутні, а тому у вказаній частині позовна заява задоволенню не підлягає.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 , ТОВ «ФК «Пастулато Капітал» солідарно на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики №120122/41 від 12.01.2022 в розмірі 365 700, 00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ч.ч. 2-4 ст. 137, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України (із урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20)) підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати у загальному розмірі 14 315,16 грн., що складаються з: судового збору у розмірі 3657,79 грн. та з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (відповідно до Договору про надання правової допомоги №29/07-23-7 від 29.07.2023, Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги №29/07-23-7 від 29.07.2023 року, квитанції від 30.07.2023 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 533, 540, 543, 553, 554, 1046, 1047, 1049 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 134, 137, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-283, 352, 354, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пастулато Капітал» (ЄДРПОУ 44393131, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21) про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пастулато Капітал» (ЄДРПОУ 44393131, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму боргу за Договором позики №120122/41 від 12.01.2022 у розмірі 365 700 (триста шістдесят п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Пастулато Капітал» (ЄДРПОУ 44393131, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 3657,79 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя