Ухвала

від 21.11.2024 по справі 559/296/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2024 року м. Рівне

Справа № 559/296/24

Провадження № 11-сс/4815/356/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42024183330000012 від 22.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.191, ч.ч.2, 3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України, ?

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строків досудового розслідування до 16 грудня 2024 року включно з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків: прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись за межі Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз`яснено ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмір від 0,25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вказує, що слідчим суддею не враховано, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України. Вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того зазначає, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, зокрема на працівників ТОВ «Реноме-Євробуд», які виконували будівельні роботи за договорами, та свідків зі сторони замовника 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області з метою зміни ними показів при їх допиті судом, а також перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки після реєстрації кримінального провадження останній з метою приховання фактів вчинення злочинних діянь, зокрема, щодо внесення недостовірних відомостей до первинної документації про виконані будівельні роботи, створював на своєму робочому комп`ютері документи, на підставі яких створювалася інформація щодо вартості та обсягів робіт. Тому вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить виконання завдань кримінального провадження в частині швидкого, повного та неупередженого розслідування справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які заперечили проти її задоволення та просили залишити рішення слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 інкримінується пособництво у вчиненні злочину в період з 14.11.2023 року по 22.12.2023 року, пов`язаного з заволодінням бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у ході виконання капітального ремонту 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області.

Зокрема згідно клопотання, ОСОБА_6 , який є інженером будівельником виробничо-технічного відділу ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», за вказівкою керівника ОСОБА_9 вносив до підсумкових відомостей завідомо неправдиві відомості про фактично невиконані роботи та невикористані матеріали по об`єктах: «Капітальний ремонт (заміна покрівлі) будівлі пожежного депо 6 ДПРЧ 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області за адресою: смт. Млинів, вул. Поліщука, 26», чим сприяв ОСОБА_9 у заволодінні бюджетними коштами в загальній сумі 363 176,45 грн. в інтересах ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», а також громадської будівлі 5 ДПРЧ 4ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області за адресою: вулиця Грушевського, 119, м. Дубно, Рівненської області, чим сприяв ОСОБА_9 у заволодінні бюджетними коштами в загальній сумі 520 763,29 грн. в інтересах ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», чим заподіяно 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області шкоду у великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України, які кваліфікуються як пособництво шляхом усунення перешкод у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки;

-ч.2 ст.358 КК України, яка кваліфікується як складання працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів;

- ч.3 ст.358 КК України, яка кваліфікується як складання працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, вчинене повторно;

- ч.5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України, які кваліфікуються як пособництво у заволодінні чужим майном через усунення перешкод, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчинене у великих розмірах та в умовах воєнного стану.

18 жовтня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.1ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини зазначено, що законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При визначенні ризиків має враховуватися дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, наявність судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки тощо.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя не в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.

Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання слідчого, зокрема: протокол огляду місця події, висновки судових будівельно-технічних експертиз, судових почеркознавчих експертиз, судово-економічних експертиз та іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування в їх сукупності, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Так, задовольняючи частково клопотання слідчого та обираючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання слідчий суддя встановив наявність лише одного ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки в разі доведення його вини, можлива реальна міра покарання в виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тому вказав, що враховуючи тяжкість інкримінованих правопорушень, особу підозрюваного, який має стабільний і достатній дохід, здоровий, на певний час заброньований від виконання обов`язку військової служби, він може здійснити спроби уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому слідча суддя зазначила про недоведення слідчим та прокурором інших ризиків, оскільки, на її думку, на обґрунтування підозри ОСОБА_6 надані лише письмові докази, тому про вплив на свідків мова йти не може, а про обмеження в спілкуванні підозрюваного з будь-ким сторона обвинувачення і не просила, а доказів перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню на кшталт спотворення доказів - орган досудового розслідування слідчому судді не надав, тому прийшла до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що на час розгляду клопотання, а також на час перегляду ухвали слідчого судді за апеляційною скаргою прокурора є реальними та продовжують існувати на даний час й інші ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, так як свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів, які полягають у сприянні в заволодінні державними коштами у великих розмірах ОСОБА_6 не визнає, продовжує працювати на займаній посаді в ТзОВ «Реноме-Євробуд», тому шляхом вмовляння та переконання може змусити осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, зокрема працівників вказаного товариства, які виконували будівельні роботи за складеними ним договорами, змінити надані ними покази на його користь чи вплинути на них будь-яким іншим чином.

Також апеляційний суд вважає доведеним ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вже після реєстрації кримінального провадження останній з метою приховання фактів вчинення злочинних діянь, зокрема щодо внесення недостовірних відомостей до первинної документації про виконані будівельні роботи, вносив зміни до них, а саме виготовляв на своєму робочому комп`ютері документи, на підставі яких спотворювалася інформація щодо вартості та обсягів робіт, що не було враховано слідчою суддею, у зв`язку з чим було прийнято передчасне рішення про можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу, аніж просив слідчий та прокурор у клопотанні.

Так, під час апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_6 вказав, що обов`язки, встановлені при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, він не порушує, з`являється на всі виклики та дає покази, з часу внесення відомостей до ЄРДР не вчиняв спроби уникнення кримінальної відповідальності, тому просив не змінювати обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Однак колегія суддів, зважаючи на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній, зокрема вчинення злочинів під час дії воєнного стану, спосіб їх вчинення та розмір шкоди, завданої державі, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прийшла до висновку, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З огляду на викладене, апеляційний суд не приймає доводи захисника щодо наявності в підозрюваного міцних соціальних зв`язків, позитивні характеристики, які містяться в матеріалах справи, оскільки ці обставини не є достатнім важелем для зменшення встановлених ст.177 КПК України ризиків, крім того, ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованих злочинів, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці підозрюваного.

Згідно із ч.ч.1-2, 6 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого наявний у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування та суд, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово, який забезпечить повне і всебічне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42024183330000012 від 22.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.191, ч.ч.2, 3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 задовольнити.

Обрати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого тапроживаючого в АДРЕСА_1 ,громадянина України,з вищоюосвітою,інженера-будівельникаТзОВ «Реноме-Євробуд»,запобіжний західу вигляді цілодобовогодомашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 16 грудня 2024 року з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 16 грудня 2024 року.

Виконання ухвали покласти на Рівненське районне управління поліції ГУНП в Рівненській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3