Рішення

від 05.11.2024 по справі 295/13905/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/13905/24

Категорія 17

2-о/295/270/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Опанасюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одинокою матір`ю та єдиним опікуном своєї неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дитину, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький). Запис про батька дитина було здійснено зі слів матері відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України та зазначено: ОСОБА_3 . З моменту народження дитини заявник самостійно здійснює батьківські обов`язки щодо виховання та утримання дитини, піклується про стан її здоров`я, фізичний та моральний розвиток. 20.11.2023 заявник зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_4 та має переїхати на постійне проживання в Ізраїлі. Для того, щоб дочка змогла проживати із заявником на законних підставах в Ізраїлі, заявник, як законний представник дочки, повинна представляти її інтереси у державних органах, але ОСОБА_1 відмовляють у прийнятті документів, оскільки відсутнє документальне підтвердження факту того, що вона є одинокою матір`ю та єдиним опікуном дочки. На законодавчому рівні в Україні не закріплений термін «одинока матір» та не визначено переліку документів, які б підтверджували такий статус, у зв`язку з чим заявник вимушена звернутись до суду із заявою про встановлення відповідного факту, оскільки від нього залежить виникнення та реалізація особистих прав її дитини. Отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження дитини з відомостями про батька, вказаними згідно із ст.135 Сімейного кодексу України, не є достатнім документом для державних органів Ізраїлю у відносинах з громадянами іноземних держав, оскільки законодавство Ізраїлю вимагає рішення суду про одноосібну опіку над неповнолітньою дитиною.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.09.2024 відкрито провадження у справі.

Заявник у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, від начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Д. Мороз до суду надійшов лист, відповідно до змісту якого представник відділу розгляд справи просить проводити без їх участі, справу просить вирішити, виходячи з матеріалів справи та згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Стосовно складення повного тексту рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, суд бере до уваги висновки щодо визначення дати ухвалення судового рішення Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведені у відповідній постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Житомирі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 04.08.2020 Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис про народження №1814 від 04.08.2020. Батьками дитини зазначені: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 (а.с. 6).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00044940640 від 10.05.2024, при державній реєстрації народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України(а.с. 7).

20.11.2023 ОСОБА_1 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_4 , який було зареєстровано у Муніципалітеті Арапіду, округ Ларнака, Кіпр, за процедурою згідно Закону про шлюб 2003 року, Розділ 12 (4), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб у перекладі на українську мову, засвідченою приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. (а.с. 9-13).

Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Богунського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради №346 від 17.09.2024, ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Богунського району та отримувала державну соціальну допомогу одиноким матерям на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14-17).

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4,5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 293, ст. 315 ЦПК Українив порядку окремого провадження суд вправі встановити факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №5від 31.03.1995«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» впорядку окремогопровадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідноз законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством непередбачено іншогопорядку їх встановлення; - заявник немаєіншої можливостіодержати абовідновитизагублений чизнищений документ, якийпосвідчує факт, що має юридичне значення;- встановленняфактуне пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

На законодавчому рівні в Україні не закріплений термін «одинока матір» та прямо не передбачено, які документи підтверджують правовий статус одинокої матері.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» одинокоюматір`ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Отже, як правило, до одиноких матерів відносять жінку, яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі, і у свідоцтві про народження дитини відомості про батька внесені за вказівкою матері, що може підтверджуватись витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1ст. 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Згідно зст. 125 Сімейного кодексу Україниякщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини, від батька - 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Згідно з ч. 1ст. 135 Сімейного кодексу Українипри народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст. 154 Сімейного кодексуУкраїни батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки якїхзаконніпредставники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 1, 5, 7 Сімейного кодексу Українирегулювання сімейних відносин здійснюється з метою, зокрема, забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованоїПостановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайвищому забезпеченню інтересів дитини.

Вимоги Конвенції про права дитини обумовлені потребою забезпечити вирішення питань, що стосуються виховання і піклування про дитину, у легітимний спосіб і таким чином гарантувати стабільне життя дитини і впорядкованість її відносин з батьками чи іншими піклувальниками.

