Ухвала

від 20.11.2024 по справі 344/20783/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/20783/24

Провадження № 1-кс/344/8255/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091180000017 від 06.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И ЛА :

19.11.2024 слідчий ОСОБА_4 , за погодженням прокурора ОСОБА_8 , звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091180000017 від 06.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із правом внесення застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень на строк 60 днів, тобто до 24.01.2025 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14 липня 2024 року ОСОБА_9 діючи умисно, з метою передачі наркотичних засобів у місце позбавлення волі ВК-41, вступив у злочинну змову із своїм знайомим ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що в останнього наявний наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, який останній може передати у місця позбавлення волі.

У подальшому, ОСОБА_9 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , знову звернулись до ОСОБА_10 , як особи яка мала незаконно придбати, зберігати та в подальшому передати наркотичний засіб, наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін у місце позбавлення волі.

14.07.2024 року ОСОБА_10 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , неподалік свого місця проживання зустрівся із ОСОБА_11 . Після чого, останній також діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 , передав ОСОБА_10 наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, з метою його подальшої передачі у місце позбавлення волі.

У подальшому, ОСОБА_10 , отримавши від ОСОБА_7 наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, переніс його до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав з метою подальшої передачі у місце позбавлення волі.

Цього ж дня, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , приховав вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін у ватних паличках.

Після цього, 14.07.2024 о 15:37 год ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , прибув у відділення №30 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: АДРЕСА_2 , де у поштовому відправленні № 59001185460435, використавши вигадані анкетні дані відправника ОСОБА_12 , тел. НОМЕР_1 та вказавши дані засудженого ОСОБА_13 , тел. НОМЕР_1 як отримувача, передав у ВК-41 засудженому ОСОБА_9 ватні палички в яких був прихований наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, для його особистого вживання та збуту іншим засудженим.

15 липня 2024 року проведено негласну слідчу (розшукову) дію огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої з ватних паличок, в поштовому відправленні № НОМЕР_2 відібрано взірець порошкоподібної подрібненої речовини білого кольору, яка згідно з висновком експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін.

15 липня 2024 року поштове відправлення № 59001185460435 у ВК-41 отримав засуджений ОСОБА_13 , який не знаючи про те, що в ньому знаходяться заборонені речовини передав його засудженому ОСОБА_9 , який за попередньою змовою із ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , частину наркотичного засобу, обіг якого обмежено бупренорфін, залишив для особистого вживання, а іншу частину за невстановлених обставин збув іншим засудженим.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Івано-Франківська, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України, українець, неодружений, з середньо-спеціальною освітою, раніше судимий: 09.11.2011 року Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 309, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; 31.05.2013 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч. 5 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 22.03.2022 року Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

26 вересня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті десять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

26 вересня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень до 24.11.2024 року включно.

Окрім цього, слідчим суддею Івано-Франківського міського суду продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 26.03.2025 року.

Приймаючи до уваги те, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і надалі продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_7 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.Також сторона обвинувачення вважає, що існують ризики : незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_7 відомі повні анкетні дані інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування. ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв`язків, джерело його існування не відоме, раніше судимий за корисливі злочини, на даний час знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини.

Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу ОСОБА_7 , його соціальні зв`язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.

Таким чином, сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

Прокурор просив клопотання задоволити з викладених мотивів в клопотанні.

Слідчий підтримав клопотання прокурора.

Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволення клопотання. Разом з тим, зазначили, що підозрюваний має постійне місце проживання ( проживає разом з цивільною дружиною), у грудні 2024 року має намір одружитися. До затримання доходи отримував з тимчасових підробітків, зокрема востаннє працював на заправці. Дохід за зміну ставновив 700 грн. Крім цього, ризики зазначені прокурором є формальними. Відтак, підозрюваний просив пом`якшити застосований до нього запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091180000017 від 06.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

26 вересня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні та пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, переданні цих речовин у місце позбавлення волі, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

26 вересня 2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_7 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, у межах 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., до 24 листопада 2024 року включно.

20.11.2024 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 26.03.2025.

Положеннями ч.3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами: протоколом про хід проведення НСРД «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 24.05.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/9605-НЗПРАП від 08.07.2024, протоколом про хід проведення НСРД «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 30.05.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/9606-НЗПРАП від 08.07.2024, протоколом про хід проведення НСРД «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 04.06.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/9608-НЗПРАП від 10.07.2024, протоколом про хід проведення НСРД «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 07.06.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/9609-НЗПРАП від 09.07.2024, протоколом про хід проведення НСРД «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 18.06.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/9906-НЗПРАП від 25.07.2024, протоколом про хід проведення НСРД «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 20.06.2024, протоколом про хід проведення НСРД «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 27.06.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/9907-НЗПРАП від 25.07.2024, протоколом про результатами проведення НСРД «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 12.08.2024, протоколом про результатами проведення НСРД «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (електронних інформаційних систем)» від 24.06.2024, протоколом про результатами проведення НСРД «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 11.09.2024

Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваного у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.

Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності припущень органу досудового розслідування на вказаній стадії кримінального процесу.

Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , його вік, те, що має середню-спеціальну освіту, неодружений (перебуває у цивільному шлюбі близько 1 року та шести місяців), те, що до затримання проживав в АДРЕСА_3 .

При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 раніше зазнавався кримінальному переслідуванню : 09.11.2011 Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 309, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; 31.05.2013 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч. 5 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Востаннє судимий 22.03.2022 Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці. Звільнений з місць позбавлення волі 06.06.2022.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного також і до втечі.

Слідчий суддя враховує, що продовжує існувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість можливого покарання за вчинене кримінальна правопорушення, так як санкція ч. 2 ст. 307 КК України, передбачає покарання у позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, може намагатись уникнути покарання.

Разом з тим, підозрюваний може незаконно впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному, відомі повні анкетні дані інших підозрюваних.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Оскільки підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, джерело його існування, доходів не відоме ( не підтверджено належним чином), раніше судимий за корисливі злочини та пов`язані з незаконним обігом наркотичних речовин.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, у даному кримінальному провадженні призначено 15 судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, 7 психіатричних експертиз, потрібно отримати тимчасовий доступ до речей та документів, згідно ухвал слідчих суддів, допитати свідків, працівників ВК-41, кур`єрів Нової пошти, розсекретити інші матеріали проведених негласних слідчих розшукових дій.

Поряд з цим, одного лише твердження та прохання сторони захисту застосувати інший більш м`який запобіжний захід домашній арешт не достатньо для переконання, що підозрюваний буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. З врахуванням, що досудове слідство триває, проводяться слідчі, процесуальні дії.

Так, характер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, за підозрою у вчиненні ним, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої непроцесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.

У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, адже незважаючи на лише висунуту підозру та взаємозв`язку із загальновідомим негативним впливом наркотичних речовин,. При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання для підозрюваного та визнає за реальну небезпеку можливість здійснення ним перешкод слідству у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінальних правопорушень (характером кримінальних правопорушень згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Відтак, беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 24.11.2024, відсутні обставини на достатню зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування, який продовжено слідчим суддею, тобто до 17.01.2025, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою.

Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_7 , його майнового стану ( належних доказів про законне джерело доходу, наявність іншого майна), обставин інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, за можливе залишити раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб. Разом з тим, у випадку сплати застави на підозрюваного, слід покласти, передбачені у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена, оскільки такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 17 січня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».

Залишити раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 17 січня 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

1) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали 21 листопада 2024 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1