Багатостороннім міжнародним договором, спрямованим на захист дитини від незаконного переміщення чи утримання, є Гаазька Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980, до якої приєдналися Україна та Ізраїль.

У Гаазькій Конвенції вживаються поняття «право піклування» і «право доступу», тлумачення яких обмежено виключно цілями Конвенції. Так, «право піклування» охоплює права, пов`язані з піклуванням будь-якої особи про дитину, і зокрема, право визначати місце проживання дитини, а «право доступу» включає право спілкуватися з дитиною, у тому числі переміщувати дитину на обмежений час у місце інше, ніж місце її постійного проживання (ст.5 Конвенції).

Право піклування в контексті Конвенції охоплює не лише визначення місця проживання дитини, а й вирішення питань про тимчасовий чи постійний виїзд дитини за кордон. Тобто, наявність документа, що визначає місце проживання дитини з одним із батьків, не є підставою для зміни дитиною держави проживання цим з батьків одноособово. Зміна країни проживання дитини вимагає окремого узгодження з тим з батьків, який проживає окремо (а за відсутності - потрібен дозвіл суду), адже такий переїзд, як правило, спричиняє зміну режиму спілкування дитини з другим з батьків, порядку участі у вихованні дитини, а також зміну звичного соціального, культурного, мовного середовища дитини, тобто впливає на питання, пов`язані з її подальшим життям, розвитком і вихованням.

Відповідно до Регламенту №5.2.0008 Управління реєстрації населення та імміграції Ізраїлю «Про надання статусу іноземному громадянину на підставі шлюбу з громадянином Ізраїлю» зі змінами від 10.12.2020, підрозділ: візи, з питань: надання статусу іноземному громадянину на підставі шлюбу з громадянином Ізраїлю встановлює наступне: «У випадку якщо запрошений з батьків заявив, що він є винятковим опікуном неповнолітнього, треба надати оригінал засвідченого рішення суду (а якщо буде необхідним, з перекладом) або оригінал договору про розірвання шлюбу, затвердженого судом (а якщо буде необхідним, з перекладом) який визначив, що виняткова опіка над неповнолітнім надана йому».

Отже, отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження дитини з відомостями про батька, вказаними згідно ізст. 135 Сімейного кодексу України, не є достатнім документом для державних органів Ізраїлю у відносинах з громадянами іноземних держав, оскільки законодавство Ізраїлю вимагає рішення суду про одноосібну опіку над неповнолітньою дитиною.

Повно, всебічно та об`єктивно обставини з`ясувавши справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним факт того, що заявник ОСОБА_1 є одинокою матір`ю та єдиним опікуном своєї малолітньої дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким відомості про її батька ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України- за вказівкою матері, оскільки вона при народженні дитини не перебувала у шлюбі, спільна заява батьків, заява батька або рішення суду були відсутні.

При цьому, саме заявниця як одинока матір, відповідно дост.154 Сімейного кодексу України, є єдиним законним представником своєї малолітньої дочки та має право звертатися до уповноважених органів з питань, що стосуються реалізації прав таінтересів дитини.

Разом з тим, на цей час ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином Ізраїлю, для законного проживання з дитиною на території Ізраїлю та отримання відповідного правового статусу вона має намір звернутись доуповноважених органів цієї країни, але для цього їй потрібно надати рішення суду, що підтверджує одноосібну її опіку над малолітньою дитиною, оскільки витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження дитини, який є одним із доказів статусу одинокої матері на території України, для державних органівІзраїлю недостатньо.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення та реалізація законних прав її малолітньої дочки, зокрема, права на обрання місця проживання на території іноземної держави. Підтвердити вказаний факт в позасудовому порядку вона не має можливості. Спір про право в даному випадку суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, суд вбачає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 259, 315 - 319 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одинокою матір`ю та єдиним опікуном своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (м. Житомир, м-н Соборний, 1, ідентифікаційний код 42506517).

Суддя Т.А. Воробйова

Повний текст рішення складено 18.11.2024.